2.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль

Яскравим зразком використання фразеології є «Україна молода» – вітчизняне періодичне видання інформаційно-політичного характеру. У ньому наявна велика кількість фразеологізмів різних типів та стилістичних функцій.

Насамперед слід зупинитись на одиницях, використаних у традиційному вигляді.

Фразеологічне сполучення у реченні «Тим часом в Україні торрент-ресурси ростуть, як гриби після дощу» [УМ. – 2010. – № 33. – С. 4] походить зі спостережень за світом природи; адвербіальне, побутово-розмовне, широковживане, сильноекспресивне; виражене підрядним словосполученням; виконує оцінну та порівняльну функції. Його можна замінити синонімом «як з води».

Підзаголовком виступає зрощення «Хоч стій, хоч падай» [УМ. – 2010. – № 33. – С. 14] побутового походження; адвербіальне, побутово-розмовне, широковживане, сильної експресії; виражене сурядним словосполученням; виконує оцінну, емоційно-експресивну та заголовну функції, зосереджує увагу читача на описуваній проблемі.

Крилатий вислів із творчості Миколи Гоголя вжито в політичній статті: «Тому вона вимагає перевірити якість Державного реєстру виборців, бо там нібито є “мертві душі”…» [УМ. – 2010. – № 33. – С. 5], тобто люди, які існують тільки на папері. Цей вираз є субстантивним, книжним, вузько-вживаним, середньоекспресивним; вираженим підрядним словосполученням. Виконує асоціативну функцію, створює сатиричний тон.

Фразеологічне зрощення «А це може доволі суттєво “дати по шапці” нашій валюті» [УМ. – 2010. – № 34. – С. 6] – побутового походження, дієслівне, побутово-розмовне, застаріле, сильноекспресивне; виражене підрядним словосполученням; виконує функцію оцінки та увиразнення. У дописі означає «обмежити вплив, відсунути на задній план». Однак фразему прийнято тлумачити як «виганяти звідкись, знімати з посади (зазвичай із ганьбою)». Отже, на наш погляд, використання її в цьому контексті є не зовсім доречним. Пропонуємо замінити одиницю такими висловами: зв’язати руки, перекрити кисень (повітря).

У статті застосовано вислів, який походить із творчості Олександра Пушкіна: «Тим самим добровільно опинившись біля розбитого корита: ні островів, ні шельфу з нафтою» [УМ. – 2010. – № 35. – С. 5]. Він адвербіальний, книжний, широковживаний, середньої експресії; виражений підрядним словосполученням. Виконує оцінну й асоціативну функції, надає висловленому влучності. Синонімічні відповідники з компонентом «залишитися»: ні з чим, з носом, при пікових інтересах, антонімічний – у виграші.

У реченні «Блискуча збірна Сполучених Штатів завдяки дублю захисника Брайана Рафальськи із “Детройта” вчора вранці перемогла канадців і сплутала всі карти організаторам…» [УМ. – 2010. – № 34. – С. 9] вжито два стійких вислови. Перший – фразеологічний вираз, що є складеним найменуванням; субстантивний; виконує номінативну функцію. Другий – єдність виробничо-професійного походження; дієслівна, книжна, широковживана, середньоекспресивна; виконує оцінну функцію. Інший варіант – змішувати карти.

Два фразеологічних сполучення знаходимо в реченні «… І на сьомому десятку Міхал Чайковський вкоротив собі віку, пустивши у скроню кулю» [УМ. – 2010. – № 34. – С. 12]. Перше походить із побутового життя, дієслівне, книжне, широковживане, середньоекспресивне; виражене підрядним словосполученням; виконує евфемістичну функцію, разом із наступною фраземою утворює синонімічний ряд. Другий вислів із виробничо-професійної сфери; дієслівний, побутово-розмовний, широковживаний, сильної експресії; виражений підрядним словосполученням; деталізує перший фразеологізм.

У заголовку «Катівня “на десерт”» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 3] використано фразеологізм із побутового життя, похідний від приказки «залишити на десерт»; адвербіальний, побутово-розмовний, широко-вживаний, середньої експресії; виражений одним повнозначним словом; виконує оцінну та асоціативну функції.

Фразеологічне зрощення «… Юлія Володимирівна зробила хід конем» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 6] походить із виробничо-професійної сфери; є субстантивним, книжним, широковживаним, середньоекспресивним; вираженим підрядним словосполученням; виконує функцію увиразнення, додає висловленому образності, асоціативності.

Стійкий вислів «…“На щиті” наші поверталися з американського континенту в 2002 році – із Солт-Лейк-Сіті» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 14] походить від античної приказки «на щиті або зі щитом», тобто мертвим, із перемогою, але не переможеним. У цьому контексті означає зазнати невдачі, програти. Фразема адвербіальна, книжна, застаріла, сильноекспресивна; виражена одним повнозначним словом; виконує оцінну, асоціативну й емоційно-експресивну функції.

