70. Роль Комісії з міжнародного парва оон у боротьбі з тероризмом. Проект Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства.

Після закінчення Другої світової війни та створення Організації Об’єднаних Націй

проблемою боротьби з міжнародним тероризмом займався допоміжний орган

Генеральної Асамблеї ООН – Комісія з міжнародного права. Вона розглядала питання

тероризму при підготовці Проекту Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства. В

проекті Кодексу 1954 року ГА ООН до низки таких злочинів було також віднесено

проведення або підтримку державними органами будь-якої держави терористичної

діяльності в іншій державі. Проте через низку проблем, які виникли під час

напрацювання даного кодексу, а саме: визначення складу і суті того, що саме є злочином

проти людства, відповідальності за дані злочини, взаємодії національного і

міжнародного права, а також через те, що проблема міжнародного тероризму не стояла

так гостро на порядку денному, її не було до кінця доопрацьовано.

71. Мюнхенський інцидент 1972 року

Поворотним моментом діяльності ООН з приводу міжнародного тероризму, а також

співпраці держав у боротьбі з ним, став Мюнхенський інцидент 1972 року. Нагадаємо,

що 9 вересня 1972 року в Мюнхені під час проведення Олімпійських ігор терористи з

групи “Чорний вересень” захопили в заручники команду ізраїльських спортсменів, 11 з

яких були вбиті під час антитерористичної операції.

Після цього інциденту діяльність ООН стала розвиватися в двох основних напрямках,а саме:

1. Розробка заходів, спрямованих на боротьбу з конкретними видами терористичних актів.

2. Розгляд проблеми міжнародного тероризму в цілому з метою вироблення єдиної уніфікованої системи нормативних актів та конкретних заходів в цій сфері. Згідно з першим напрямком було здійснено низку заходів в рамках Міжнародної

асоціації пасажирських перевезень (ІКАО), під егідою якої було підписано декілька міжнародних конвенцій, спрямованих на боротьбу з викраденням літаків, а саме: Токійська конвенція про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту

повітряного судна, від 14 вересня 1963 року; Гаазька конвенція у боротьбі з незаконним захопленням повітряних суден, від 16 грудня 1970 року; Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, від 23 вересня 1971 року.

72. Боротьба з проявами міжнародного тероризму у діяльності імо, ікао, магате

Розробка заходів, спрямованих на боротьбу з конкретними видами терористичних актів. З даним напрямком було здійснено низку заходів в рамках Міжнародної асоціації пасажирських перевезень (ІКАО), під егідою якої було підписано декілька

міжнародних конвенцій, спрямованих на боротьбу з викраденням літаків, а саме: Токійська конвенція про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряного судна, від 14 вересня 1963 року; Гаазька конвенція у боротьбі з незаконним захопленням повітряних суден, від 16 грудня 1970 року; Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, від 23 вересня 1971 року. Також великих успіхів у консолідації співпраці держав у боротьбі з міжнародним тероризмом досягла Міжнародна морська організація (ІМО). 10 березня 1988 року представники 76 держав після довгих консультацій прийняли Конвенцію у боротьбі з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства. Окрім ІКАО та ІМО, які доклали значних зусиль для консолідації сил міжнародної спільноти та вироблення спільної стратегії у боротьбі з проявами міжнародного тероризму, робота по розробці ефективних заходів, спрямованих на подолання проблеми, велася також під егідою МАГАТЕ та низки інших організацій. Результатом такої роботи стали наступні конвенції: Конвенція про попередження та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, в тому числі і дипломатичних агентів (від 14 грудня 1973 року); Конвенція у боротьбі із захопленням заручників (від 17 грудня 1979 року) .