
- •1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.
- •2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
- •1.За часом реєстрації даних:
- •2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
- •3.За способом обліку даних.
- •4.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •5.Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •6.Сутність статистичного зведення. Класифікація статистичних зведень (за складністю побудови, способом організації роботи, ступенем автоматизації обробки даних).
- •7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
- •8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
- •9.Статистичні таблиці. Макет таблиці. Підмет і присудок статистичних таблиць. Статистичний графік.
- •10.Класифікація статистичних таблиць. Основні правила побудови статистичних таблиць.
- •11.Поняття та види абсолютних величин. Одиниці вимірювання абсолютних величин.
- •12.Поняття відносної величини. Форми та класифікація відносних величин.
- •13.Характеристика відносних показників динаміки, структури і координації.
- •14.Характеристика відносних показників планового завдання, виконання плану та порівняння.
- •15.Характеристика відносних показників інтенсивності та диференціації.
- •16.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Класифікація середніх величин. Середня арифметична величина та її властивості.
- •17.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня гармонічна та середня квадратична величина.
- •18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
- •19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •20.Структурна середня: медіана для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •21.Поняття варіації кількісної ознаки. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.
- •22.Поняття варіації кількісної ознаки. Відносні показники варіації та їх економічний зміст.
- •23.Види дисперсій та правило їх додавання. Емпіричний коефіцієнт детермінації та кореляційне відношення.
- •24.Основні показники форми розподілу. Асиметрія.
- •25.Основні показники форми розподілу. Ексцес.
- •26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
- •27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
- •28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
- •29.Середня (стандартна) помилка простої випадкової та механічної вибірки.
- •30.Середня (стандартна) помилка типової вибірки.
- •31.Середня (стандартна) помилка серійної вибірки.
- •32.Гранична помилка вибірки. Ймовірність появи помилки вибірки. Довірчі інтервали для генеральних характеристик вибірки.
- •33.Визначення необхідного об’єму вибірки.
- •34.Мала вибірка та її особливості.
- •35.Поширення результатів вибіркового спостереження на вибіркову сукупність.
- •36.Поняття та класифікація рядів динаміки.
- •37.Основні показники ряду динаміки. Показники динаміки рівнів.
- •38.Основні показники ряду динаміки. Середні показники динамічного ряду.
- •39.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод укрупнення інтервалів. Метод ковзної (плинної) середньої.
- •40.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод аналітичного вирівнювання.
- •41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
- •42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- •43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
- •44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
- •45.Кореляція рядів динаміки.
- •46.Визначення та класифікація індексів.
- •47.Індивідуальні індекси.
- •48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
- •49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
- •50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
Загальні індекси характеризують відносні зміни індексованих величин в цілому по всій складній сукупності, окремі елементи якої не співвимірні у фізичних одиницях.
Загальні індекси дозволяють:
1.Узагальнити зміни індексованих величин у окремих одиниць або частин сукупності.
2.Визначити вплив зміни окремих факторів на зміну результативного показника досліджуваного явища в цілому.
Ці функції загальних індексів зумовили розвиток двох концепцій індексної теорії:
1.Синтетична.
2.Аналітична.
Синтетична (узагальнююча) – загальний індекс вважають показником середньої зміни індексованої величини в цілому по сукупності.
Аналітична концепція – загальний індекс вважають показником зміни значення результативного показника за рахунок зміни індексованої величини.
При вивченні якісних показників у статистичному аналізі доводиться досліджувати зміну в часі середньої величини індексованого показника для певної однорідної сукупності (наприклад, динаміка середньої ціни, середньої зарплати, середньої врожайності і т.п.).
На середню величину впливають не лише значення показника для кожної одиниці сукупності, але і співвідношення їх ваг.
Нехай х – значення індексованого показника, а v – його вага, тоді динаміка середньої величини може бути охарактеризована як за рахунок обох факторів, так і за рахунок кожного окремо. Це зумовлює використання 3 типів загальних індексів середніх величин:
1.Індекси змінного складу.
2.Індекс постійного складу.
3.Індекс структурних зрушень.
Індекс змінного складу відображає динаміку середньої величини індексованого показника за рахунок обох факторів впливу (x та v) і є відношенням 2 середніх величин для однорідної сукупності за 2 періоди:
=
=
/
.
Індекс постійного складу відображає динаміку середньої величини індексованого показника лише за рахунок зміни його значень (фактор x) і є відношенням 2 середніх з фіксованими вагами, як правило, на рівні звітного періоду:
=
.
Індекс структурних зрушень відображає динаміку середньої величини індексованого показника за рахунок зміни ваг його значень (фактор v) і є відношенням 2 середніх з фіксованими значеннями індексованого показника, як правило, на рівні базового періоду:
=
.
Між даними індексами виконується співвідношення:
= .
Якщо від абсолютних вагових коефіцієнтів перейти до відносних:
d
=
,
= 1, то відповідні індекси записуються
у вигляді:
=
;
=
;
=
.