5.2. Тринiстор

На вiдмiну вiд динiстора тринiстор має ще один вивiд вiд однiєї з базових областей. Наявнiсть базового електрода дозволяє шляхом подачi на нього напруги управляти величиною напруги переключення.

Управляючий електрод може бути пiдключеним до любої з баз тринiстора. Зовнiшньо це виразиться лише в виборi необхiдної полярностi джерела управляючого електрода (рис. 5.5а, б). При збiльшеннi струму I_б в колi управляючого електрода зростає коефiцiєнт передачi струму  вiдповiдного емiтера. Збiльшення приводить до того, що рiвнicть виконається при меншому значеннi прямоє напруги, що приведе до включення тринiстора при меншому значеннi U що наглядно видно на ВАХ (рис. 5.6).

Струм i напруга кола управлiння мають невеликi значення, а струм в анодному колi може бути вiд часток ампера до сотень ампер при анодних напругах вiд декiлька десяткiв - сотень вольт до декiлька тисяч вольт. В результатi коефiцiєнт пiдсилення по потужностi в тринiсторах досягає величини 10⁴ ... 10⁵ .

Тринiстори використовуються в iмпульсних схемах зв'язку, радiолокацiї, автоматицi, а також в потужних випрямлячах i iнверторах, в пристроях управлiння електродвигунами i т.i.

Н а рис. 5.1 приведенi умовнi графiчнi позначення тринiсторiв.

Н а рис. 5.5 приведені найпростiші схеми включення тринiстора з управлiнням по катоду, тому що управляючим електродом являється базова р-область, яка знаходиться близько до катода n. При подачi iмпульса прямоє напруги через вивiд управляючого електрода на емiтерний перехiд цього тринiстора вiн вiдпирається, якщо для цього, звичайно, достатня напруга джерела Е.

Тринiстори характеризуються тими ж параметрами, що i динiстори, лише з'являються величини, характеризуючi коло управлiння, наприклад, постiйний вiдпираючий струм управляючого електрода I _{упр вiдкр}.

5.3. Симетричний тиристор

Симетричний тиристор, або симiстор, являє собою структуру n-p-n-p-n або p-n-p-n-p. Цi тиристори вiдпираються при любiй полярностi напруги i проводять струм в обидва напрямки. Структура симiстора складається з п'яти областей з типами електропровiдностi, якi чергуються i утворюють чотири р-n-переходи (рис. 5.7а, б).

Якщо на такий тиристор подати напругу плюсом до областi i мiнусом до областi (рис. 5.7а), то перехiд 1 змiщується в зворотному напрямi i струм, який тече через нього, незначний. Робочою частиною буде являтися структура, в якiй вiдбуваються процеси, аналогiчнi процесам в динiсторi.

Якщо зовнiшня напруга подається плюсом на область , а мiнусом на область (рис. 5.7б), то в зворотному напрямi змiщується перехiд 4 i тодi структура буде являтися робочою частиною.

Таким чином, симетричний тиристор можна представити у виглядi двох динiсторiв, якi включенi назустрiч один одному i шунтують один одного. Вольт-амперна характеристика симетричного тиристора показана на рис. 5.8, а його умовне графiчне позначення - на рис. 5.1.