
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Передмова
- •Елементи фізики напівпровідників та електронно- діркових переходів
- •1.1 Загальні відомості про напівпровідники
- •1.1.1 Власна електропровідність напівпровідників
- •1.1.2 Домішкова провідність напівпровідників
- •1.1.3 Діркова провідність напівпровідників
- •1.1.4 Види струмів у напівпровідниках
- •Лекція 2 електронно-дірковий перехід
- •2.1 Електронно-дірковий перехід та фізичні процеси в ньому
- •3.1.2 Ємності переходу
- •3.1.3 Реальна вах р-n-переходу
- •3.1.5 Різновиди електричних переходів та контактів
- •Лекція 4 напівпровідникові діоди
- •4.1 Класифікація та система позначень діодів
- •4.1.1 Випрямлювальні діоди
- •Параметри випрямлювальних діодів
- •4.1.2 Напівпровідникові стабілітрони
- •5.1.2 Імпульсні діоди та перехідні процеси в них
- •5.1.3 Тунельні та обернені діоди
- •5.1.4 Варикапи
- •6.1.2 Способи вмикання й режими роботи біполярних транзисторів
- •6.1.3 Принцип дії біполярного транзистора в активному режимі
- •6.1.5 Схема вмикання транзистора зі спільним емітером та спільним колектором
- •Лекція 7 характеристики біполярних транзисторів
- •7.1 Статичні характеристики і параметри біполярних транзисторів
- •7.1.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
- •7.1.2 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним емітером
- •7.1.3 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним колектором
- •Лекція 8 параметри біполярних транзисторів
- •8.1 Граничні режими транзистора. Робочий діапазон температур
- •8.1.1 Пробої транзистора
- •8.1.2 Максимально допустима потужність, що розсіюється колектором
- •8.2 Диференційні параметри біполярного транзистора
- •8.2.1 Оцінка властивостей транзистора
- •8.2.2 Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних транзисторів
- •9.1.2 Схема зі спільним емітером
- •9.2 Способи забезпечення режиму спокою транзисторного каскаду
- •9.2.1 Схема з фіксованим струмом бази
- •9.2.2 Схема з фіксованим потенціалом бази
- •9.2.3 Схема з температурною стабілізацією в емітерному колі.
- •9.2.4 Схема каскаду зі спільною базою та автоматичним зміщенням робочої точки
- •9.3 Динамічні характеристики біполярного транзистора та їх використання
- •9.3.1 Параметри режиму підсилення та їх розрахунок за динамічними характеристиками транзисторного каскаду
- •Лекція 10 деякі різновиди біполярних транзисторів
- •10.1 Частотні властивості біполярних транзисторів
- •10.1.1 Вплив ємностей переходів і розподільного опору бази на частотні властивості транзистора
- •10.2 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі
- •10.3 Одноперехідний транзистор
- •10.4 Високочастотні малопотужні транзистори
- •10.5 Потужні транзистори
- •Лекція 11 польові транзистори
- •11.1 Польові транзистори з керувальними p-n-переходами
- •11.1.1 Статичні вхідні характеристики
- •11.1.2 Статичні прохідні (стокозатворні) характеристики
- •11.1.3 Статичні вихідні (стокові) характеристики
- •11.1.4 Диференційні параметри польових транзисторів
- •11.2 Польові транзистори з ізольованим затвором (мдн - транзистори)
- •11.2.1 Ефект поля.
- •11.3 Залежність характеристик і параметрів польових транзисторів від температури
- •Лекція 12 динамічний режим роботи польових транзисторів
- •12.1 Підсилювальні каскади на польовому транзисторі
- •12.2 Частотні властивості польових транзисторів
- •12.3 Потужні польові транзистори
- •12.3.1 Потужні мдн - транзистори
- •12.3.3 Транзистори з статичною індукцією
- •Лекція 13 тиристори
- •13.1 Будова, принцип дії та режими роботи тиристора
- •13.1.2 Диністорний режим
- •13.1.3 Триністорний режим
- •13.1.4 Симістори
- •13.2 Способи комутації тиристорів
- •13.2.2 Вимкнення тиристорів
- •Лекція 14 оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •14.1 Загальні відомості
- •14.2 Випромінюючі діоди
- •14.3 Напівпровідникові фотоприймачі
- •14.3.1 Фоторезистори
- •14.3.2 Фотодіоди
- •14.3.3 Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
- •14.4 Оптрони та їх застосування
- •Список скорочень
- •Список літератури
- •10.2 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі 128
- •12.1 Підсилювальні каскади на польовому транзисторі 160
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
14.3 Напівпровідникові фотоприймачі
Фотоприймачі призначені для перетворення світлових сигналів в електричні. В напівпровідникових фотоприладах використовується внутрішній фотоефект, який полягає в тому, що при опроміненні електрони напівпровідникового кристала набирають додаткової енергії, що необхідна для вивільнення їх з ковалентних зв’язків. Тому в напівпровідниках з’являються додаткові носії електричного заряду, які збільшують електропровідність.
