Правопис апострофа. [1, с. 341-342]
А п о с т р о ф (') вживається для позначення на письмі роздільної вимови губних приголосних та ρ і к (у прізвищах та іменах) перед наступними я, ю, є, ї. Апостроф не входить до алфавіту і на розміщення слів у словниках не впливає.
А п о с т р о ф с т а в и т ь с я :
а) після б, п, в, м, φ та ρ перед я, ю, є, ї, наприклад: п'ять, торф'яний, здоров'я, зв'язок, сім'я, кур'єр, подвір'я;
б) після к у власних назвах типу Лук'ян та похідних від них: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'янівка;
в) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний перед я, ю, є, ї, наприклад: від'їзд, під'їхати, з'єднати, роз'яснити, об'єднати, трьох'ярусний, пів 'яблука.
В українських словах а п о с т р о ф не с т а в и т ь с я :
а) після губних приголосних б, п, в, м, ф, коли перед ними стоїть інший приголосний (крім р), який належить до кореня слова: свято, дзвякнути, цвях (за винятком: верб 'я, торф'яний). Якщо попередній приголосний належить до префікса, то апостроф ставиться: зв'язок, розв 'язка, зв 'ялити;
б) після ρ у деяких словах: ряд, рясно, буря, крюк, гарячий;
в) після префіксів із кінцевим приголосним перед наступним і, є, а5 о, у: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.
Подвоєння та подовження приголосних на письмі.
Спрощення в група приголосних. [1, с. 343]
Правопис слів іншомовного походження.
У сучасній українській мові написання слів іншомовного походження визначається такими правилами: Звук л на письмі передається твердо і м'яко (залежно від того, як Узвичаєно вимовляти дані слова в сучасній українській мові). Наприклад, твердий л — у словах: аероплан, бал, план, новела, блок, баланс, лупа, соціологія та інші; м'який л — у словах: асфальт, табечь, автомобіль, пляж:, канцелярія, ілюстрація, полярний тощо. Після л в іншомовних словах пишеться завжди є, а не є: пленум, легенда, лекція. У загальних словах іншомовного походження приголосні не Подвоюються: акумуляція, сума, маса, каса, колектив, група, метал. Але в деяких загальних іншомовних словах подвоєння зберігається: тонна, манна, ванна, брутто, нетто. Це ж стосується і слів із префіксами: ап-, ім-, ір-, контр-, сюр-, якщо префікс закінчується, а корінь починається однаковим звуком, наприклад: ірраціональний, сюрреалізм.
Подвоєння зберігається у власних іншомовних іменах і назвах: Діккенс, Руссо, Уеллс, Шіллер; Голландія, Марокко, Міссурі. У всіх похідних від них словах подвоєння також зберігається: голландський (бо Голландія), марокканець (бо Марокко), міссурійський (бо Міссурі), руссоїст (бо Руссо).
На початку і в середині слова перед голосним та й пишеться і, а не й: індустрія, історія, тріумф, матеріал, Індія, Ібсен та ін. В основах іншомовних слів сполучення голосних іа, іу, іо не змінюється: аксіома, діалектика, радіус та ін. А сполучення іе змінюється на іе: дієта, гігієна, клієнт.
Літера и пишеться у власних географічних назвах: Америка, І Африка, Британія, Париж, Рим, Сіцілія, Чикаго, Мадрид, Алжир. Літера і пишеться в кінці невідмінюваних слів: журі, колібрі, таксі, поні.
Після приголосних б, п, в, ф, м, г, к, х, л, н в основах іншомовних слів завжди пишеться і: білет, вітрина, графік, економіка, кіно, хірург, літератор.
Після приголосних д, т, з, с, ц, р, ж, ч, ш у загальних іншомовних назвах перед наступним приголосним пишеться и: директор, тираж:, позиція, система, редким, шифр, критика, фізика, поетичний та ін. В основах іншомовних слів після голосних пишеться ї: Енеїда, героїчний, архаїчний.
Після апострофа, ь, й, є, і пишеться с, а не є: кур 'єр, кар 'єра, портьєра, гігієна, реєстрація. У словах іншомовного походження після м'яких приголосних д, т,
з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо пишеться ь: брильянт, бульйон, мільйон, досьє, кольє, марсельеза, трельяж:, Ньютон, Віньї (але мадяр). Запам'ятайте правопис слів: журі, феєрверк.