- •Розділ 1 Проведення попереднього (експрес) аналізу фінансового стану пат “Чернігівський молокозавод”
- •Розділ 2 Коефіцієнтний Аналіз фінансового стану підприємства
- •2.1 Коефіцієнти ділової активності
- •2.2. Аналіз рентабельності підприємства
- •2.3. Коефіцієнти структури капіталу
- •2.4. Показники ліквідності та платоспроможності
- •3. Аналіз складу, структури та джерел формування оборотних активів пат "Чернiгiвський молокозавод"
- •3.1. Аналіз складу, структури, джерел формування оборотного капіталу та ефективності його використання
- •3.2. Визначення оптимального рівня оборотного капіталу
- •4. Аналіз формування прибутку пат "Чернiгiвський молокозавод" у процесі операційної та фінансової діяльності
- •5. Шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства
- •Список використаної літератури
4. Аналіз формування прибутку пат "Чернiгiвський молокозавод" у процесі операційної та фінансової діяльності
Господарська діяльність кожного суб'єкта господарювання пов'язана з цілою низкою витрат. У вітчизняній практиці традиційно поділяють всі витрати на прямі та розподільчі. Саме за цим принципом і ведеться їхній облік. За міжнародною практикою облік витрат прийнято вести, групуючи їх на постійні та змінні. До постійних витрат належать: амортизація; витрати, пов'язані з управлінням підприємством, витрати на проведення обов'язкових запасів, передбачених технологією виробництва. До змінних — витрати, які змінюються пропорційно чи майже пропорційно до змін обсягів виробництва. Слід одразу зазначити, що взагалі не існує завжди постійних чи завжди змінних витрат. Одні й ті самі витрати можуть бути в одному випадку змінними, а в іншому — постійними. Крім того, частка кожного виду витрат теж буде змінюватись з часом. Тому треба постійно відстежувати та аналізувати структури витрат на певному підприємстві.
Поділ витрат на постійні та змінні дає змогу вести аналіз виробництва за так званою системою директ-костинга. В основу цієї системи покладено визначення рівня беззбитковості виробництва.
Точку беззбитковості можна знайти графічним методом (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Графік формування точки беззбитковості
Для визначення точки беззбитковості математичними методами приймемо такі умовні позначення:
S — обсяг реалізації в грошовому вираженні;
F— постійні виробничі витрати;
V— обсяг реалізації, од.;
Р — ціна одиниці продукції;
С — змінні витрати на одиницю продукції, %;
А — прибуток.
Критичний обсяг реалізації дорівнюватиме:
VP=VC+F (4.1)
З цього рівняння досить легко знайти значення критичного обсягу в одиницях продукції:
(4.2)
Якщо необхідно знайти критичний обсяг реалізації в грошовому вираженні, то кожну з частин рівняння (4.2) необхідно помножити на ціну Р:
(4.3)
Коли ж планують одержати прибуток а, рівняння (4.3) набуває такого вигляду:
(4.4)
Наведені формули дають можливість визначити точку беззбитковості та пов'язану з нею низку показників. Крім того, вони впритул наближають нас до визначення рівня поточного левериджу. Останній визначають як відношення відсоткового змінювання в поточному прибутку (поточний прибуток = чистий прибуток + відсотки за кредити) до відсоткового змінювання обсягів реалізації:
(4.5)
де Рол — величина операційного левериджу;
∆ПП/ПП — темпи зміни поточного прибутку;
∆ОР/ОР — темпи зміни обсягів реалізації в натуральних одиницях.
Таким чином, операційний леверидж є показником, який вимірює темпи зміни поточного прибутку до темпів зміни обсягів реалізації. Але ж яким чином він пов'язаний з рівнем постійних і змінних витрат? Для того щоб відповісти на це питання, ми трансформуємо формулу (4.5), використовуючи такі показники:
ПП=V(Р-С)-F;
(4.6)
Чисельник формули (4.6) являє собою виручку від реалізації за винятком величини зміни витрат. Цей показник ще називають валовою маржою чи маржинальним доходом. Знаменник цієї формули являє собою поточний прибуток. Отож формулу розрахунку операційного важеля можна записати таким чином:
(4.7)
Економічне значення операційного важеля полягає у тому, що він показує темпи зміни величини поточного прибутку до величини обсягу виробництва чи реалізації. Тобто, наприклад, якщо величина операційного важеля виявилася рівною 2, це означатиме, що при збільшенні обсягів реалізації на х% величина поточного прибутку збільшиться на 2х%. Аналогічно, якщо обсяги реалізації зменшити на х%, величина поточного прибутку зменшиться на 2х%. Операційно леверидж завжди діє як у позитивному напрямі, так і в негативному. Досить високе його значення може свідчити про велику ризикованість того чи іншого виробництва, бо незначне зменшення обсягів реалізації потягне за собою істотне зменшення прибутку, що в свою чергу може перетворити підприємство на збиткове.