14.3.1 Фоторезистори
Фоторезисторами називають напівпровідникові прилади, електричний опір яких змінюється під дією світла. Конструктивно фоторезистор складається з діелектрика 3, на який нанесено світлочутливий шар напівпровідника 1, і зовнішніх електродів 2 (рисунок 14.5, а).
Рисунок 14.5 – Будова (а), схема ввімкнення (б) та статична характеристика (в) фоторезистора
Схема вмикання фоторезистора до електричного кола показана на рисунку 14.5, б. Увімкнення Е не залежить від полярності, оскільки фоторезистор не має вентильних властивостей.
Вихідним матеріалом виготовлення світлочутливого шару фоторезистора є PbS, CdSe або CdS.
При
відсутності світла (світловий потік
=0)
фоторезистор має великий темновий
опір, і при прикладенні зовнішньої
напруги через нього проходить малий
темновий струм
.
Під дією світла опір фоторезистора
зменшується, і через нього проходить
струм
=
+
,
(14.1)
де
- коефіцієнт пропорційності;
- світловий потік;
- темновий струм (темновий опір фоторезистора – сотні кілоомів).
Залежність
=
(
)
при
=
відповідно
до формули (14.1) показана на рисунку
14.5, в.
При низьких рівнях освітлення залежність = ( ) можна вважати лінійною
=
+
(14.2)
де
- інтегральна чутливість фоторезистора.
Недоліками фоторезисторів є нелінійність характеристики = ( ) та мала швидкодія (граничні частоти приладу не перевищують 1 кГц). Фоторезистори застосовують як оптоелектронні датчики, а також як фотоприймачі в оптронах.
14.3.2 Фотодіоди
У
фотодіодах кристал НП обернений до
скляного вікна, через яке надходить
світловий потік. Під дією світла на
перехід
фотодіода внаслідок явища внутрішнього
фотоефекту в областях біля переходу
відбувається додаткова генерація пар
“електрон-дірка”. Під дією дифузійного
поля
переходу
фотодірка переміщується до області
,
а
фотоелектрони – до області
.
При
цьому створюється фотоЕРС
=
(0.1 - 1) В, залежність якої від світлового
потоку показана на рисунку 14.6.
Рисунок 14.6 – Залежність фотоЕРС від світлового потоку
Під
дією цієї фотоЕРС у зовнішньому колі
фотодіода проходить фотострум
,
що збігається за напрямком зі зворотним
струмом
переходу
(рисунок 14.7).
Рисунок 14.7 – До пояснення принципу дії фотодіода
Оскільки фотострум проходить незалежно від струму, який спричиняється зовнішнім джерелом напруги, то вираз для повного струму може бути записаний у вигляді
=
(
)
-
,
(14.3)
де - струм насичення (екстракції) переходу;
- зовнішня напруга;
- фотострум.
Дія фотоЕРС на перехід еквівалентна додатковому зворотному зміщенню переходу, наслідком чого є збільшення зворотного струму фотодіода на величину .
Сім’я ВАХ фотодіода зображена на рисунку 14.8.
Рисунок 14.8 – Сім’я ВАХ фотодіода
Оскільки фотоЕРС і пряма напруга ввімкнені назустріч одна одній, то при їх рівності струм діода дорівнює нулю, що відповідає режимові холостого ходу. ЕРС холостого ходу при = 0 можна знайти з формули (14.3)
=
.
Це фотоЕРС знаходять також з ВАХ рисунка 14.8.
Фотодіоди використовують у двох режимах: вентильного фотоелемента (рисунок 14.9) та фотодіодному (рисунок 14.10).
Рисунок 14.9 – Режим вентильного фотоелемента
Рисунок 14.10 – Фотодіодний режим
У
першому режимі фотодіод використовують
як джерело струму, датчик, генеруючий
ЕРС
,
в чутливому індикаторі випромінювання
або сонячній батареї. Фото ЕРС може
досягати 1 В. У цьому режимі робоча точка
пересувається вздовж осі
на ВАХ рисунку 14.8 залежно від інтенсивності
світла.
Рисунок 14.11 – Спектральна характеристика германієвого фотодіода
У другому режимі (рисунок 14.10) фотодіод працює на зворотній ВАХ як фоторезистор, опір якого залежить від світлового потоку. Робоча точка може займати будь-яке положення між осями , залежно від напруги джерела і світлового потоку .
Фотострум залежить не тільки від потоку , а й від довжини хвилі світлового випромінювання, яке діє на p-n – перехід. Цей факт ілюструє спектральна характеристика рисунку 14.11.
Параметрами фотодіода є:
Темновий
струм
- струм, що проходить через діод при
робочій напрузі і відсутності світла;
робоча напруга
- напруга на діоді у фотодіодному режимі;
= / - інтегральна чутливість.