- •1) Предмет науки про фінанси. Суб’єкти і об’єкти фінансових відносин
- •2) Фінанси як економічна категорія: визначення, характерні ознаки
- •3) Фінансові ресурси як матеріальні носії фінансових відносин, їх види та ознаки
- •4) Функції фінансів та механізм їх реалізації
- •5) Суспільне призначення фінансів та їх роль у розвитку суспільного виробництва
- •6) Сутність взаємозв'язку фінансів з іншими категоріями
- •7) Характеристика фінансів як історичної категорії, передумови їх виникнення.
- •8) Особливості державних фінансів у різних суспільно-економічних формаціях
- •9) Основні етапи розвитку фінансової науки
- •10) Фінансова наука в Україні.
- •11) Мета і завдання фінансової політики, її зв'язок з економічною політикою.
- •12) Фінансова система: внутрішня та організаційна будова
- •13) Сфери і ланки фінансової системи, їх взаємозв'язок
- •14) Фінансовий механізм як сукупність форм і методів організації фінансових відносин.
- •15) Фінансове планування: об'єкти, мета, завдання і принципи.
- •16) Система фінансових планів, їх види
- •17) Методи фінансового планування, їх переваги і недоліки.
- •18) Фінансовий контроль: об'єкт, предмет, завдання, принципи.
- •19) Здійснення фінансового контролю: види, форми і методи
- •20) Система органів фінансового контролю
- •21) Фінансове право як самостійна галузь права: предмет, його загальна і особлива частини.
- •22) Фінансове законодавство, його вертикальна та горизонтальна структура
- •23) Економічна та організаційно-правова сутність податків, їх значення та характерні особливості.
- •25) Основні елементи податку
- •27) Класифікація податків за різними критеріями.
- •28) Сутність і наукові принципи побудови податкової системи.
- •29) Податкова система України: загальнодержавні й місцеві податки та збори.
- •30) Податкова політика держави, критерії її успішності.
- •31) Платники, об'єкти, ставки та пільги прямих податків
- •32) Платники,об'єкти, ставки та пільги непрямих податків.
- •33) Місцеві податки та збори
- •34) Особливості сплати зборів на державне пенсійне та загальнообов'язкове соціальне страхування. Єдиний соціальний внесок.
- •35) Засади спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
- •36) Сутність бюджету: економічний і правовий зміст, форми прояву
- •38) Бюджетні відносини та їх особливості
- •39) Функції бюджету як економічної категорії
- •40) Бюджетна система: поняття, склад, принципи побудови.
- •41)Зведений бюджет України та його структура.
- •42)Бюджетний устрій, його засади і принципи.
- •43)Бюджетний процес, його стадії.
- •44)Сутність,організаційне значення та складові бюджетної класифікації.
- •3. Бюджетна класифікація має такі складові частини:
- •45)Сутність доходів бюджету. Бюджетна класифікація доходів бюджету.
- •1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
- •3. Неподатковими надходженнями визнаються:
- •46)Загальний і спеціальний фонди Державного бюджету України.
- •47) Зміст видатків. Бюджетна класифікація видатків бюджету.
22) Фінансове законодавство, його вертикальна та горизонтальна структура
Фінансове право можна характеризувати з різних позицій. З одного боку, це самостійна галузь права із визначеним предметом та методами правового регулювання, з іншого - це галузь законодавства, що є сукупністю законів та інших нормативно-правових актів, у яких фінансово-правові норми мають своє зовнішнє вираження і становлять джерело фінансового права.
Від системи фінансового права, як галузі права, слід відрізняти систему фінансового законодавства. Система законодавства складається в результаті видання правових норм, закріплення їх в офіційних актах та систематизації цих актів і має складну структуру. Частіше під системою законодавства мають на увазі сукупність нормативно-правових актів, в яких об'єктивуються внутрішні змістові та структурні характеристики права. Збіг між системою права і системою законодавства в межах від окремої норми до права в цілому не є абсолютним. В цих межах вони існують самостійно, оскільки мають свою специфіку та власні тенденції розвитку.
Залежно від підстав (критеріїв) виділяють кілька видів систем законодавства: горизонтальну, вертикальну, федеративну, комплексну. Горизонтальна (галузева) побудова системи законодавства обумовлена предметом правового регулювання - фактичними суспільними відносинами. На основі цього критерію відокремлюються галузі законодавства, що відповідають галузям системи права (конституційне право - конституційне законодавство, трудове право - трудове законодавство, фінансове право - фінансове законодавство тощо).
Вертикальна (ієрархічна) побудова відображає ієрархію органів державної влади та нормативно-правових актів за їх юридичною силою. Серед сучасних тенденцій розвитку системи права можна назвати процес поступового нагромадження нормативного матеріалу та розподіл його за структурними блоками (інститутами, галузями). Наявна тенденція до уніфікації зазначених блоків дає підстави для підвищення ефективності правового регулювання. При цьому зазначений процес тягне за собою утворення нових інститутів (банківське, податкове право). У свою чергу тенденції вдосконалення законодавства пов'язують зі створенням нових комплексних галузей законодавства (зокрема, банківського законодавства, приватизаційного, податкового тощо), що є значним чинником впливу на реальне розв'язання економічних та соціальних питань. У зв'язку з удосконаленням законодавства, яке тягне за собою зменшення розриву між чинним правом та зміненими суспільними відносинами, система законодавства наближається до власного ідеалу - системи права, від чого все чіткішою стає відповідність останньої системи системі суспільних відносин.
Якщо система права - це внутрішня форма права, його будова за галузями та інститутами, то система законодавства його зовнішня форма; це система нормативно-правових актів, у яких галузі та інститути права знайшли свій вираз. Внутрішня та зовнішня форми права нерозривно пов'язані і не можуть існувати одна без одної. Система права і система законодавства діалектичне пов'язані, їх не можна ні протиставляти, ні ототожнювати.
Для системи права первинним елементом є правова норма, структуру якої створюють гіпотеза, диспозиція та санкція. Для системи законодавства первинним елементом є стаття нормативно-правового акта, яка не обов'язково має містити всі три структурні елементи правової норми. Характерною рисою нормативно-правових актів є і те, що в них, як правило, є норми різних галузей права і тому вони регулюють різні за змістом види суспільних відносин. Отже, можна стверджувати, що даний нормативно-правовий акт не може мати єдиного предмета та методу правового регулювання. Доцільно , підтримати професора П. С. Пацурківського, який вважає, що предметний підхід і структурний аналіз змісту права та законодавства є головним для пізнання об'єктивної структури права, створення на основі цього її ідеального образу (побудови структури права) та вираження її у законодавстві.