13. Процесуальні й технічні правила оформлення фототаблиць, відеоплівок як додатків до відповідних протоколів слідчих дій.

14. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.

Криміналістична габітологія — це галузь криміналістичної техніки, що ґрунтується на засадах анато­мії, антропології, біології й охоплює систему теоретичних поло­жень про зовнішні ознаки людини, а також сукупність методів і науково-технічних засобів, що забезпечують збирання, досліджен­ня і використання відповідних ознак для ототожнення особи. Кри­міналісти застосовують також термін «габітоскопія».

Криміналістична габітоскопія — це криміналістичне вчення про ознаки зовнішнього вигляду людини, їх матеріальних та ідеальних відображень, про методику використання цих ознак при встановленні фактів, що мають зна­чення для провадження досудового слідства в кримінальних спра­вах про злочини та їх попередження. Габітоскопія ви­вчає криміналістичне ототожнення людини за ознаками зовніш­ності, є галуззю криміналістичної техніки, що охоплює вивчення, систематизацію, оцінку ознак зовнішності з метою застосування прийомів і методів ідентифікації особи.

Людина наділена даними, що забезпечують її життєдіяльність, їх можна класифікувати за трьома видами: фізичні, біологічні, со­ціальні. Це означає, що людині притаманні відповідно три види слідів. Отже, на місці події людина (злочинець, потерпілий, сві­док) залишає сліди, які мають інформацію про неї.

1. Фізичні дані характеризують будову тіла людини.

2. Біологічні дані характеризують функціональну діяльність лю­дини як біологічного механізму в соціальному середовищі.

3. Соціальні дані характеризують людину як суб'єкта правовід­ носин, суспільних відносин.

Фізичні дані людини, у свою чергу, є двох видів: зовнішні (анато­мічні) і внутрішні (структурні). Зовнішні (анатомічні) дані харак­теризують будову тіла людини (голови, обличчя, рук, ніг, зубів, шкіряних покривів та ін.). Внутрішні (структурні) дані характери­зують зовнішню будову тканин, органів, різних виділень людсько­го організму.

Біологічні дані людини є трьох видів: динамічні, голосові й мов­ні. Динамічні дані означають рухові навички, що проявляються під час руху людини, в індивідуальній каліграфії, при жестикуля­ції, у голосі, манері поведінки. Голос — дані людини, джерело зву­кових слідів. Завдяки голосу можна формувати індивідуальні комплекси ознак — ідентифікувати людину за голосом, звуковою мовою. Мова — дані людини, що є засобом спілкування з іншими. Криміналістами досліджується усна і письмова мова.

Соціальні дані людини характеризують її як особу. Усі соціальні дані можна об'єднати в окремі класи: персонографічні, психофі­зіологічні, психічні, світосприймальні, виробничо-ділові, мораль­но-побутові.

Персонографічні дані — прізвище, ім'я, по батькові, стать, дата народження, місце народження, національність тощо.

Психофізіологічні дані характеризують:

1) стан людини — веселість, збудливість, пригніченість;

2) тип нервової діяльності людини — сангвінік, холерик, флег­матик, меланхолік;

3) фізичні вади людини — глухота, сліпота, різні каліцтва. Психічні дані є сталими душевними якостями індивіда, що набуваються в процесі життєдіяльності, виховання та самовиховання — відчуття, сприймання, увага, пам'ять, почуття, мовлення, уява, мис­лення, воля. Система психічних даних може впливати на темпера­мент та характер людини, її психічні якості: енергійність, рішучість, запальність, мужність, сміливість, працьовитість тощо.

Світосприймальні дані характеризують духовне, ідейне обличчя людини (ідейність, принциповість, вірність).

Виробничо-ділові дані характеризують ставлення людини до праці: працездатність, ощадливість, марнотратство, безгосподар­ність, жадібність, користолюбство.

Морально-побутові дані характеризують людину в побуті, сім'ї, малому колективі.

Ознаки і дані зовнішності є головним компонентом криміна­лістичної габітології, їх потрібно віднести до фізичного виду габі-тологічної характеристики.

Анатомічні ознаки людини — це природжені її особливості (розмір і розташування окремих частин тіла). Кожна група об'єк­тів дослідження становить підрозділ криміналістичної габітології: дактилоскопія, дентоскопія, дермоскопія кримінальна.

Отже, криміналістична габітологія вивчає: габітоскопію — вчення про зовнішність, дактилоскопію, дентоскопію, криміна­лістичну дермоскопію обличчя.

У даний час у практичній діяльності ознаки «словесного пор­трету» використовуються як система опису свідками і потерпілими зовнішності підозрюваного у вчиненні злочину з метою його впі­знання (ідентифікації) та затримання.