12

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Л Е К Ц І Я

з курсу “Криміналістика”

Тема № 31 „Розслідування посадових злочинів”

Кількість годин – 2 години

Лекцію підготував:

старший викладач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Коломієць Василь Іванович

Лекція розглянута та обговорена на засіданні кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Протокол №_ від "__"____2004 р. Зав. кафедрою______П.В. Цимбал

Ірпінь 2004

План

1. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем. Перевищення влади або службових повноважень.

2. Особливості розслідування службової недбалості.

3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва.

Самостійна робота

1. Актуальність і особливості боротьби з посадовими злочинами у сучасних умовах.

2. Тактична операція "затримання з речовими доказами", та використання оперативно-розшукових можливостей при розслідуванні хабарництва.

3. Призначення та проведення експертиз при розслідуванні посадових злочинів.

4. Профілактичні дії слідчого.

1.Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем. Перевищення влади або службових повноважень.

До групи злочинів у сфері службової діяльності віднесені такі види суспільно-небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб.

1. Зловживання владою або службовими становищем - ет.364 КК України.

2. Перевищення влади або службових повноважень - ст.365 КК України.

3. Службове підроблення - ст.366 КК України.

4. Службова недбалість - ст.367 КК України.

5. Одержання хабара - ст. 368 КК України.

6. Давання хабара - ст. 369 КК України.

7. Провокація хабара - ст.370 КК України.

При розслідуванні зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень насамперед необхідно з'ясувати наступне.

1. Мета і форма зловживання владою або службовим становищем;

1. У чиїх інтересах здійснено це зловживання;

2. Чи усвідомлювала службова особа, що перевищує межі своїх повноважень;

3. Чи не пов'язане зловживання з порушенням службової, фінансової, технологічної дисципліни;

2. Як реагували вищестоящі структури на факти зловживань, чи були сигнали про ці факти.

Найбільш типовими початковими слідчими діями є:

1. Виїмка;

2. Огляд документів;

3. Огляд зразків продукції;

4. Допит свідків;

5. Обшук;

6. Допит підозрюваних;

Огляд документів і допит свідків розраховані на одержання первинних даних про зловживання службовим становищем.

Первинні документи співставляються з данними статистичної звітності, наказами про штатні перестановки, заохочення, офіційні обов'язки посадових осіб і фактично виконувана ними робота використання майна, транспортних засобів.

При розслідуванні зловживань пов'язаних із порушенням технологічного процесу, реалізацію недоброякісної продукції, необхідно провести огляд виробничого обороту, вилучити проби і зразки.

Розслідування злочинів про перевищення влади або службових повноважень, передбачених ст. 365 КК України необхідно починати з:

1. Виїмки документів;

2. Огляду документів.

3. Допиту свідків;

4. Судово-медичної експертизи потерпілого;

5. В разі застосування зброї - судово-балістичної експертизи;

6. Допиту підозрюваного.

Подальше розслідування зловживань владою або службовим становищем (ст.364 КК України) полягає в уточнені мотивів зловживання, фіксації його обставин, визначеного розміру заподіяної шкоди.

Мотиви зловживання владою або службовим становищем є:

1) корислива або інша особиста зацікавленість;

2) кар'єризм;

3) помилково витлумачені професійні або службові інтереси.

При розслідуванні службових зловживань можуть призначатись такі судові експертизи:

1. Судово-економічна.

а) для перевірки фінансових і господарських операцій підприємств, організацій або окремих посадових осіб;

б) для перевірки промислового, товарного, фінансового планування;

в) відповідності звіту установи дійсності.

2. Судово-товарознавча експертиза:

а) для встановлення якості готових промислових і продовольчих товарів, їхня сортність, вартість.

3. Судово-технічна експертиза:

а) для з'ясування причин аварії;

б) порушення технологічних процесів;

в) порушення термінів будівництва;

4. Криміналістична експертиза:

а) для дослідження документів (почеркознавчі, авторознавчі, технічні експертизи документів)