1. Основні поняття і закони теорії електричних кіл.

Реальним електричним колом називається сукупність пристроїв, призначених для передачі, розподілу та перетворення

енергії.

У загальному випадку електричне коло містить джерела електричної енергії, приймачі електричної енергії, вимірювальні прилади, комутаційну апаратуру, сполучні лінії та провід.

Електричне коло являє собою сукупність зв'язаних певним чином джерел, споживачів (або відповідно активних і пасивних елементів) і перетворювачів електричної енергії.

Коло називають пасивним, якщо воно складається тільки з пасивних елементів, і активним, якщо в ньому також містяться активні елементи.

Джерелом електричної енергії називають елемент електричного кола, що здійснює перетворення енергії неелектричного вигляду в електричний.

Наприклад: гальванічні елементи й акумулятори перетворять хімічну енергію, термоелементи – теплову, електромеханічні генератори – механічну.

Споживачем електричної енергії називають елемент еле-ктричного кола, що перетворює електричну енергію в неелектричну.

Наприклад: лампи розжарювання – у світлову та теплову, нагрівальні прилади – у теплову, електродвигун – у механічну.

Перетворювачем електричної енергії називають пристрій, що змінює величину та форму електричної енергії.

Струм вказує напрямок упорядкованого переміщення позитивних електричних зарядів, якщо струм I виражається позитивним числом.

Залежність між струмом і напругою на елементі кола називається вольт-амперною характеристикою (ВАХ) елемента, яка звичайно зображується графічно.

Ідеалізоване джерело напруги – це елемент кола, напруга якого не залежить від струму і є заданою постійною величиною.

Властивості джерела ЕРС або реального джерела напруги визначаються двома параметрами – виробленою ЕРС Е та внутрішнім опором R0.

Гілкою електричного кола називають ділянку, елементи якої увімкнені послідовно один за одним і по них проходить один і той самий струм.

Вузлом електричного кола називають місце з'єднання декількох гілок.

Контуром електричного кола називається сукупність гілок, що йдуть одна за одною.

Узагальнений закон Ома

2. Лінійні і нелінійні електричні кола з системної точки зору.

Електричне коло - сукупність пристроїв, призначених для протікання електричного струму, електромагнітні процеси в яких можуть бути описані за допомогою понять сила струму і напруга

Лінійні і нелінійні електричні кола Зображення електричного кола з допомогою умовних знаків називають електричною схемою (рис. 2.1, а). Залежність струму, що протікає по опору, від напруги на цьому опорі називають вольт-амперної характеристикою (ВАХ). По осі абсцис на графіку зазвичай відкладають напругу, а по осі ординат - струм. Опору, ВАХ яких є прямими лініями (рис. 2.1, б), називають лінійними, електричні ланцюги тільки з лінійними опорами - лінійними електричними ланцюгами. Опору, ВАХ яких не є прямими лініями (рис. 2.1, в), тобто вони нелінійні, називають нелінійними, а електричні ланцюги з нелінійними опорами - нелінійними електричними ланцюгами.

Прикладами лінійних (як правило, в дуже хорошому наближенні) ланцюгів є ланцюги, що містять тільки резистори, конденсатори і котушки індуктивності. Також як лінійні в певних діапазонах можуть розглядатися ланцюга, що містять лінійні підсилювачі і деякими іншими електронними пристроями, що містять активні елементи, але мають у певних діапазонах досить лінійні характеристики.