
- •1 Історія хнуре та організація навчання
- •1.1 Історія створення і структура хнуре. Організація навчання в університеті.
- •1.1.1 Історія створення хнуре
- •1.1.2 Структура університету
- •1.1.3 Основні права та обов’язки співробітників, аспірантів і студентів університету
- •1.2 Кваліфікаційні вимоги до бакалавра та магістра, структура навчального плану бакалаврату напряму 0927 „Видавничо-поліграфічна справа”
- •1.2.1 Кваліфікаційні вимоги
- •1.2.2 Структура навчального плану бакалаврату спеціальностей напряму „Видавничо-поліграфічна справа”
- •2 Історія розвитку книги
- •2.1 Етапи розвитку конструкції книги
- •2.2 Історія книгодрукування
- •3 Основи видавничо-поліграфічної справи
- •3.1 Поліграфічне виробництво. Основні терміни та визначення. Система вимірів в поліграфії. Формати паперу та видань
- •3.1.1 Основні терміни та визначення
- •3.1.2 Система вимірів в поліграфії
- •3.1.3 Формати паперу та видань
- •3.2 Основні етапи технологічного процесу виготовлення друкованої продукції (додрукарська підготовка, друк, післядрукарська обробка).
- •3.3 Види друку. Глибокий, офсетний, високий та спеціальні види друку
- •3.4 Ринок видавничої продукції і поліграфічного устаткування, тенденції їхнього розвитку
- •3.4.1 Класифікація продукції поліграфічного виробництва
- •3.4.2 Тенденції поліграфічного ринку
- •3.4.3 Ринок поліграфічного устаткування
- •3.4.4 Умови успіху поліграфічного підприємства
- •3.4.5 Друкарські системи майбутнього
- •3.4.6 Розвиток поліграфічного машинобудування в Україні
- •3.5 Стан і перспективи розвитку офсетного друку
- •3.5.1 Роль і місце офсетного друку в сучасній поліграфії
- •3.5.2 Технологічні особливості офсетної друку
- •3.5.3 Розвиток додрукарських процесів офсетного виробництва
- •3.6 Перспективи розвитку глибокого способу друку
- •3.7 Напівтони та колір у поліграфії
- •3.7.1 Видавничі оригінали
- •3.7.2 Відтворення кольору
- •3.7.3 Основні колірні системи
- •3.8 Поліграфічні матеріали
- •3.8.1 Фототехнічні матеріали
- •3.8.2 Формні матеріали
- •3.8.3 Папір і картон
- •3.8.4 Друкарська фарба
- •3.8.5 Лаки
- •4 Комп’ютерні технології в видавничо-поліграфічній справі
- •4.1 Електронні видання
- •4.1.1 Елементи електронного видання
- •4.1.2 Формати електронних видань
- •4.1.3 Класифікація електронних видань
- •4.1.4 Сучасний стан і перспективи електронного книговидання
- •4.2 Комп’ютерні технології в видавничій та поліграфічній справі. Роль комп’ютерних видавничих систем у до друкарській підготовці
- •5 Реклама як видання
- •5.1 Реклама та маркетинг. Визначення маркетингу. Ціль та етапи маркетингу.
- •5.2 Роль і значення реклами в сучасних умовах
- •5.3 Історія розвитку реклами і становлення рекламного бізнесу в Україні і за кордоном
- •5.3.1 Зародження реклами
- •5.3.2 Середньовіччя
- •5.3.3 Закордонна реклама
- •5.3.4 Дореволюційна вітчизняна реклама
- •5.3.5 Реклама в срср
- •5.3.6 Українська реклама в 90-і роки
- •5.4 Класифікація реклами. Основні терміни та визначення.
- •5.5 Місце видавничих технологій в розробці реклами
- •5.6 Роль реклами в процесі збуту товару
- •6 Ділові навички
- •6.1 Набуття навичок навчатися
- •6.2 Навчання вмінню робити що-небудь
- •6.2.1 Формування цілі
- •6.2.2.Визначення необхідних дій
- •6.2.3 Практичні вправи
- •6.3 Навчання запам’ятовуванню будь-чого
- •6.3.1 Система збору чуттєвої інформації (сенсорна система)
- •6.3.2 Короткострокова пам’ять
- •6.3.3 Довгострокова пам'ять
- •6.3.4 Запам’ятовування напам’ять
- •6.4 Організація процесу навчання
- •6.5 Навички читання і конспектування
- •6.6 Підготовка і проведення публічного виступу (доповіді)
- •6.7 Навчання розумінню будь-чого
- •6.8 Навчання будь-яким навичкам
3.8.4 Друкарська фарба
Друкарська фарба – це складна колоїдна система, твердою фазою якої є високодисперсні пігментні частинки, які рівномірно розподілені і стабілізовані у середовищі рідкої в'яжучої речовини. Кожна частинка пігменту оточена суцільною захисною (сольватною) оболонкою, яка складається з орієнтованих молекул поверхнево-активних речовин (рисунок 3.8.8). Маслорозчинними поверхнево-активними речовинами є, наприклад, вільні жирні кислоти і їх кальцієві солі, які містяться у в'яжучому, деякі високомолекулярні полімери асиметричної будови, що мають активні функціональні групи і ін. Водорозчинними поверхнево-активними речовинами є вищі спирти, різного роду змочувальні речовини, а також натрієві солі жирних кислот.
