3.3. Управління запасами на підприємстві

Запаси слугують для того, щоб послабити безпосередню залежність між постачальником, виробником і споживачем і забезпечити безперервність відтворювального процесу. Наявність запасів дозволяє забезпечити виробництво сировиною, що постачається оптимальними за розмірами партіями, здійснювати переробку сировини в готову продукцію оптимальними розмірами, своєчасно виконувати поставки готової продукції замовникам. Незважаючи на те, що утримання запасів пов'язане зі значними витратами, підприємці змушені створювати їх (на формування матеріальних запасів щорічно витрачається більше ніж третини сукупного суспільного продукту).

Поточні запаси забезпечують безперервність постачання необхідними матеріальними ресурсами виробничого процесу між їх двома черговими поставками, а також забезпечити торгівлю та споживачів товарами між двома черговими відправками товарів. Поточні запаси складають основну частину виробничих та товарних запасів, їх величина постійно змінюється.

Підготовчі запаси (або буферні запаси) виділяються з виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві (наприклад, сушіння лісу). Підготовчі запаси товарних засобів виробництва формуються у випадку необхідності підготувати матеріальні ресурси до їх відправки у виробничий процес.

Страхові запаси (або гарантійні запаси) призначені для безперервного постачання споживачів у випадку непередбачених обставин: відхилення в періодичності та величині партій поставок від запланованих, зміни інтенсивності споживання, затримки поставок та ін. На відміну від поточних запасів розмір гарантійних запасів - величина постійна і залежить від умов виконання конкретних поставок. При нормальних умовах роботи ці запаси не використовуються і є недоторканими.

Сезонні запаси утворюються при сезонному характері виробництва продукції, її споживання або транспортування. Сезонні запаси повинні забезпечити нормальну роботу організації під час сезонної перерви у виробництві, споживанні або транспортуванні продукції.

Перехідні запаси - це залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду. Вони призначені для забезпечення безперервності виробництва та споживання у звітному та наступному періодах до наступної поставки.

В ТОВ «Агрофірма Шабо»управління виробничими запасами визначається як група функцій управління, що підтримують повний цикл потоку матеріалу від закупки та внутрішнього контролю за перетворенням матеріальних запасів на готовий продукт і контролю в процесі здачі на склад, до доставки та розповсюдження закінченого продукту. Ціль утворення запасів в ТОВ «Агрофірма Шабо»– це створення певного буфера між послідовними поставками матеріалів і виключення необхідності безперервних поставок. У повному масштабі запаси включають такі входи, як людські та фінансові ресурси, енергію, обладнання, сировину, та виходи: деталі, вузли, готову продукцію, а також проміжні стадії виробництва, частково закінчені товари та незавершене виробництво. Що саме відносити до матеріально-технічних запасів, залежить від організації. У виробничій операції можуть використовуватись такі запаси, як персонал, машини, оборотний капітал, сировини та готова продукція. До виробничих запасів відносять матеріали, що роблять внесок чи є частиною продукту фірми. Виробничі запаси типово поділяються на такі сегменти: сировина, готова продукція, комплектуючі, допоміжні матеріали, незавершене виробництво.

Основною метою аналізу запасів у виробництві і складському господарстві в ТОВ «Агрофірма Шабо»є визначення:

• коли має бути зроблене замовлення;

• якого розміру має бути замовлення.

Деякі моделі управління в господарстві не використовуються так як ще не відлагоджена система управління запасами на сучасному рівні. Так, в майбутньому (судячи по результатам аналізу) я пропоную підприємству використати такі моделі управління запасами , як

• однопродуктова статистична модель управління;

• однопродуктова динамічна модель ,та інші.

Рекомендую також раціонально розраховувати розмір запасів, так як надмірне виготовлення загрожує великих витрат, при умові, що продукція не буде реалізована. Хоча в практиці підприємства таких випадків майже не спостерігається, так як підприємство має відлагоджену систему реалізації каналів збуту продукції.

На мою думку, найголовнішою пропозицією є: підвищення кваліфікації кадрів управління запасами , що дозволить не тільки внести нові ідеї в управління цього процесу, але й удосконалити його, внести позитивні зміни. Це потрібно господарству, так як воно з кожним роком розширює свої можливості, удосконалюється, набуває нових заходів в завоюванні ринку, випускаючи все більше нових видів товару.