ВСТУП

Борошномельно-круп'яна промисловість одна з найбільших і найбільш старих галузей харчової промисловості, що переробляє зерно. Основна її продукція складається з борошна і крупи. Помел зернових злаків у борошнисті продукти відомий з давніх часів. Техніка борошномельного виробництва грала велику роль в розвитку продуктивних сил. "Уся історія розвитку машин, може бути простежена на історії розвитку борошномельних млинів" - писав К.

Перший паровий млин був побудований у Великобританії в 1786, в Росії - в 1818. У 1913 в Росії було вироблено 28 млн. т борошна (у межах СРСР до 17 вересня 1939). Великі млини розміщувалися головним чином в районах виробництва зерна в Київській, Вінницькій, Рівненській, Житомирській губернії, в Одесі і Ростові-на-Дону.

Борошномельно-круп’яна галузь грає провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії такими соціально значущими продуктами, як борошно та крупи.

У харчуванні людини хліб грає важливу роль. Значення хліба неоціненне: без нього неможливо уявити харчовий раціон дитини, ні дорослої людини. Медики відводять особливе місце значенню хліба в харчуванні людини.

Вони стверджують, що в середньому добова норма споживання хліба повинна становити не менше 250-350г залежно від віку і маси тіла людини. Завдяки різним підрахункам вчені визначили, що в даний час люди в різних країнах світу вживають хлібні вироби від 150-500 г на добу. Він містить багато життєво необхідних харчових речовин, таких як: білки, вуглеводи, жири, вітаміни, мінеральні сполуки, харчові волокна.

Україна володіє достатнім потенціалом для заготівлі продовольчого зерна, виробництва борошна і круп. Традиційно використовують широкий асортимент зернових культур. Керівна роль у продовольчому споживанні, природно, належить пшениці - 80%. На частку жита та гречки припадає по 7 і 5 % відповідно. Використання рису і кукурудзи в середньому становить приблизно 3%. Споживання інших зернових і зернобобових культур на виробництво борошна і круп традиційно незначне і разом становить близько 4%.

В Україні борошно є сировиною для найбільш важливих продуктів харчування, тому виробництво цього товару в країні вважається стратегічним.

Згідно з чинним стандартом, вітчизняні борошномельні підприємства виробляють борошно наступних видів:

• пшеничне борошно чотирьох сортів ( вищий, перший, другий, обойне);

• житнє борошно трьох сортів (сіяне, обдирне, обойне);

• житньо-пшеничне і пшенично-житнє обойне борошно.

Перспективи розвитку борошномельної промисловості пов'язані зі значним розширенням асортименту продукції, в тому числі дієтичного призначення, появою тенденції до виробництва не суворо регламентованих сортів борошна, а різних сумішей, різних сортів з додаванням різних компонентів. Тенденція розвитку споживчого ринку свідчить про те, що цей напрямок збережеться і на найближчі десятиліття.

Слід відмітити, що вітчизняні типові технологічні процеси переробки пшениці в хлібопекарське борошно ще відстають від закордонних аналогів за матеріалоємністю, питомою енергоємністю, займаною площею, витратами повітря і рівнем автоматизації, тому перспективним є організація високотехнологічного борошномельного виробництва із застосуванням нового обладнання та світового досвіду.

Метою написання курсової роботи є планування економічної ефективності проекту технологічного процесу очищення і підготовки зерна до помелу із застосуванням новітнього обладнання.

1. Розрахунок виробничої програми борошномельного заводу

Визначення виробничої програми борошномельного заводу включає в себе наступні етапи:

• розрахунок робочого періоду,

• розрахунок планової добової продуктивності

• розрахунок виробничої програми в натуральному виразі

Робочий період – це час роботи технологічних цехів підприємства на протязі планового періоду

РП = КФЧ – ПЗ, (1.1.)

де КФЧ – календарний фонд часу, днів;

ПЗ – планові зупинки підприємства, днів.

Розраховуємо робочий період заводу в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Розрахунок робочого періоду борошномельного заводу

Назва показника	Кількість днів
1. Календарний фонд часу, днів	365
2. Тривалість капремонту, днів	40
3. Тривалість поточного ремонту, днів	20
4. Тривалість інших зупинок, днів	10
5. Всього планові зупинки, днів	70
6. Робочий період (Рп), днів	295

Планова добова продуктивність (ПДП) визначається за формулою:

ПДП = В К_ОБЛ, (1.2.)

де В – виробнича потужність заводу, тонн за добу

К_ОБЛ - коефіцієнт використання обладнання по потужності.

Коефіцієнт використання обладнання по потужності залежить від умов діяльності підприємства, технічного рівня обладнання, попиту на продукцію. В сучасних умовах коливається в межах 0,6 – 0,9.

ПДП = 200 ⋅ 0.9 = 180 т/добу

Після визначеної планової добової продуктивності і робочого періоду визначається обсяг виробництва продукції борошномельного заводу в натуральному виразі.

Оскільки планова добова продуктивність борошномельних заводів визначається в тоннах переробленої сировини за добу, то, спочатку перш ніж розрахувати обсяг виробництва продукції(Q), треба розрахувати кількість зерна, що підлягає переробці (П_С) за формулою:

ВП (П_С) = ПДП Рп (1.3.)

П_С = 295 ⋅ 180 = 53100 т

Обсяги виробництва продукції (Q_I) на борошномельному заводі планується по видах помелів і сортах продукції і обчислюються за формулою:

Q = (1.4.)

де Н_В- норма виходу продукції, %

Норму виходу продукції слід брати з балансу продукції.

Далі розрахунки слід проводити в таблиці 1.2

Таблиця 1.2.

Розрахунок обсягу виробництва калькулюючої продукції борошномельного заводу в натуральних одиницях виміру

Назва продукції	Норма виходу продукції, % (НВ)	Обсяг виробництва продукції, тонн (Qi)
1.Борошно сортового помелу
1.1 Борошно в/с	45	23895
1.2 Борошно 1/с	25	13275
2. Макаронна крупка	5	2655
3. Висівки	22,1	11735
Загальний обсяг калькулюючої продукції (Qзаг)	97,1	107393
4.Відходи І-ІІ категорії	2,9	1539
Разом	100	53100