Рисунок 3.8.8 – Стабілізація пігменту у в'яжучому: 1 – пігмент; 2 – сольватні оболонки з молекул поверхнево-активних речовин навколопігменту; 3 – асиметричні молекули або флокули-пачки молекул смол; 4 – дисперсне середовище
Пігменти забезпечують, головним чином, оптичні характеристики фарб, крім того впливають на їх фізико-хімічні властивості.
В'яжучі речовини надають фарбі друкарських властивостей, здатність розкочуватись у тонкий рівномірний шар, наноситись на друкарську форму, переходити на папір або інший матеріал і закріплюватися на ньому. Крім пігменту і в'яжучого у склад фарби можуть входити наповнювачі (наприклад, сульфат барію, гідроксид алюмінію), які дозволяють більш повніше виявити колір пігменту, покращити друкарські властивості і знизити вартість фарби; підфарбовуючі речовини (інтенсивно-сині, фіолетові пігменти, малорозчинні барвники), які підвищують насиченість кольору і покращують відтінок фарби на відбитку. Крім того, у фарбу можуть вводитись різні допоміжні речовини, які призначені для коректування окремих показників фарби, наприклад, спеціальні пасти, що регулюють липкість фарби; сикативи чи антиоксиданти, які, відповідно, прискорюють чи сповільнюють процес плівкоутворення (рисунок 3.8.9).
Рисунок 3.8.9 – Складові друкарської фарби
До друкарських фарб висуваються певні технічні вимоги. Вони визначаються:
– художньо-естетичними вимогами до віддрукованого зображення;
– призначенням друкованої продукції;
– технічними умовами, в яких знаходиться фарба в процесі друкування, обробки і експлуатації.
Фарбовий відбиток повинен точно відтворювати оригінал, максимально повно передавати всю гаму кольорів і відтінків, бути яскравим і насиченим, зберігаючи при цьому художні якості оригіналу. В процесі експлуатації відбиток повинен зберігати і властивості, не змінюючись під дією сонячного світла, вологи і механічних дій. Крім того, фарби повинні мати цілий комплекс друкарсько-технічних властивостей, які б не викликали ускладнень під час друкарського процесу. Ці вимоги мають відповідати тим умовам, в яких знаходиться фарба, тобто типу і конструкції друкарського обладнання, швидкості друкування та якості паперу.
Згідно з особливостями технології друкування та видом друкарської продукції пігменти друкарських фарб повинні задовільняти такі вимоги:
– за кольоровим тоном бути подібними до спектральних кольорів;
– відзначатися інтенсивністю, що давала б змогу готувати фарбу з меншою їх концентрацією;
– не змінювати кольору при тривалій дії світла;
– пурпурні, голубі та жовті пігменти для тріадних фарб, призначені для друкування багатофарбових ілюстрацій, мають утворювати із в'яжучим прозорі фарби;
– мати м'яку структуру, тобто легко, швидко перетиратися із в'яжучим, що сприяє утворенню гладкої поверхні на відтиску не зменшує стирання друкарської форми;
– мати невелику маслоємність, що дає змогу збільшити вміст пігментів у фарбі для підвищення її інтенсивності та поліпшення друкарських властивостей;
– бути стійкими до дії води, спирту, масел та інших розчинників.
Властивості пігментів впливають на поведінку фарби при друкуванні та на якість друкованої продукції.
Сучасна друкарська фарба повинна володіти цілим комплексом суперечливих властивостей, які важко сумістити в одній фарбі: міцність до стирання, висока швидкість закріплення на папері, висока в'язкість і низька липкість, відсутність відмарювання у стосі, стабільність фарби у друкарській машині. Сукупність цих властивостей і становить друкарські властивості фарб. Вони визначають поведінку фарби в процесі друкування та отримання високоякісного відбитка.