
- •1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.
- •2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.
- •3.Види статистичного спостереження (за повнотою охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації даних).
- •1.За часом реєстрації даних:
- •2.За повнотою охоплення статистичної сукупності:
- •3.За способом обліку даних.
- •4.Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження.
- •5.Помилки спостереження та способи їх контролю.
- •6.Сутність статистичного зведення. Класифікація статистичних зведень (за складністю побудови, способом організації роботи, ступенем автоматизації обробки даних).
- •7.Поняття статистичного групування. Класифікація статистичних групувань (залежно від поставлених завдань, кількості групувальних ознак, кількості етапів проведення).
- •8.Ряди розподілу. Класифікація рядів розподілу. Зображення рядів розподілу.
- •9.Статистичні таблиці. Макет таблиці. Підмет і присудок статистичних таблиць. Статистичний графік.
- •10.Класифікація статистичних таблиць. Основні правила побудови статистичних таблиць.
- •11.Поняття та види абсолютних величин. Одиниці вимірювання абсолютних величин.
- •12.Поняття відносної величини. Форми та класифікація відносних величин.
- •13.Характеристика відносних показників динаміки, структури і координації.
- •14.Характеристика відносних показників планового завдання, виконання плану та порівняння.
- •15.Характеристика відносних показників інтенсивності та диференціації.
- •16.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Класифікація середніх величин. Середня арифметична величина та її властивості.
- •17.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня гармонічна та середня квадратична величина.
- •18.Суть і призначення середніх величин в статистиці. Середня геометрична, середня хронологічна та середня прогресивна величини.
- •19.Структурна середня: мода для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •20.Структурна середня: медіана для дискретного та інтервального ряду розподілу. Графічний спосіб її визначення.
- •21.Поняття варіації кількісної ознаки. Абсолютні показники варіації та їх економічний зміст.
- •22.Поняття варіації кількісної ознаки. Відносні показники варіації та їх економічний зміст.
- •23.Види дисперсій та правило їх додавання. Емпіричний коефіцієнт детермінації та кореляційне відношення.
- •24.Основні показники форми розподілу. Асиметрія.
- •25.Основні показники форми розподілу. Ексцес.
- •26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
- •27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
- •28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
- •29.Середня (стандартна) помилка простої випадкової та механічної вибірки.
- •30.Середня (стандартна) помилка типової вибірки.
- •31.Середня (стандартна) помилка серійної вибірки.
- •32.Гранична помилка вибірки. Ймовірність появи помилки вибірки. Довірчі інтервали для генеральних характеристик вибірки.
- •33.Визначення необхідного об’єму вибірки.
- •34.Мала вибірка та її особливості.
- •35.Поширення результатів вибіркового спостереження на вибіркову сукупність.
- •36.Поняття та класифікація рядів динаміки.
- •37.Основні показники ряду динаміки. Показники динаміки рівнів.
- •38.Основні показники ряду динаміки. Середні показники динамічного ряду.
- •39.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод укрупнення інтервалів. Метод ковзної (плинної) середньої.
- •40.Методи виявлення основної тенденції (тренду) в рядах динаміки. Метод аналітичного вирівнювання.
- •41.Вимірювання коливань в рядах динаміки.
- •42.Виявлення та вимірювання сезонних коливань в рядах динаміки.
- •43.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між рівнями ряду.
- •44.Автокореляція в рядах динаміки. Автокореляція між залишковими величинами.
- •45.Кореляція рядів динаміки.
- •46.Визначення та класифікація індексів.
- •47.Індивідуальні індекси.
- •48.Загальні (зведені) індекси. Агрегатні індекси.
- •49.Загальні (зведені) індекси. Середні з індивідуальних (середньозважені) індекси.
- •50.Загальні (середні) індекси. Індекси середніх величин.
26.Поняття вибіркового спостереження та види його переваги над іншими формами спостереження.
Вибіркове спостереження – це несуцільне спостереження, при якому вивчаються не всі одиниці досліджуваної сукупності, а лише певним способом відібрана їх частина.
Генеральною сукупністю називають всю сукупність одиниць, з якої здійснюють відбір.
Вибірковою сукупністю (вибіркою) називають відібрану частину одиниць з генеральної сукупності.
Переваги вибіркового спостереження:
1.Економія часу і коштів.
2.Зведення до мінімуму втрат і пошкоджень досліджуваних об’єктів.
3.Досягення більшої точності завдяки скороченню помилок реєстрації одиниці вибірки, пов’язаних з недостатньою кваліфікацією спостерігача, неточністю підрахунків, недосконалістю вимірювальних приладів.
27.Основні завдання вибіркового спостереження. Помилки спостереження.
Завдання вибіркового спостереження:
1.Вивчення середнього розміру досліджуваної ознаки.
2.Визначення частки досліджуваної ознаки у певній сукупності.
Вибірку вважають репрезентативною, якщо кожна одиниця генеральної сукупності має однакову ймовірність потрапити у вибіркову сукупність і вибірка здійснюється випадковим чином. Проте вибіркові статистичні показники не збігаються з відповідними показниками для генеральної сукупності. Це залежить від помилок спостереження:
1.Помилки реєстрації (точності).
2.Помилки репрезентативності.
2.1.Систематичні.
2.2.Випадкові.
Систематичні помилки виникають при порушенні правил відбору одиниць з генеральної сукупності, а випадкові помилки виникають пр. нерівномірному представленні у вибірці різних категорій одиниць генеральної сукупності.
28.Методи формування вибірки (проста випадкова, механічна, типова, серійна, комбінована, багатофазова).
Метод формування вибірки – це спосіб відбору одиниць генеральної сукупності з метою організації вибіркової сукупності.
Типи вибірки:
1.Проста випадкова вибірка - це вибірка, відбір одиниць якої з генеральної сукупності є випадковим.
Випадковий відбір здійснюють шляхом жеребкування або з використанням таблиці випадкових чисел. При цьому вибірки можуть бути повторними і без повторними.
2.Механічна (систематична) вибірка – одиниці відбираються механічно через рівні інтервали з їх певного розміщення у генеральній сукупності.
Крок відліку (величину інтервалу) визначають як N/n (N – обсяг генеральної сукупності, n – обсяг вибіркової сукупності).
3.Типова вибірка – досліджувана генеральна сукупність спочатку розбивається на однорідні групи і відбір здійснюється з кожної групи за допомогою випадкового чи механічного відбору.
3.1.Пропорційний відбір – загальне число одиниць вибіркової сукупності розподіляється між групами пропорційно об’ємам груп у генеральній сукупності.
3.2.Непропорційний (оптимальний) відбір – враховується не лише частка кожної групи в генеральній сукупності, але і міра варіації ознаки за групами.
3.3.Багатоступеневий відбір.
4.Серійна (кластерна) вибірка – замість випадкового відбору одиниць сукупності здійснюють відбір груп (кластерів), всередині яких проводять суцільне спостереження.
Відбір серій може бути повторним і безповторним, рівновеликим і нерівновеликим.
5.Комбінована вибірка – комбінують 2 або більше методи формування вибірки.
6.Багатофазов вибірка.