Аналіз у системі директ-костинг, крім визначення безпосередньо рівня операційного левериджу, передбачає розрахунок цілої низки показників. Наведемо формули розрахунку основних з них:
Поточний прибуток = Маржинальний дохід - Постійні витрати (4.8)
Поріг рентабельності =Постійні витрати / Частка маржинального
доходу у виручці від реалізації (4.9)
Порогова кількість продукції = Поріг рентабельності / Ціна реалізації (4.10)
Обсяг прибутку Кількість Маржинальний
п
ісля
проходження = продукції після
× дохід
(4.11)
порога рентабельності проходження Загальна
порога рентабельності кількість продукції
Запас фінансової міцності = Виручка від реалізації - Поріг рентабельності 4.12)
(4.13)
Розрахунок усіх цих показників дає змогу значно поглибити аналіз факторів, що впливають на величину операційного важеля.
Взаємозв'язок між операційним і фінансовим левериджем математично цей зв'язок можна відобразити так:
(4.14)
де Рофл — рівень операційно-фінансового левериджу.
З метою спрощення розрахунків рівня операційно-фінансового левериджу проведемо перетворення рівняння так:
(4.15)
Таким чином, рівень операційно-фінансового левериджу дорівнює відношенню маржинального доходу та балансового прибутку.
Таблиця 4.1
Аналіз прибутку у процесі операційної та фінансової діяльності
Показник |
2010 рік |
2011 рік |
Абс. відх. (2010-2011р.р.) |
Обяг реалізації |
114246,6 |
99170 |
-15076,6 |
Змінні витрати |
87188,9 |
78242 |
-8946,9 |
Маржальний дохід |
27057,7 |
20928 |
-6129,7 |
Постійні витрати |
24651,4 |
4303 |
-20348,4 |
Поточний прибуток |
2406,3 |
16625 |
+14218,7 |
Відсотки за кредитами |
671,9 |
1547 |
+875,1 |
Чистий прибуток |
1734,4 |
15078 |
+13343,6 |
Частка маржального доходу у виручці |
23,7 |
21,1 |
-2,6 |
Поріг рентабельності |
104014,3 |
23393,4 |
-80620,9 |
Запас фінансової міцності |
10232,3 |
75776,6 |
+65544,3 |
Відносний запас фінансової міцності |
0,09 |
0,8 |
+0,71 |
Рівень операційного левериджу |
11,24 |
1,26 |
-9,98 |
Одже, при збільшенні обсягів реалізації на 1% прибуток зросте на 1,26%.
Зв‘язок операційного прибутку і маржинального прибутку можна проілюструвати за допомогою графіка на рис. 4.2
Т2
ПВ
23393,4
4303
РП
ЗВ
Vтб
Зона прибутків
ВМ
Тис.грн.
Т1
0
. 4.2. Графік формування точки беззбитковостіна 2011 рік
В точці Т2 наступає окупність постійних витрат і підприємство починає отримувати прибуток. В точці Т1 окупаються всі витрати і настає зона прибутків.
Наведені приклади свідчать про той факт, що співвідношення між постійними і змінними витратами впливає на значення точки беззбитковості та інтенсивність зміни прибутку в залежності від зміни обсягу продаж.
Чим більша питома вага постійних витрат у собівартості продукції, тим інтенсивніше змінюється прибуток по відношенню до змін обсягів продаж.
Чим вище значення коефіцієнту сили дії операційного лівериджу, тим вищий ризик підприємницької діяльності, оскільки незначні коливання в обсягах продаж викликають суттєві зміни в розмірах прибутку. Що ми і можемо спостерігати в нашому випадку.
В умовах економічної кризи, зниження попиту на ринку необхідно оптимізувати співвідношення між постійними і змінними витратами.
