- •1 Історія хнуре та організація навчання
- •1.1 Історія створення і структура хнуре. Організація навчання в університеті.
- •1.1.1 Історія створення хнуре
- •1.1.2 Структура університету
- •1.1.3 Основні права та обов’язки співробітників, аспірантів і студентів університету
- •1.2 Кваліфікаційні вимоги до бакалавра та магістра, структура навчального плану бакалаврату напряму 0927 „Видавничо-поліграфічна справа”
- •1.2.1 Кваліфікаційні вимоги
- •1.2.2 Структура навчального плану бакалаврату спеціальностей напряму „Видавничо-поліграфічна справа”
- •2 Історія розвитку книги
- •2.1 Етапи розвитку конструкції книги
- •2.2 Історія книгодрукування
- •3 Основи видавничо-поліграфічної справи
- •3.1 Поліграфічне виробництво. Основні терміни та визначення. Система вимірів в поліграфії. Формати паперу та видань
- •3.1.1 Основні терміни та визначення
- •3.1.2 Система вимірів в поліграфії
- •3.1.3 Формати паперу та видань
- •3.2 Основні етапи технологічного процесу виготовлення друкованої продукції (додрукарська підготовка, друк, післядрукарська обробка).
- •3.3 Види друку. Глибокий, офсетний, високий та спеціальні види друку
- •3.4 Ринок видавничої продукції і поліграфічного устаткування, тенденції їхнього розвитку
- •3.4.1 Класифікація продукції поліграфічного виробництва
- •3.4.2 Тенденції поліграфічного ринку
- •3.4.3 Ринок поліграфічного устаткування
- •3.4.4 Умови успіху поліграфічного підприємства
- •3.4.5 Друкарські системи майбутнього
- •3.4.6 Розвиток поліграфічного машинобудування в Україні
- •3.5 Стан і перспективи розвитку офсетного друку
- •3.5.1 Роль і місце офсетного друку в сучасній поліграфії
- •3.5.2 Технологічні особливості офсетної друку
- •3.5.3 Розвиток додрукарських процесів офсетного виробництва
- •3.6 Перспективи розвитку глибокого способу друку
- •3.7 Напівтони та колір у поліграфії
- •3.7.1 Видавничі оригінали
- •3.7.2 Відтворення кольору
- •3.7.3 Основні колірні системи
- •3.8 Поліграфічні матеріали
- •3.8.1 Фототехнічні матеріали
- •3.8.2 Формні матеріали
- •3.8.3 Папір і картон
- •3.8.4 Друкарська фарба
- •3.8.5 Лаки
- •4 Комп’ютерні технології в видавничо-поліграфічній справі
- •4.1 Електронні видання
- •4.1.1 Елементи електронного видання
- •4.1.2 Формати електронних видань
- •4.1.3 Класифікація електронних видань
- •4.1.4 Сучасний стан і перспективи електронного книговидання
- •4.2 Комп’ютерні технології в видавничій та поліграфічній справі. Роль комп’ютерних видавничих систем у до друкарській підготовці
- •5 Реклама як видання
- •5.1 Реклама та маркетинг. Визначення маркетингу. Ціль та етапи маркетингу.
- •5.2 Роль і значення реклами в сучасних умовах
- •5.3 Історія розвитку реклами і становлення рекламного бізнесу в Україні і за кордоном
- •5.3.1 Зародження реклами
- •5.3.2 Середньовіччя
- •5.3.3 Закордонна реклама
- •5.3.4 Дореволюційна вітчизняна реклама
- •5.3.5 Реклама в срср
- •5.3.6 Українська реклама в 90-і роки
- •5.4 Класифікація реклами. Основні терміни та визначення.
