11

1. Загальна криміналістична характеристика злочинів, учинених проти здоров’я і життя особи

У кримінальному праві злочини проти життя, здоров’я, честі і гідності особи розміщені в двох розділах (II, III) та охоплюються ст. ст. 115 -151 КК України.

Всі вони мають загальний об’єкт безпосереднього посягання -життя, здоров’я та гідності особи.

В криміналістиці розроблені методики розслідування:

• неумисних тілесних ушкоджень;

• вбивств;

• зґвалтування.

Решта видів рідко зустрічаються в слідчій практиці та не викликають особливих складнощів при розслідуванні.

Оскільки названі методики мають багато загального (спільного), то. і криміналістична характеристика може бути загальною та включати такі елементи:

1. Предмет безпосереднього посягання;

2. Спосіб вчинення злочину;

3. Слідову "картину" злочину;

4. Особу потерпілого.

Методика та напрям розслідування залежить від характеру злочину:

А) вчиненого за умов очевидності;

Б) вчиненого за умов неочевидності(таємно).

Спосіб вчинення злочину цієї групи становить дії, спрямовані на позбавлення життя людини, спричинення їй тілесних ушкоджень та заподіяння шкоди здоров’ю.

Із кримінального права (яке Ви вже вивчали).

Вам відома криміналістична класифікація причинення тілесних ушкоджень людині, це є:

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження. - ст. 121 КК України;

2. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження - ст. 122 КК України;

3. Умисне тяжке, або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання. - ст. 123 КК України;

4. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони. - ст. 124 КК України;

1. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, -ст. 128 КК Україна;

1. Умисне легке тілесне ушкодження. - ст. 125 КК України;

2. Побої і мордування. - ст. 126 КК Україна;

3. Катування. - ст. 127 КК України.

Для методики розслідування цієї групи злочинів специфічним є дослідження особи потерпілого як елемента криміналістичної характеристики. Особа потерпілого так чи інакше пов’язана зі злочинцем, її ознаки та риси характеру нерідко свідчить про особу злочинця.

2.Криміналістична характеристика вбивств. Планування розслідування і типові слідчі ситуації.

Вбивство, тобто навмисне заподіяння смерті іншій людині є тяжким злочином проти особистості.

Запобігання, розкриття і розслідування вбивств являє собою одну з найбільш важливих задач правоохоронних органів.

Однак кількість цих злочинів в Україні залишається дуже великим і має тенденцію до подальшого росту.

Способи вчинення вбивств дуже різноманітні:

1. вбивства, що вчиняються з застосуванням вогнепальної зброї;

2. із застосуванням холодної зброї;

3. із застосуванням різних побутових і інших предметів (сокира, ніж, камінь);

4. шляхом отруєння;

5. утоплення;

6. удушення.

7. шляхом вибуху (зокрема, шляхом доставки поштою вибухового пристрою) і багатьма іншими способами.

В даний час переважають убивства скоєні з корисливою метою та в процесі "розборок" між членами злочинних угрупувань.

Значна частина вбивств відбувається у вечірній час, під час спільних випивок майбутнього вбивці і його жертви.

При вбивствах завжди залишаються численні матеріальні сліди:

1. труп;

2. сліди його розчленовування або знищення;

3. знаряддя вбивства.

Чинне законодавство передбачає ряд злочинів проти життя:

1. умисне вбивство (ст. 115 КК України);

1. умисне вбивство, скоєне в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України );

2. вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст.118 КК України);

3. умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст.117 КК України);

2. необережне вбивство (ст. 119 КК України);

3. доведення до самогубства (ст. 120 КК України);

4. погроза вчинити вбивство (ст. 129 КК України)

При розслідуванні вищезгаданих злочинів слідчий зобов’язаний з’ясувати з вичерпною повнотою все, що відноситься до складу злочину спланувати розслідування по справі і насамперед встановити наступне:

1. Причину смерті і час настання її;

2. Чи в конкретному випадку це насправді вбивство, чи смерть настала від хвороби, нещасного випадку або самогубства;

3. Якщо скоєне вбивство, то де, коли і при яких обставинах;

4. Яким способом скоєне вбивство і які знаряддя і засоби використовувалися злочинцем;

5. Хто є жертвою убивства (характеристика особистості вбитого);

6. Чи скоєне вбивство навмисно чи по необережності;

7. Мотиви навмисного вбивства;

8. Хто скоїв вбивство, чи були співучасники злочину, роль кожного з них;

9. Які обставини сприяли вчиненню вбивства і полегшували його приховання.

Приводом до порушення кримінальної справи по вбивствах зазвичай є: