- •Тема 4. Бiполярнi транзистори Лекція 4/1. Будова та основи роботи біполярного транзистора
- •1. Загальнi вiдомостi про транзистори
- •1.1. Класифiкацiя транзисторiв
- •1.2. Система позначення транзисторiв
- •2. Будова I принцип дiї бiполярних транзисторiв
- •2.1. Будова сплавних бiполярних транзисторiв
- •3. Способи включення та режими роботи бiполярного транзистора
- •3.1. Принцип дiї бiполярного транзистора в активному режимi
- •Тема 4. Біполярні транзистори Лекція 4/2. Статичні характеристики біполярного транзистора
- •1. Схеми включення бт
- •1.1. Включення транзистора з спiльним емiтером
- •1.2. Включення транзистора з спiльним колектором
- •2. Статичнi характеристики бiполярних транзисторiв
- •2.1. Вхiднi та вихiднi статичнi характеристики бiполярного транзистора для схеми зі спiльною базою
- •2.1. Вхiднi I вихiднi статичнi характеристики бiполярного транзистора в схемi з спiльним емiтером
- •3. Вплив температури на статичнi характеристики бiполярного транзистора
- •3.1. Температурний дрейф характеристик транзистора в схемi з спiльною базою
- •3.2. Температурний дрейф характеристик транзистора в схемi з спiльним емiтером
- •Тема 4. Біполярні транзистори
- •4/3. Диференцiальнi параметри бiполярного транзистора
- •1. Система малосигнальних h–параметрiв
- •2. Фiзичнi параметри I т–подiбна еквiвалентна схема бiполярного транзистора на низьких частотах. 2.1. Фiзичнi параметри бiполярного транзистора.
- •2.2. Фiзична т–подiбна еквiвалентна схема
- •Тема 4. Біполярні транзистори Лекція 4/3. Динамiчний режим роботи бiполярного транзистора
- •1. Принцип роботи транзисторного пiдсилювача
- •2. Динамічні параметри бiполярного транзистора
- •2.1. Схема з спiльною базою
- •2.2. Схема пiдсилювача з спiльним емiтером
- •2.3. Схема пiдсилювача зі спiльним колектором
- •Тема 4. Біполярні транзистори
- •2. Робота бiполярних транзисторiв на високих частотах
- •Глава 5. Тиристори
- •5.1. Будова I принцип дiї тиристора
- •5.2. Тринiстор
- •5.3. Симетричний тиристор
2. Динамічні параметри бiполярного транзистора
Основними показниками транзисторного пiдсилювального каскаду при любiй схемi включення транзистора являються:
вхiдний опiр
;
(3.3)
вихiдний опiр
;
(3.4)
коефiцiєнт пiдсилення по струму
;
(3.5)
коефiцiєнт пiдсилення по напрузi
;
(3.6)
коефiцiєнт пiдсилення по потужностi
(3.7)
Нижче будуть розглянутi вказанi основнi показники роботи транзистора, якi залежать вiд конкретної схеми його включення i мають рiзнi значення, що буде визначати область практичного застосування цих схем.
2.1. Схема з спiльною базою
С
хема
пiдсилювача, в якiй спiльним електродом
транзистора являється база, показана
на рис.
В цiй схемi вхiдним електродом служить емiтер. В його коло включається джерело Ее i резистор Rе, якi забезпечують необхiдну пряму напругу на емiтерному переходi (Uебо) i струм емiтера (Iео) в режимi спокою (iндекс "0" в позначеннях Uеб i Iе вказує на те, що на емiтер вхiдний сигнал ще не подається).
На
вхiд пiдсилювача через перехiдний
ланцюг, який складається з роздiльного
конденсатора Ср1
i
резистора Rе
подається сигнал вiд генератора з ЕРС
ег
i внутрiшнiм опором Rг.
Якщо
ЕРС генератора сигналу змiнюється по
синусоїдальному закону
,
то на резисторi Rе
видiлиться напруга Uвх
= Umвхsin
t,
причому внаслiдок падiння напруги на
внутрiшньому опорi Rг
Umвх
< Em.
Напруга Uвх
пiдводиться
безпосередньо до дiлянки емiтер-база,
тому можна позначити Umвх
= Ume,
а Uвх
=
Uеб.
Коло колектора складається з резистора навантаження Rк i джерела постійної напруги Ек. Робота пiдсилювача пояснюється епюрами, показаними на рис. .Початковий струм спокою Iко утворює на Rк падiння напруги IкоRк, тому напруга на колекторi в режимi спокою буде менше напруги Ек (рис.д) i визначається з умови
U
кб
= Ек
– Iк
Rк.
(3.8)
Пiд
дiєю вхідної напруги (
)
пряма напруга на емiтерному переходi
змiнюється (рис. б), що супроводжується
змiною струмiв емiтера i колектора (рис.
в,г).
Якщо
робота вiдбувається на лiнiйних дiлянках
характеристик транзистора, то форми
перемiнних складових струму емiтера i
колектора збiгаються з формою вхідної
напруги:
,
Напруга колектора залежить вiд струму колектора i згiдно з виразом (3.8) також змiнюється по синусоїдальному закону:
.
Змiнна складова цієї напруги через роздiльний конденсатор поступає на вихiд пiдсилювача. При певному виборi опору резистора Rк амплiтуда вихідної напруги Umвих = Imк Rк (рис. е) буде бiльша амплiтуди сигналу, який поступає на вхiд пiдсилювача (рис. а). Це свiдчить про пiдсилення сигнала по напрузi в схемi з СБ. При цьому в схемi з СБ фази вихiдної i вхiдної напруг збiгаються.
Д
ля
визначення основних показникiв
транзисторного пiдсилювача (див. рис. )
представимо його у виглядi еквівалентної
схеми . В цiй схемi
.
Але
тому
,
отже, можна вважати, що Iвх
Iе.
Визначимо вказанi в п.3.2 основнi показники при схемi включення транзистора з СБ.
Вхiдний опiр
(3.9)
Оскiльки
величина опорiв
i
незначна, вхiдний опiр каскаду з СБ досить
низький (одиницi-десятки Ом).
Вихiдний опiр
.
(3.10)
Коефiцiєнт пiдсилення по струму
.
(3.11)
(внаслiдок
того, що при включеннi навантаження Rк
струм колектора зменшується, коефiцiєнт
пiдсилення по струму для каскада з СБ
завжди декiлька менше статичного
коефiцiєнта передачi струму емiтера
).
Коефiцiєнт пiдсилення по напрузi:
.
(3.12)
Коефiцiєнт пiдсилення по потужностi:
.
(3.13)
Таким чином, схема з СБ придатна для пiдсилення напруги i потужностi. Малий вхiдний опiр схеми дозволяє на ВЧ вирiшити задачу узгодження високоомних вхiдних кiл пiдсилювальних трактiв з низькоомним виходом джерел вхiдних сигналiв (антен, кабелiв i т.i.). Крiм того, схема з СБ бiльш стiйка до самозбудження i вносить при пiдсилюваннi незначнi спотворення.