- •5.5 Місце видавничих технологій в розробці реклами
- •5.6 Роль реклами в процесі збуту товару
- •6 Ділові навички
- •6.1 Набуття навичок навчатися
- •6.2 Навчання вмінню робити що-небудь
- •6.2.1 Формування цілі
- •6.2.2.Визначення необхідних дій
- •6.2.3 Практичні вправи
- •6.3 Навчання запам’ятовуванню будь-чого
- •6.3.1 Система збору чуттєвої інформації (сенсорна система)
- •6.3.2 Короткострокова пам’ять
- •6.3.3 Довгострокова пам'ять
- •6.3.4 Запам’ятовування напам’ять
- •6.4 Організація процесу навчання
- •6.5 Навички читання і конспектування
- •6.6 Підготовка і проведення публічного виступу (доповіді)
- •6.7 Навчання розумінню будь-чого
- •6.8 Навчання будь-яким навичкам
6.3.1 Система збору чуттєвої інформації (сенсорна система)
Ця стадія процесу запам'ятовування полягає в одержанні інформації про навколишнє середовище у відчуттях і образах сприйняття за допомогою органів почуттів: зору, слуху, дотику і т.д. Це може включати читання підручника або конспекту, спостереження за діями викладача, слухання лектора або магнітофона, дотик, смакові відчуття і нюх.
Почуттєва інформація транспортується в мозок нервовою системою, але велика її частина зберігається тільки в даний момент і дуже швидко забувається.
6.3.2 Короткострокова пам’ять
Чуттєва інформація, що надходить у мозок, передається в короткострокова (оперативну) пам'ять. Тут відбувається осмислювання (оперативна обробка) сенсорної інформації, що полягає у визначенні її новизни, важливості, зв'язку з уже відомими вам знаннями, можливості використання в майбутньому, і на основі цього приймається рішення про довгострокове запам'ятовування або забування. Важливо знати, що короткострокова пам'ять має порівняно малу ємність.
Ця ємність індивідуальна для кожної людини, але можна відзначити деякі загальні особливості короткочасної пам'яті. Численні дослідження показують, що в середньому людина може утримувати в короткостроковій пам'яті одночасно 7 плюс-мінус 2 інформаційних одиниць у виді представлень (цифр, слів, понять, ідей) або кількість зв'язної інформації, що повідомляється лектором протягом 10—15 хвилин. Якщо не організувати перенос інформації з короткочасної пам'яті в довгострокову, то настає її переповнення, що супроводжується витисненням раніше отриманої інформації нової (режим, відомий як «в одне вухо влетіло, у друге — вилетіло»). Це супроводжується швидким накопиченням утоми, розсіюванням уваги і як результат — низькою продуктивністю процесу вивчення. Щоб цього не відбулося, необхідно періодично (не рідше, ніж раз у 10—12 хвилин) переносити отримані відомості з короткострокової в довгострокову пам'ять. При цьому для кращого запам'ятовування доцільно виділяти блок логічно зв'язаної інформації, підводити думкою підсумок і давати собі своєрідну команду типу: «Це важливо, знадобиться мені надалі і необхідно запам'ятати» — установку на запам'ятовування інформації і тривалість її збереження. До речі, викладачі дають знання, чітко структуровані на логічно завершені блоки, підводячи після кожного з них акцентований підсумок і мотивуючи їхнє довгострокове запам'ятовування.
6.3.3 Довгострокова пам'ять
На відміну від короткочасної, довгострокова пам'ять людини має колосальну ємність. За сучасними оцінками, у мозку може зберігатися близько 1020 одиниць інформації. Це перевершує обсяг інформації кожної з найбільших бібліотек світу. Якщо ви скаржитеся на погану пам'ять, то це констатація невміння ефективно використовувати багатство, подароване вам природою. Найчастіше ми мало знаємо про природу пам'яті, використовуємо її можливості не завжди усвідомлено, цілеспрямовано, а виходить, і неефективно. Психологи затверджують, що пам'ять потрібно не поліпшувати, а організовувати і виховувати, тобто розвивати навички її ефективного використання. Для цього необхідно мати уявлення про природу пам'яті.
Звичайно виділяють чотири основних типи пам'яті: рухова (моторна), емоційна, словесно-логічна й образна. Рухова пам'ять зв'язана з запам'ятовуванням рухових навичок, емоційна — це пам'ять на емоції, образна пам'ять орієнтована на запам'ятовування образних (комплексних) картин реального світу. Найважливішої є словесно-логічна, або значеннєва пам'ять, орієнтована на запам'ятовування і відтворення будь-якої інформації, у тому числі абстрактної в словесно-цифровій формі. Кожна людина має всіма чотирма види пам'яті, але в різних пропорціях. Так, у спортсменів краще розвита рухова пам'ять, у художників — образна. Визначите особливості вашої пам'яті і намагайтеся їх ефективно використовувати.