
- •1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.
- •2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
- •1.За часом реєстрації даних:
- •2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
- •3.За способом обліку даних.
- •4.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •5.Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •6.Сутність статистичного зведення. Класифікація статистичних зведень (за складністю побудови, способом організації роботи, ступенем автоматизації обробки даних).
- •7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
- •8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
- •9.Статистичні таблиці. Макет таблиці. Підмет і присудок статистичних таблиць. Статистичний графік.
- •10.Класифікація статистичних таблиць. Основні правила побудови статистичних таблиць.
- •11.Поняття та види абсолютних величин. Одиниці вимірювання абсолютних величин.
- •12.Поняття відносної величини. Форми та класифікація відносних величин.
- •13.Характеристика відносних показників динаміки, структури і координації.
- •14.Характеристика відносних показників планового завдання, виконання плану та порівняння.
- •15.Характеристика відносних показників інтенсивності та диференціації.
- •16.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Класифікація середніх величин. Середня арифметична величина та її властивості.
- •17.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня гармонічна та середня квадратична величина.
- •18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
- •19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •20.Структурна середня: медіана для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •21.Поняття варіації кількісної ознаки. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.
- •22.Поняття варіації кількісної ознаки. Відносні показники варіації та їх економічний зміст.
- •23.Види дисперсій та правило їх додавання. Емпіричний коефіцієнт детермінації та кореляційне відношення.
- •24.Основні показники форми розподілу. Асиметрія.
- •25.Основні показники форми розподілу. Ексцес.
- •26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
- •27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
- •28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
- •29.Середня (стандартна) помилка простої випадкової та механічної вибірки.
- •30.Середня (стандартна) помилка типової вибірки.
- •31.Середня (стандартна) помилка серійної вибірки.
- •32.Гранична помилка вибірки. Ймовірність появи помилки вибірки. Довірчі інтервали для генеральних характеристик вибірки.
- •33.Визначення необхідного об’єму вибірки.
- •34.Мала вибірка та її особливості.
- •35.Поширення результатів вибіркового спостереження на вибіркову сукупність.
- •36.Поняття та класифікація рядів динаміки.
- •37.Основні показники ряду динаміки. Показники динаміки рівнів.
- •38.Основні показники ряду динаміки. Середні показники динамічного ряду.
- •39.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод укрупнення інтервалів. Метод ковзної (плинної) середньої.
- •40.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод аналітичного вирівнювання.
- •41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
- •42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- •43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
- •44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
- •45.Кореляція рядів динаміки.
- •46.Визначення та класифікація індексів.
- •47.Індивідуальні індекси.
- •48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
- •49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
- •50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
Групування даних – це поділ одиниць статистичної сукупності на групи однорідні за однією або кількома ознаками.
Класифікація групування даних:
1.Залежно від поставлених завдань:
1.1.Типологічне групування даних- поділ якісно неоднорідної сукупності на однорідні групи.
1.2.Структурне групування даних - це групування, що характеризує структуру однорідної сукупності.
1.3.Аналітичне групування даних - групування, пов’язане з дослідженням зв’язків між окремими ознаками сукупності. Ознака, яка своїм впливом зумовлює зміну варіант іншої ознаки, називається факторною, а ознака, яка залежить від інших ознак і змінюється під їх впливом, - результативною.
2.Залежно від кількості групувальних ознак:
2.1.Прості групування - одна ознака.
2.2.Комбінаційні групування - декілька ознак.
3.За кількістю етапів проведення:
3.1.Первинне групування - здійснюється один раз.
3.2.Вторинне групування - на основі первинного (наприклад, укрупнення інтервалів перегрупування).
Число груп:
1.При групуванні за атрибутивною (якісною) ознакою число груп визначається кількістю найменувань ознаки.
2.При групуванні за кількісною ознакою число груп визначається залежно від характеру зміни ознаки і завдання дослідження:
- якщо ознака дискретна величина, тобто набуває скінченне число значень, то число груп співпадає з кількістю значень ознак;
- якщо ознака неперервна, то кожна група утворюється інтервали «від - до».
Рівні інтервали використовують, коли групувальна ознака змінюється рівномірно від мінімального(xmin) до максимального(xmax) значення.
Величина інтервалів визначається за формулою:
h= (xmax - xmin)/k, де k – кількість груп.
Оптимальне число груп k визначають за формулою Стерджеса:
K= 1+3,322lgn = 1+1,441lnn,
де n – кількість одиниць сукупності.
Нерівні інтервали вибираються так, що число одиниць в утворених групах було досить великим (тобто, щоб групи були приблизно однаково заповнені).
8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
Результати зведення та групування матеріалів статистичного спостереження оформляють у вигляді рядів розподілу, статистичних таблиць та графіків.
Ряд розподілу – це ряд статистичних даних, які отримано в результаті зведення і групування за певною кількісною чи якісною ознакою.
Класифікація рядів розподілу:
1.Атрибутивний ряд розподілу – утворений за атрибутивною ознакою.(кількісною)
2.Варіаційний ряд – утворений за якісною ознакою.
2.1.Дискретний ряд
2.2.Інтервальний ряд.
2.2.1.З рівними інтервалами.
2.2.2.З нерівними інтервалами.
Основними елементами варіаційного ряду є:
1.Варіанта – спостережуване значення досліджуваної ознаки.
2.Частота – кількісна оцінка варіанти.
Абсолютна частота варіанти xi (ni) – це кількість спостережень даного значення ознаки xi.
Відносна частотат варіанти xi (wi) – це частка від ділення абсолютної частоти на загальну кількість спостережень:
wi= ni/n
Дискретний ряд розподілу – це ряд, у якому абсолютні частоти варіант є цілими числами.
-
Варіанта xi
x1
x2
…
nk
Сума
Абсолютна частота ni
n1
n2
…
nk
n
Відносна частота wi
n1/n
n2/n
…
nk/n
1
Абсолютна нагромаджена (кумулятивна) частота Si визначається за формулою:
Si
=
Відносна нагромаджена частота si визначається за формулою:
si
=
Розмахом варіації називають різницю між xmax і xmin:
R = xmax - xmin
Інтервальний ряд розподілу – це ряд, у якому значення ознаки задаються у вигляді інтервалу.
Абсолютна частота ni тут – це сума абсолютних частот варіант, що потрапили в і-тий інтервал (проміжок).
Відносна частота wi аналогічно знаходиться за формулою:
wi= ni/n
Варіаційний ряд графічно зображують у вигляді:
1.Полігона (дискретний ряд).
2.Гістограми (інтервальний ряд).
3.Кумуляти (дискретний і інтервальний ряд).
Полігон частот – це ламана лінія, відрізки якої з’єднують точки: (x1, n1), …, (xk, nk), де xi – це варіанта, яку відкладають на осі абсцис, а ni – це частота, яку відкладають на осі ординат.
Гістограма
частот
– це фігура, яка складається з
прямокутників, основами для яких служать
відкладені на осі абсцис інтервали
довжиною h, а висоти рівні щільностям
абсолютної чи відносної частоти (
/
).
Кумулята – це ламана лінія, що з’єднує точки (x1; S1), …, (xk; Sk) або (x1; s1), …, (xk; sk).(нагромаджена частота)