1.Об’єкт, предмет і методи статистики. Основні категорії статистики.

Слово «статистика» походить від лат. Слова «status» - стан. Як наука зявилася в 1746 р.

Статистика – це практична діяльність людей, спрямована на збір, обробку і аналіз масових даних різних сфер людського життя. В широкому розумінні статистика – це наука, що вивчає кількісні характеристики масових суспільних явищ та їх закономірностей.

Об’єктом статистичних досліджень є статистичні сукупності, тобто множини одноякісних за змістом елементів або одиниць (мають спільні риси або ознаки), з яких складаються масові суспільні явища.

Предметом статистики є кількісні характеристики та закономірності розвитку статистичних сукупностей як масових суспільних явищ.

Одиниця сукупності – це окремий елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації(наприклад, при вивченні сукупності ВНЗ одиницею сукупності буде окремий вищий навчальний заклад).

Ознака одиниці сукупності – це характерна риса або властивість одиниці сукупності, яка може бути кількісною або якісною (атрибутивною).

Варіація ознаки – це коливання значень ознаки у різних одиниць сукупності.

Статистична закономірність – це виявлена на основі масового спостереження (при значній кількості одиниць сукупності) закономірність.

Статистичний показник – це кількісна характеристика або результат вимірювання одиниць сукупності та сукупності в цілому.

Статистичні дані – це результати спостереження за масовим явищем, представленим відповідною статистичною сукупністю.

Метод статистики – це масове спостереження, групування і зведення його результатів, обчислення та аналіз узагальнених показників з метою виявлення закономірностей розвитку досліджуваних явищ.

Реалізація методу статистики є сутністю статистичного дослідження, що складається з етапів:

1.Статистичне спостереження – звіт необхідної статистичної інформації, що полягає в реєстрації відібраних фактів та ознак для кожної одиниці досліджуваної сукупності.

2.Зведення і групування статистичних даних, тобто їх систематизація, обробка, узагальнення.

3.Аналіз отриманих узагальнених показників з метою виявлення певних закономірностей в розподілах і динаміці показників, а отже, і закономірностей розвитку досліджуваних явищ у цілому.

2.Поняття статистичного спостереження. Форми організації статистичного спостереження.

Статистичне спостереження – це планомірний, науково організований збір даних про масові явища і процеси в різних сферах суспільного життя, який полягає в реєстрації відібраних даних та ознак для кожної одиниці досліджуваної сукупності.

Вимоги щодо зібраних даних:

1.Повнота (за обсягом і змістом).

2.Достовірність (адекватно відображати досліджувані явища).

3.Доступність (часто не лише складно зібрати дані, але й отримати готову статистичну інформацію).

4.Своєчасність (інформація повинна дійти до користувача в період її актуальності, тобто тоді, коли вона не застаріла і в ній є гостра необхідність).

5.Порівняльність у часі і просторі (цій меті підпорядкована методика збору даних і обчислення статистичних показників, прийнята у міжнародних стандартах).

В Україні діють 2 системи одержання статистичної інформації:

1.Централізована (загальнодержавна). Має ширші можливості для якісного спостереження: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення тощо.

2.Децентралізована (відомча, окремих економічних структур). Є оперативнішою завдяки меншому розриву в часі між збором даних і використанням готової статистичної інформації. Для даної системи гостро постає проблема наукової обґрунтованості методів СС та їх практичного застосування.

Етапи статистичного спостереження:

1.Підготовка спостереження (складається деталізований план СС, який охоплює методологічні та організаційні питання).

2.Реєстрація статистичних даних (збирають дані, тобто реєструють ознаки одиниць статистичної сукупності).

3.Формування бази даних (відбувається контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх збереження; відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних).

Форми організації СС:

1.Статистична звітність.

2.Спеціально організоване СС.

3.Реєстр.

1.Статистична звітність – це форма організації збору даних державною статистикою, за якою кожен суб’єкт діяльності регулярно подає свої дані до державних органів статистики, оформляючи їх у вигляді документів-звітів, які називають формами статистичної звітності.

За змістом і джерелами формування розрізнять статистична, фінансову, бухгалтерську, податкову, внутрішньогосподарську (управлінську) звітність.

Форма статистичної звітності – це спеціальний документ, який містить перелік певних показників, що характеризують господарську одиницю та результати її діяльності.

2.Спеціально організоване СС – це спостереження, яке проводиться у вигляді переписів, обліків, спеціальних обмежень(вибіркових, суцільних). Таке спостереження проводять коли необхідно:

1)отримати дані, за якими відсутня звітність;

2)доповнити інформацією звітність;

3)провести детальне дослідження.

3.Реєстр – це поіменований і постійно уточнюваний перелік одиниць спостереження, створений для неперервного, довгострокового СС за певною сукупністю.