Фразеологічне зрощення бачимо в реченні «Під гарячу руку родоначальникам хокею потрапили німці, у ворота яких канадці закинули аж вісім шайб» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 15]. Воно походить із побутового життя; адвербіальне, побутово-розмовне, широковживане, сильної експресії; виражене підрядним словосполученням; виконує емоційно-експресивну функцію.

Приказка «Не менш ніж на сьомому небі від щастя перебуває “янкі”» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 15] релігійного походження; адвербіальна, книжна, широковживана, сильноекспресивна; виражена підрядним слово-сполученням; виконує оцінну, емоційно-експресивну функції, створює іронічний тон.

У статті про Олімпіаду-2010 знаходимо ідіому «Найбільше перепадає на горіхи збірній Росії» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 15], яка походить із побутового життя; дієслівна, побутово-розмовна, застаріла, сильноекспресивна; виражена підрядним словосполученням; виконує емоційно-експресивну функцію, увиразнює зміст. Має декілька варіантів: перепасти на гостинці (бублики, галушки).

З історичних реалій походить вираз «У Дарфурі закопують сокиру війни» [УМ. – 2010. – № 37. – С. 9], що означає «йти на примирення, припиняти військові дії». Він дієслівний, книжний, широковживаний, середньо-експресивний; виражений підрядним словосполученням; виконує заголовну та асоціативну функції.

Фразеологічне зрощення «Тоді уже не виникає ніяких бажань навішувати “усіх собак” на школу» [УМ. – 2010. – № 37. – С. 17] – історичного походження; дієслівне, побутово-розмовне, широковживане, сильноекспресивне; виражене підрядним словосполученням; виконує емоційно-експресивну функцію, акцентує на описуваній проблемі. Можлива заміна синонімічним сполученням «робити зі школи цапа-відбувайла».

Крилатий вислів релігійного походження знаходимо в реченні «Утім манною небесною у вигляді 14 млн. грн. державний канал розпоряджається, м’яко кажучи, не належним чином» [УМ. – 2010. – № 37. – С. 17]; субстантивний, книжний, біблійний, застарілий, середньої експресії; виражений підрядним словосполученням. Виконує функцію увиразнення, поетизації висловлюваного, створення сатиричного ефекту.

Фразеологізм «Але, незважаючи на таку вигідну пропозицію, китайці несподівано почали крутити носом» [УМ. – 2010. – № 38. – С. 5] – єдність побутового походження; дієслівна, побутово-розмовна, широковживана, сильноекспресивна; виражена підрядним словосполученням; створює жартівливий тон, висловлює авторську оцінку.

Виробничо-професійного походження єдність «А тема свободи й вольності, яка червоною ниткою проходить у тому ж “Хмельницькому”, близька європейцям» [УМ. – 2010. – № 38. – С. 10]; дієслівна, книжна, широковживана, середньоекспресивна; виражена підрядним словосполу-ченням; виконує асоціативну функцію.

Речення «Далі Марина Анцибор вільним стилем лише обійшла канадку, тож “рвати жили” на четвертому етапі Валентині Шевченко сенсу не було» [УМ. – 2010. – № 38. – С. 14] містить: два вислови номінативного типу та фразеологічну єдність. «Вільний стиль» – складене найменування; субстантивне, термінологічне, вузьковживане, нейтральне; виражене підрядним словосполученням; виконує номінативну функцію. «Сенсу не було» – мовне кліше; дієслівне, книжне, широковживане, нейтральне; виражене підрядним словосполученням; виконує номінативну функцію. «Рвати жили» – фразеологічна єдність побутового походження; дієслівна, побутово-розмовна, широковживана, сильної експресії; виражена підрядним словосполученням; виконує оцінну, емоційно-експресивну функцію, створює іронічний тон. Синонімічні відповідники: гнути спину (горба), ламати хребта, обливатися потом, мозолити руки, гріти лоба (чуба); антоніми: бити байдики, годувати баглаї, м’яти ханьки, ганяти собак.

В «Україні молодій» часто зустрічаються також авторські й трансформовані фразеологічні одиниці.

Розглянемо приклади видозміни традиційних стійких висловів.

Заголовком до статті є трансформований за допомогою заміни компоненту крилатий вислів «Архіпелаг розбрату» [УМ. – 2010. – № 35. – С. 5] – похідний від античного «яблука розбрату»; субстантивний, книжний, сильноекспресивний; виражений підрядним словосполученням; виконує оцінну, емоційно-експресивну, асоціативну функції, робить акцент на потрібній деталі, є засобом іронії.

У цій статті є речення «Мовляв, почати б хоч із пальця, а там і руку можна буде потроху “відкусити”» [УМ. – 2010. – № 35. – С. 5]. Фразема в ньому утворилася внаслідок поширення та переосмислення елементів приказки «Пальця до рота не клади – відкусить руку». Вона є дієслівною, побутово-розмовною, сильної експресії; вираженою складносурядним реченням. Створює сатиричний тон, надає висловленому дотепності.

