
- •1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.
- •2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
- •1.За часом реєстрації даних:
- •2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
- •3.За способом обліку даних.
- •4.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •5.Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •6.Сутність статистичного зведення. Класифікація статистичних зведень (за складністю побудови, способом організації роботи, ступенем автоматизації обробки даних).
- •7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
- •8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
- •9.Статистичні таблиці. Макет таблиці. Підмет і присудок статистичних таблиць. Статистичний графік.
- •10.Класифікація статистичних таблиць. Основні правила побудови статистичних таблиць.
- •11.Поняття та види абсолютних величин. Одиниці вимірювання абсолютних величин.
- •12.Поняття відносної величини. Форми та класифікація відносних величин.
- •13.Характеристика відносних показників динаміки, структури і координації.
- •14.Характеристика відносних показників планового завдання, виконання плану та порівняння.
- •15.Характеристика відносних показників інтенсивності та диференціації.
- •16.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Класифікація середніх величин. Середня арифметична величина та її властивості.
- •17.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня гармонічна та середня квадратична величина.
- •18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
- •19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •20.Структурна середня: медіана для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •21.Поняття варіації кількісної ознаки. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.
- •22.Поняття варіації кількісної ознаки. Відносні показники варіації та їх економічний зміст.
- •23.Види дисперсій та правило їх додавання. Емпіричний коефіцієнт детермінації та кореляційне відношення.
- •24.Основні показники форми розподілу. Асиметрія.
- •25.Основні показники форми розподілу. Ексцес.
- •26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
- •27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
- •28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
- •29.Середня (стандартна) помилка простої випадкової та механічної вибірки.
- •30.Середня (стандартна) помилка типової вибірки.
- •31.Середня (стандартна) помилка серійної вибірки.
- •32.Гранична помилка вибірки. Ймовірність появи помилки вибірки. Довірчі інтервали для генеральних характеристик вибірки.
- •33.Визначення необхідного об’єму вибірки.
- •34.Мала вибірка та її особливості.
- •35.Поширення результатів вибіркового спостереження на вибіркову сукупність.
- •36.Поняття та класифікація рядів динаміки.
- •37.Основні показники ряду динаміки. Показники динаміки рівнів.
- •38.Основні показники ряду динаміки. Середні показники динамічного ряду.
- •39.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод укрупнення інтервалів. Метод ковзної (плинної) середньої.
- •40.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод аналітичного вирівнювання.
- •41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
- •42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- •43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
- •44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
- •45.Кореляція рядів динаміки.
- •46.Визначення та класифікація індексів.
- •47.Індивідуальні індекси.
- •48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
- •49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
- •50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
Роль середніх величин як узагальнюючих показників, що характеризують статистичні сукупності, надзвичайно важлива. Не можна зрозуміти сутності соціально-економічних явищ без використання середніх величин. Усередненню підлягають продуктивність праці, ціна, собівартість одиниці продукції, дохідність, рентабельність, урожайність с/г культури, продуктивність худоби та птиці, споживання продовольчих товарів на душу населення та багато інших показників.
Середня величина – це узагальнена характеристика множини індивідуальних значень деякої кількісної ознаки.
Середня геометрична величина /динамічна середня використовується для обчислення середніх коефіцієнтів динаміки, темпів росту та приросту.
Її застосування обумовлене ситуацією, коли обсяг сукупності визначається не сумою, а добутком одиниць сукупності.
=
(проста)
=
(зважена),
n =
Середня хронологічна використовується лише для обчислення середнього рівня моментного ряду динаміки (середнє означення певного статистичного показника, сукупність значень якого у визначені моменти часу формує ряд динаміки.
Середня хронологічна – це середнє значення середніх інтервальних рівнів моментного ряду динаміки.
Приклад: Відома чисельність працівників на початок кожного місяця першого квартального року. Яка середня чисельність працівників у 1-му кварталі?
Спочатку визначимо чисельність працівників у кожному місяці окремо:
січ.
=
лют.
=
бер.
=
=
=
=
Тоді формула середньої хронологічної у загальному випадку має вигляд:
=
.
Середня прогресивна використовується, якщо необхідно отримати середню величину не для всіх індивідуальних значень досліджуваної ознаки, а лише для деякої частини цих значень, які вважають кращими.
19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
Структурні середні величини використовують для характеристики структури сукупності за тією чи іншою ознакою.
До структурних середніх належать:
1.Мода.
2.Медіана.
Мода – це значення ознаки, яке найчастіше зустрічається у варіаційному ряді.
Випадок 1. Для дискретного ряду розподілу мода – це значення ознаки з найбільшою частотою.
Випадок
2. Для інтервального ряду розподілу з
рівними інтервалами спочатку визначається
модальний інтервал
,
якому відповідає максимальна абсолютна
(
)
чи відносна частота. Значення моди
всередині цього інтервалу обчислюється
за формулою:
Mo
=
+
∙
hl-довжина модального інтервалу.
Випадок
3. Для інтервального ряду з нерівними
інтервалами модальний інтервал
визначається за найбільшою щільністю
(
/
)
розподілу,
тому у формулі моди замість і треба
брати
,
,
.
Моду також визначають графічним способом за допомогою гістограми. Для цього вибираємо найвищий прямокутник(модальний прямокутник) гістограми і його верхню праву вершину з’єднуємо з верхньою правою вершиною попереднього прямокутника, а верхню ліву вершину модального прямокутника – з верхньою лівою вершиною наступного прямокутника. Модою буде абсциса точки перетину цих відрізків.