Завдання Інтерполу.

1. Забезпечення і розвиток взаємного сприяння кримінальній поліції.

2. Створення і розвиток будь-яких установ, здатних ефективно сприяти боротьбі з кримінальною злочинністю.

Слід зазначити, що ці завдання виконуються тільки в рамках дотримування законів, що діють у різних країнах, відповідають Декларації прав людини, при забороні, будь-якого втручання у справи, чи окремі питання політичного, військового, релігійного або расового характеру.

Принципи міжнародного співробітництва:

1. Повага до національного суверенітету (коли будь-яка правоохоронна структура будь-якої країни діє на своїй території згідно з національним законодавством).

2. Боротьба лише із загальнокримінальними злочинами (тобто все співробітництво між членами організації здійснюється лише на цій основі).

До складу Інтерполу входять 117 країн-членів. Генеральний Секретаріат Інтерполу розташований в м. Ліоні. Інтерпол працює на 4-х мовах (арабська, англійська, французька, іспанська).

Кримінальна документація - архіви, індекси та файли імен, відбитки пальців і фотографій міжнародних злочинців, аналітичні та зведеш дані і інше. Щороку через Центральну Станцію проходять 1,5 мільйона повідомлень.

3. Особливості тактики окремих слідчих дій.

В першу чергу важливо одночасно та обгрунтовано висунути версію про скоєння розслідуваного злочину саме групою осіб. Дані, які свідчать про це, можуть бути отримані в результату:

1.Огляду місця події та деяких інших слідчих дій

В якості місця пригоди по справам щодо організованої злочинності частіше всього оглядаються:

1. Місце одного із злочинів, скоєних членами групи.

2. Місце збору злочинців.

3. Місце виявлення тайника з вкраденою зброєю або майном.

4. Місце затримання членів групи, особливо - затримання на гарячому.

5. Місце виявлення трупів жертв.

6. Місце зберігання захоплених заручників або викрадених з метою викупу людей.

7. Місце передачі хабаря.

8. Місце "зустрічі" між членами двох ворогуючих злочинних формувань і т. д.

Особливості тактики огляду визначаються характером пригоди, базовими та допоміжними елементами організованої злочинної діяльності, часом який пройшов з моменту пригоди на оглянутому місці. Слід звертати увагу на ознаки участі в злочині декількох чоловік, найчастіше на груповий характер злочину вказує:

1. Сліди відображення (це сліди рук, ніг).

2. Недопалок різного роду папірос та цигарок.

3. Кількість використаної посуди, ложок, виделок, залишків їжі та напоїв.

4. Гільзи та кулі від патронів, які були випущені з різних стволів (про що показують надалі дослідження експертів).

5. Сліди крові, сперми, слини, які по висновку експертів не могли виникнути від однієї особи.

6. Факти переносу та переміщення тяжких предметів, які неможливо перенести (пересунути) одному.

7. Значний об'єм викраденого.

8. Важливо виявити та зафіксувати сліди жорстокості, хитрощів, які були використані злочинцями для досягнення цілі та прикриття злочину (це підпал, знищення слідів, інсценування і т. д.).

Уважне вивчення сукупності ознак, які виявлені при огляді місця події, які вказують на скоєння злочину групою осіб - дозволяє зробити досить обґрунтуванні висновки про кількість співучасників. Можливо, що при огляді виявлені сліди не всіх осіб, які приймали участь в скоєні злочинів, так як не кожний з них залишив свої сліди на місці події.

2. Допити потерпілих та свідків також є одним із основних способів в отриманні інформації про скоєний злочин групою осіб. Завдання допиту полягає в встановленні кількості співучасників та в конкретизації дій кожного з них. При допиті дозволяється використовувати умовні позначення: "високий парубок у білій сорочці", "чоловік в темних окулярах", "парубок в кашкеті" і т. д.

3. Допит підозрюваного та обвинуваченого.

До такого допиту необхідно ретельно готуватися, складати письмовий план допиту, вивчати їх особистості.

Ширше, чим при розслідуванні звичайних справ застосовується звуко- та відеозапис, як додатковий засіб фіксації ходу та результатів допиту.

При допиті необхідно враховувати такий момент, як самообмова, тобто другорядні учасники угрупування беруть всю відповідальність за конкретні злочини на себе у відповідності з раніше підписаною ним (лідером) лінією поведінки.

4.Різних експертиз в першу чергу криміналістичних, наприклад, по висновку, почеркознавчої експертизи встановлено, що підробний документ виконаний декількома особами. Якщо застосовувалась зброя при скоєнні злочину, то за допомогою балістичної експертизи можливо встановити, що виявлені та вилучені з місця події, а також вилучені з трупа кулі та гільзи відносяться до різних моделей зброї.

5.Обшук - необхідно проводити груповий, тобто одночасно в декількох місцях. Для цього необхідно підготувати декілька обшукових груп, та забезпечити їх транспортом і відповідним зв'язком.

Завданнями обшуків по таким справам є знайдення та вилучення документів, різних предметів та речей, добутих злочинним шляхом, і звичайно ж - зброя, боєприпаси, наркотики, телефонні книжки, печатки, штампи, фінансові документи, розписки в отриманні грошей тощо.

Якщо перед обшуком на пропозицію слідчого видати ті чи інші об'єкти обшукуванний із задоволенням їх видає, то це повинно насторожити слідчого, оскільки таким чином вони прагнуть запобігти пошуків, при яких може бути виявлено вагомі для справи предмети, речі та знаряддя злочину.