
- •1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.
- •2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
- •1.За часом реєстрації даних:
- •2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
- •3.За способом обліку даних.
- •4.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •5.Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •6.Сутність статистичного зведення. Класифікація статистичних зведень (за складністю побудови, способом організації роботи, ступенем автоматизації обробки даних).
- •7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
- •8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
- •9.Статистичні таблиці. Макет таблиці. Підмет і присудок статистичних таблиць. Статистичний графік.
- •10.Класифікація статистичних таблиць. Основні правила побудови статистичних таблиць.
- •11.Поняття та види абсолютних величин. Одиниці вимірювання абсолютних величин.
- •12.Поняття відносної величини. Форми та класифікація відносних величин.
- •13.Характеристика відносних показників динаміки, структури і координації.
- •14.Характеристика відносних показників планового завдання, виконання плану та порівняння.
- •15.Характеристика відносних показників інтенсивності та диференціації.
- •16.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Класифікація середніх величин. Середня арифметична величина та її властивості.
- •17.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня гармонічна та середня квадратична величина.
- •18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
- •19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •20.Структурна середня: медіана для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •21.Поняття варіації кількісної ознаки. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.
- •22.Поняття варіації кількісної ознаки. Відносні показники варіації та їх економічний зміст.
- •23.Види дисперсій та правило їх додавання. Емпіричний коефіцієнт детермінації та кореляційне відношення.
- •24.Основні показники форми розподілу. Асиметрія.
- •25.Основні показники форми розподілу. Ексцес.
- •26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
- •27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
- •28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
- •29.Середня (стандартна) помилка простої випадкової та механічної вибірки.
- •30.Середня (стандартна) помилка типової вибірки.
- •31.Середня (стандартна) помилка серійної вибірки.
- •32.Гранична помилка вибірки. Ймовірність появи помилки вибірки. Довірчі інтервали для генеральних характеристик вибірки.
- •33.Визначення необхідного об’єму вибірки.
- •34.Мала вибірка та її особливості.
- •35.Поширення результатів вибіркового спостереження на вибіркову сукупність.
- •36.Поняття та класифікація рядів динаміки.
- •37.Основні показники ряду динаміки. Показники динаміки рівнів.
- •38.Основні показники ряду динаміки. Середні показники динамічного ряду.
- •39.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод укрупнення інтервалів. Метод ковзної (плинної) середньої.
- •40.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод аналітичного вирівнювання.
- •41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
- •42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- •43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
- •44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
- •45.Кореляція рядів динаміки.
- •46.Визначення та класифікація індексів.
- •47.Індивідуальні індекси.
- •48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
- •49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
- •50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
Коливання рівнів ряду можуть мати різний характер. В теорії динамічних рядів поряд із трендом виділяють такі коливання:
1.Циклічні/довгоперіодичні.
2.Сезонні.
3.Випадкові.
Для вимірювання коливань рівнів в рядах динаміки використовують показники:
1.Розмах відхилень окремих рівнів від їх середньої (по модулю) або від тренду.
2.Середнє лінійне відхилення окремих рівнів від загальної середньої або від тренду.
3.Середнє квадратичне відхилення окремих рівнів від загальної середньої або від тренду.
4.Відносний показник коливання рівнів: KVσ = σ / (100 %)
Задача дослідження коливань в рядах динаміки зводиться до розкладу загального коливання на складові частини і виділення тих складових коливань, які цікавлять дослідника.
Нехай:
- це загальна сума
квадратів відхилень фактичних рівнів
від їх загальних середніх;
– сума
квадратів відхилень рівнів тренду від
загальної середьої
– сума
квадратів відхилень фактичних рівнів
від рівнів тренду.
Доведено,
що
=
+
(7.1.) (
- тренд,
- випадкові фактори) для будь-якого
рівняння тренду g(t)
= ao
+
,
де ai
– параметри, що знаходяться методом
найменших квадратів (МНК), а Pi
– довільні диференційовані функції.
(7.1.) ще називають правилом додавання дисперсій.
Наприклад,
g(t) = 10 + 3t +
,
де 10 + 3t – це тренд, а
- випадкові фактори. Така величина
характеризує середнє квадратичне
відхилення за рахунок випадкових
факторів. З його допомогою визначають
середню
квадратичну помилку моделі тренду:
=
,
де n – кількість рівнів,
k – число параметрів тренду (наприклад, для g(t) = a + bt k =2 (a,b)),
n-k – число ступенів вільності.
42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
Сезонні коливання – це регулярні відносно стійкі внутрішньорічні коливання рівнів в рядах динаміки, зумовлені специфікою факторів впливу на об’єкти дослідження.
Характерна особливість сезонних коливань полягає в тому, що вони прямо та опосередковано впливають майже на всі сфери соціально-економічної діяльності, тому їх дослідження є важливою задачею статистики.
Для дослідження сезонних коливань необхідно:
1.Визначити наявність сезонних коливань та кількісно оцінити їх силу та характер у різних фазах циклу.
2.Охарактеризувати фактори, що зумовлюють виникнення сезонних коливань.
3.Оцінити наслідки, до яких приводить явище сезонності.
4.Моделювати та прогнозувати сезонність в рядах динаміки.
Наявність сезонних коливань найпростіше виявити за допомогою графічної ілюстрації в рядах динаміки. Сезонність проявляється у зростанні або падінні рівнів досліджуваного показника у конкретні місяці чи квартали.
Вимірювання сезонних коливань здійснюється різними методами, які базуються на порівнянні фактичних рівнів кожного місяця (кварталу) із середнім рівнем або із згладженими плинними середніми, або із рівнями, вирівняними за допомогою рівняння тренду.
Найпростіший метод використовує показники, які називаються індексами сезонності.
Індекс сезонності – це відношення місячного рівня yi до середнього місячного рівня :
=
.
Якщо на осі абсцис відкладати місяці, а на осі ординат відповідні індекси сезонності у відсотках, то одержимо криву, яка називається сезонною хвилею.
Для характеристики сили коливань рівнів динамічного ряду через сезонну нерівномірність використовують середнє квадратичне відхилення індексів сезонності:
=
.
Чим менша величина , тим менша величина сезонних коливань.
Часто вплив випадкових факторів приводить до ненадійності місячних даних одного року, тоді при наявності місячних даних за декілька років індекс сезонності обчислюють за формулою:
=
.,
де
- середнє значення рівня для і-го місяця,
- середній місячний рівень за весь період.
Дану формулу використовують, якщо рівні однойменних місяців у різні роки відрізняються несуттєво.
Якщо спостерігається тенденція збільшення або зменшення рівнів з року в рік, то індекси сезонності розраховують так:
1.Розраховують індекси сезонності для кожного року.
2.Знаходять середню арифметичну з індексів сезонності однойменних місяців.
Індекси
сезонності використовують у прогнозуванні.
Знаючи рівняння тренду g(t) і середні
індекси сезонності
визначають:
yпрогн. = g(t) .