2.4. Ефективність роботи апарату управління

Для оцінки ефективності управління використовують трудові, вартісні, інформаційні, технічні (технологічні) показники. Найбільш загальні із них — оперативність роботи апарату управління, надійність і оптимальність систем управління.

Надійність системи управління виявляється у безпосередньому її функціонуванні, яке забезпечує досягнення цілей виробництва. Показники надійності системи такі: безвідмовність (безперервне збереженні працездатності), готовність (ефективне збереження працездатності), відновлюваність (швидке усунення збоїв у роботі і відтворення здатності функціонувати у заданому режимі).

Оптимальність системи управління характеризується рівнем застосування сучасних економіко-математичних методів для розробки управлінських рішень, обґрунтованістю співвідношення централізації і децентралізації управління, керованістю підприємства та інше.

Я вважаю, що для ТОВ «Агрофірма Шабо» необхідним є постійний розвиток системи управління підприємства, адже в результаті її вдосконалення дістають економічний і соціальний ефект: збільшується обсяг і підвищується товарність виробництва, забезпечується ритмічна робота підприємств, досягається економія живої і уречевленої праці, підвищується якість продукції, полегшується і змінюється характер праці, зростає задоволеність працею, скорочується плинність кадрів.

Розділ 3. Операційний (виробничий) менеджмент

3.1. Виробничі потужності підприємства

Потенціал економічного розвитку держави визначається ефективністю функціонування виробництва.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий обсяг випуску продукції (видобутку й переробку сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури асортименту та якості за умови найбільш повного використання виробничих площ, обладнання, прогресивної технології та організації виробництва.

Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1. Визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування.

Розглянемо, які виробничі потужності є на досліджуваному підприємстві ТОВ «Агрофірма Шабо»Білгород-Дністровського району Одеської області.

Для цього перш за все визначимо питання наявності та динаміки кількості одиниць обладнання та устаткування, яке є на підприємстві. Тому розглянемо таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 Основні засоби в ТОВ «Агрофірма Шабо»

Види основних засобів	Кількість одиниць, шт						Відхилення звітного від базисного року,%
	Базисний рік		Попередній рік		Звітний рік
Будівлі, споруди та передавальні пристрої	4413	68,57	5043	70,88	8402,1	58,15	3989,1	84,80
Машини і обладнання	1980	30,76	1993	28,01	4532	31,36	2552	101,95
Інструменти, прилади, інвент.	-	-	65	0,91	187	1,29	-	-
Інші основні засоби	43	0,67	14	0,20	809	5,60	766	835,82
Разом	6436	100	7115	100	14450	100	7307,1	1022,57

В структурі основних засобів в 2010 році значну частку займає стаття “ будівлі, споруди та передавальні прилади ” і складає 58,15% (або 8402,1 тис. грн.), відхилення до 2008 року становить 3989,1 тис. грн.

Наступною за величиною статтею в структурі основних виробничих засобів є стаття “машини та обладнання”– 31,36% (або 4532 тис. грн.); відхилення становить -2552 тис. грн. Стаття «Інші основні засоби» займає 5,60% (809 тис. грн.). Обсяг статтей “робоча продуктивна худоба”, “транспортні засоби”, «інструменти, прилади, інвентар», «Робоча і продуктивна худоба» на протязі 2008-2010 рр. взагалі відсутній на підприємстві, і це негативно відбивається на кінцевих результатах господарювання.

Виробнича потужність як кількісна характеристика, що найбільше повно віддзеркалює економічний зміст засобів праці, виступає як організаційна форма їхнього використання в процесі виробництва. Вона характеризує виробничі відносини в процесі використання організованої сукупності найбільш активного виду засобів праці – машин і устаткування з метою досягнення максимального випуску продукції.

На прикладі ТОВ «Агрофірма Шабо»розглянемо виробничу потужність сільськогосподарської техніки, а саме тракторів, автомобілів та комбайнів.

Таблиця 1.2 Виробнича потужність тракторів ТОВ «Агрофірма Шабо»

Назва	Кількість	Потужність, к.с.	Сумарна потужність, к.с.
Колісні
МТЗ – 8	1	100	100
МТЗ - 80 К	1	100	100
МТЗ – 82	2	100	200
МТЗ – 90	1	100	100
Т - 150 – К	2	150	300
Т – 40	1	50	50
Гусеничні
Т – 150	3	420	1260

Наведемо в таблиці 1.3 Наявність та виробничу потужність автомобілів в ТОВ «Агрофірма Шабо».

Таблиця 1.3 Виробнича потужність автомобілів в ТОВ «Агрофірма Шабо»

Назва	Кількість	Потужність, к.с.	Сумарна потужність, к.с.
ГАЗ-53	2	110	220
ГАЗ 5205	1	75	75
ГАЗ – 66	1	120	120
ВОЛГА ГАЗ – 31	1	75	75
ВОЛГА – 24	1	75	75
ЗИЛ – 130	2	150	300
ЗИЛ – 133	2	150	300
САЗ – 3502	1	120	120
САЗ – 3507	1	120	120
Всього	12	х	1405

Аналізуючи виробничу потужність ТОВ «Агрофірма Шабо»можна зробити висновок, що господарству необхідне оновлення техніки і оновлення виробничої потужності. А також господарству можна запропонувати брати сільськогосподарську техніку в оренду, що збереже частину коштів, які б пішли на закупку нової.

Підприємство ТОВ «Агрофірма Шабо»має великі можливості для підвищення ефективності використання потужностей шляхом раціональної побудови систем машин за рахунок маневрування наявними у них потужносними ресурсами. Особливо значні резерви такого маневрування можна виявити в складі технологічного устаткування. Але в усіх випадках вони повинні бути спрямовані на підвищення ефективності використання потужностей діючих підприємств.

Отже, можна зробити висновок, що способи ефективнішого використання виробничих потужностей такі самі, як і використання основних фондів підприємства. Варто лише наголосити, що для докорінного поліпшення рівня використання наявних потужностей для ТОВ «Агрофірма Шабо» потрібно якомога швидше подолати спад виробництва, стабілізувати й поступово нарощувати обсяги виробництва конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на вітчизняному та світовому ринках.