16. Витяг з протоколу.

ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ №

засідання Аудиторської Палати України від 18.05.2003

С л у χ а л и :

1. <...>

2. Про порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики

Міжнародної федерації бухгалтерів.

У х в а л и л и :

17. Оголошення — це інформація про будь-які події: відкриття навчальних закладів, влаштування урочистостей, концерти, в галузі підприємницької діяльності, продаж товарів та ін. Оголошення дають як окремі підприємства, організації, державні установи, так і приватні особи.

18. Наукова робота. Це письмовий виклад власних результатів наукового дослідження, який ґрунтується на критичному огляді бібліографічних джерел.

Наукові роботи пишуться для виявлення знань студентів з конкретної дисципліни на певному етапі навчання (закінчення курсу або повного циклу навчання у вищому н а в ч а л ь н о м у з а к л а д і ) . Вони підлягають обов'язковому оцінюванню, результати якого фіксуються у відповідних документах (наприклад, протоколах).

За формою подання матеріалу курсова та дипломна роботи подібні до реферату, але за обсягом повинні бути більшими (курсова 25-30, а дипломна —- 50 70 друкованих сторінок).

Р е к в і з и т и наукової роботи такі:

1. Назва міністерства, якому підпорядковується установа.

2. Назва закладу, в якому навчається автор.

3. Назва кафедри, на якій виконано роботу.

4. Заголовок (тема реферату).

5. Прізвище, ім'я по батькові особи, що пише наукову роботу.

6. Назва факультету і номер групи, де навчається автор.

7. Прізвище, ім'я по батькові, посада, науковий ступінь наукового керівника.

8. Місце і рік написання.

9. Текст, який складається з:

— вступу;

— основної частини;

— висновків.

10. Список скорочень.

11. Бібліографія та/або список використаних джерел.

12. Додатки (схеми, таблиці, графіки, креслення, словники тощо).

19. Анотація. Це коротка характеристика змісту книги, статті, рукописного тексту тощо. У ній наводяться найважливіші питання роботи, викладається її зміст і дається оцінка. Анотація допомагає під час добору й вивчення літератури з будь-якого питання, скорочує час на ознайомлення зі змістом самої праці.

Може бути подана двома мовами: мовою тексту та однією з іноземних.

У кінці анотації називаються категорії читачів, для яких рекомендовано анотовану книгу.

20. Відгук. Це документ, що містить висновки уповноваженої особи (або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистави, фільму, творів мистецтва, рукописних робіт та інше, ,

Р е к в і з й т и :

1/ Назва виду документа/

2. Заголовок.

3. Текст, який містить:

— вступ; короткий виклад основних положень аналізованої роботи;

-- висновок з пропозиціями, оцінкою і критичними зауваженнями.

4. Підпис.

5. Печатка.

6. Штамп підтвердження підпису.

7. Дата.

За потреби підпис особи, яка написала відгук, завіряється секретарем (вченим секретарем) установи за допомогою спеціального штампа.

21. Рецензія. Це критичний відгук (дає аналіз і оцінку) на художній твір, друковану наукову працю тощо.

Р е к в і з и т и :

1. Назва виду документа.

2. Заголовок (який містить назву рецензованої роботи, прізвище та ініціали її автора, рік публікації, назву видавництва).

3. Текст, що складається з двох частин:

- короткий виклад змісту роботи;

- висновки, зауваження, оцінки автора рецензії.

4. Підпис та посада особи, яка рецензувала роботу.

5. Дата.

Якщо потрібно, підпис в рецензії засвідчують печаткою або спеціальним штампом'.

22. Реферат. Цей термін використовується для назви:

1) короткого усного або письмового викладу наукової

праці, результатів наукового дослідження, змісту книги;

2) доповіді на будь-яку тему, написаної на основі критичного огляду літературних та інших джерел.

Реферат готується за одним або кількома джерелами. У ньому автор подає чужі та власні думки. У рефераті потрібно не тільки викласти все найголовніше з обраної теми, а й дати власну оцінку, зробити висновки.

Р е к в і з и т и :

1. Назва міністерства, якому підпорядковується установа.

2. Назва закладу, в якому навчається автор.

3. Назва кафедри, на якій виконано роботу.

4. Заголовок (тема реферату).

5. Місце і рік написання.

6. Текст, який складається з:

— вступу;

— основної частини;

— висновків.

7. Список використаної літератури.

Реквізити 1-5 зазначаються на титульній сторінці.

23. Тези. Це стисло сформульовані основні положення статті, лекції, доповіді. Тези позбавлені деталей, пояснень, таблиць, ілюстрацій тощо. їх подають у вигляді цитат з першоджерела або формулюють власними словами. Кожна теза, що містить нову думку, пишеться з абзацу.

Р е к в і з и т и :

1. Прізвище та ініціали (ім'я) автора (може зазначатися посада, науковий ступінь).

2. Місце написання.

3. Заголовок (назва статті).

4. Текст.

Тези лекції, доповіді мають такі реквізити:

1. Прізвище та ініціали (ім'я) лектора (доповідача).

2. Назва лекції (доповіді) — заголовок.

3. Текст.

24. Конспект.Це стислий писаний виклад змісту першоджерела (лекції, виступу, промови, книги, статті тощо).

Зміст першоджерела може передаватися:

- своїми словами;

- цитатами з першоджерела;

- своїми словами і цитатами.

Останній спосіб найбільш поширений.

За походженням конспекти поділяються на:

— конспекти усних виступів;

— конспекти друкованих праць.

Р е к в і з и т и конспекту усного виступу:

1. Дата складання.

2. Прізвище та ініціали автора виступу.

3. Заголовок.

4. Текст.

Р е к в і з и т и конспекту д р у к о в а н о ї праці:

1. Дата складання.

2. Бібліографічні відомості першоджерела:

— прізвище та ініціали автора;

— назва (заголовок);

— місто, видавництво, рік видання;

— кількість сторінок.

3. Текст.

До конспекту ставляться такі вимоги:

1) залишати певну частину сторінки (це може бути половина аркуша або поле на одному з його країв) для запису власних думок, оцінки законспектованого;

2) цитуючи, вказувати відповідну сторінку першоджерела.

Текст конспекту оформляється довільно. На відміну від тез, крім основних положень, конспект містить і фактичний матеріал.

25. Доповідь — одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона порушує нові проблеми, що ще потребують вирішення; має характер гострої злободенності. Доповідь є дуже важливим елементом системи зв'язків із громадськістю (приміром, повідомлення своєї точки зору на проблему наукової та громадянської позиції тощо). Розрізняють політичні, звітні, ділові та наукові доповіді.