
- •1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.
- •2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
- •1.За часом реєстрації даних:
- •2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
- •3.За способом обліку даних.
- •4.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •5.Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •6.Сутність статистичного зведення. Класифікація статистичних зведень (за складністю побудови, способом організації роботи, ступенем автоматизації обробки даних).
- •7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
- •8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
- •9.Статистичні таблиці. Макет таблиці. Підмет і присудок статистичних таблиць. Статистичний графік.
- •10.Класифікація статистичних таблиць. Основні правила побудови статистичних таблиць.
- •11.Поняття та види абсолютних величин. Одиниці вимірювання абсолютних величин.
- •12.Поняття відносної величини. Форми та класифікація відносних величин.
- •13.Характеристика відносних показників динаміки, структури і координації.
- •14.Характеристика відносних показників планового завдання, виконання плану та порівняння.
- •15.Характеристика відносних показників інтенсивності та диференціації.
- •16.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Класифікація середніх величин. Середня арифметична величина та її властивості.
- •17.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня гармонічна та середня квадратична величина.
- •18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
- •19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •20.Структурна середня: медіана для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •21.Поняття варіації кількісної ознаки. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.
- •22.Поняття варіації кількісної ознаки. Відносні показники варіації та їх економічний зміст.
- •23.Види дисперсій та правило їх додавання. Емпіричний коефіцієнт детермінації та кореляційне відношення.
- •24.Основні показники форми розподілу. Асиметрія.
- •25.Основні показники форми розподілу. Ексцес.
- •26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
- •27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
- •28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
- •29.Середня (стандартна) помилка простої випадкової та механічної вибірки.
- •30.Середня (стандартна) помилка типової вибірки.
- •31.Середня (стандартна) помилка серійної вибірки.
- •32.Гранична помилка вибірки. Ймовірність появи помилки вибірки. Довірчі інтервали для генеральних характеристик вибірки.
- •33.Визначення необхідного об’єму вибірки.
- •34.Мала вибірка та її особливості.
- •35.Поширення результатів вибіркового спостереження на вибіркову сукупність.
- •36.Поняття та класифікація рядів динаміки.
- •37.Основні показники ряду динаміки. Показники динаміки рівнів.
- •38.Основні показники ряду динаміки. Середні показники динамічного ряду.
- •39.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод укрупнення інтервалів. Метод ковзної (плинної) середньої.
- •40.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод аналітичного вирівнювання.
- •41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
- •42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- •43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
- •44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
- •45.Кореляція рядів динаміки.
- •46.Визначення та класифікація індексів.
- •47.Індивідуальні індекси.
- •48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
- •49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
- •50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
46.Визначення та класифікація індексів.
Індекс(від лат. index) – показник.
Індексний метод, тобто метод дослідження статистичних даних за допомогою індексів є одним з найбільш важливих методів статистичного аналізу.
Індекс – це відносна величина, що характеризує зміну значень певного показника в часі, просторі або порівняно з плановими значеннями.
Індекси використовують при вивчені складних соціально-економічних явищ показники яких складаються з безпосередньо з неспіввимірних елементів, що не підлягають підсумовуванню.
У індексів є дві величини:
1.Індексована величина – це показник, зміна значень якого характеризується індексом.
2.Сумірник (вага) – це величина , що є постійною і у загальних індексах приводить різнорідні елементи сукупності до порівнюваного вигляду.
Для індексованих величин часто використовують позначення:
q – кількість (фізичний обсяг) виготовленої продукції (товару);
p – ціна одиниці продукції (товару);
Q = pq – загальна вартість продукції (товарообіг);
t – витрати часу (праці) на виробництво продукції (продажу товару);
T = tq – загальні витрати часу (праці) на виробництво продукції (продажу товару);
z – собівартість одиниці продукції;
Z = zq – загальні витрати на виробництво продукції (продаж товару);
w = q/Т – продуктивність праці, тобто кількість випущеної продукції за одиницю часу або на одного працівника і т.д.
Класифікація індексів:
I.За типом бази порівнянь:
1.Динамічні (використовуються при вивченні динаміки певного показника):
1.1.Ланцюговими;
1.2.Базовими.
2.Територіальні (вони пов’язані з територіальними порівняннями певного показника; за базу приймаються або дані певної території, або відсотковий показник з усієї досліджуваної території).
3.Індекси виконання плану (використовуються для порівняння фактичного значення показника з відповідним плановим значенням).
II.За параметром індексованих показників:
1.Кількісних показників (показник, розміри яких характеризуються абсолютними величинами). Наприклад, індекс фізичного обсягу продукції.
2.Якісних показників (визначаються як частка від ділення певної сумарної величини на значення деякого кількісного показника). Наприклад, індекс цін, продуктивності праці, середньої зарплати.
III.За ступенем охоплення елементів сукупності:
1.Індивідуальні.
2.Загальні (зведені):
2.1.Агрегатні;
2.2.Середньозважені (середні з індивідуальних);
2.3.Середніх величин:
2.3.1.Індекси змінного складу;
2.3.2.Індекси постійного складу;
2.3.3.Індекси структурних зрушень.
47.Індивідуальні індекси.
Індивідуальний індекс характеризує відносну зміну окремого елемента складної сукупності.
Приклади індивідуальних індексів:
«1» - відповідає поточному періоду;
«0» - відповідає базовому періоду.
– індекс загальних
витрат на виробництво продукції.
За своєю суттю всі індивідуальні індекси є відносними величинами динаміки або коефіцієнтами/темпами росту, це означає, що вони можуть бути ланцюговими або базисними.
Зв'язок між ланцюговими і базисними індексами:
1.Добуток ланцюгових індексів збігається з ланцюговим індексом крайніх періодів.
2.Частка від ділення наступного базового індексу на попередній є відповідним ланцюговим індексом