Приказку «Ложка дьогтю псує діжку меду» трансформовано в такому реченні: «Підсолодивши інавгураційний день діжкою меду, європейські парламентарії вирішили влити до неї цілий ополоник дьогтю» [УМ. – 2010. – № 37. – С. 6]. Тут бачимо поширення, синонімічну заміну, надання компонентам протилежного значення. Фразеологічна одиниця книжна, сильноекспресивна, виражена простим реченням; виконує оцінну й асоціативну функції, увиразнює текст, надає образності.

Підзаголовком є вираз «Із хворої голови – на бобрячу» [УМ. – 2010. – № 35. – С. 11], який красномовно повідомляє про пов’язані з цими тваринами проблеми для народного господарства. Похідний від приказки «Перекладати із хворої голови на здорову» – дієслівний, побутово-розмовний, широковживаний, сильноекспресивний; виражений неповним реченням. Трансформована фразема виконує функцію увиразнення, створює комічний ефект.

Вислів «тримати хвіст пістолетом», який походить зі спостережень за світом природи, трансформовано таким чином: «Тримай хист пістолетом!» [УМ. – 2010. – № 35. – С. 16]. Цей вислів є дієслівною, побутово-розмовною одиницею, сильної експресії; вираженою простим узагальнено-особовим односкладним реченням. Виконує заголовну й емоційно-експресивну функції, має жартівливий ефект.

Контамінований фразеологізм «Отже, прийшов час не рубати вікно в Європу, а культурно відкривати двері кращими зразками національного оперного та балетного мистецтва» [УМ. – 2010. – № 38. – С. 10] пов’язаний із поемою Олександра Пушкіна «Мідний вершник», де вперше з’явився вираз «рубати вікно в Європу», що став однією частиною новоутвореного вислову, а другою – сполучення «відкривати двері». Він дієслівний, книжний, середньоекспресивний. Виконує функції асоціації та протиставлення.

Оригінальними є власне авторські фразеологізми.

Використаний вислів «Досить возити спагеті в Італію» [УМ. – 2010. – № 38. – С. 10] є підзаголовком і нагадує народну приказку «У ліс дрова не возять». У контексті означає недоречність еміграції українських оперних співаків до Італії, оскільки ця країна вважається еталоном національної оперної класики. Фразеологізм дієслівний, побутово-розмовний, сильноекспресивний; виражений простим інфінітивним односкладним реченням. Виконує заголовну та емоційно-експресивну функції, викликає комічне асоціативне порівняння (спагеті також є традиційним італійським атрибутом).

Заголовком до статті про смерть російського режисера Володимира Мотиля виступає фразеологічне зрощення «Відійшов до сонця» [УМ. – 2010. – № 34. – С. 3]. Так автор майстерно й поетично переосмислила назву його фільму «Біле сонце пустелі». Одиниця дієслівна, книжна, сильної експресії; виражена підрядним словосполученням. Виконує заголовну, асоціативну, евфемістичну функції, надає назві матеріалу влучності.

Таким чином, у газеті «Україна молода» вживаються фразеологічні одиниці, відмінні за походженням, семантикою, структурно-граматичними особливостями. Трапляються як сильноекспресивні, так і вислови середньої емоційної насиченості. Виконують найчастіше асоціативну та оцінну функції, додають висловленому гостроти.

ВИСНОВКИ

Отже, на основі викладеного вище дослідження, зроблено порівняння фразеології в періодичних виданнях «Порадниця» та «Україна молода». Для цього було визначено такі критерії: різновиди фразеологізмів, широта й частота використання, контекстуальна доцільність, стилістична роль, системні зв’язки та ін.

У «Порадниці» найчастіше зустрічаються традиційні одиниці – єдності й вирази, є тяжіння до народних приказок. Як правило, середньоекспресивні за емоційним забарвленням. «Україна молода» застосовує більшу кількість трансформованих і авторських фразем – виразів та зрощень, а також відомих крилатих висловів сильної експресії. Фразеологізми в обох газетах походять здебільшого з побутової та виробничо-професійної сфери; за морфологічним вираженням смислової домінанти в основному дієслівні й адвербіальні; книжні та побутово-розмовні за функціональним призначенням; широковживані; виражені підрядними словосполученнями.

Широта вживання фразеологічних одиниць у газеті «Порадниця» обмежена головним чином статтями та врізами до них, а в «Україні молодій» вони часто вживаються як у дописах, так і в заголовках та підзаголовках до текстових матеріалів. Спільною рисою обох видань є обов’язкова контекстуальна доцільність фразеології. Усі стійкі вислови виконують важливу стилістичну роль.

«Україна молода» суттєво відрізняється від «Порадниці» більшою частотою застосування різноманітних фразем. Середня кількість цих мовних явищ на один випуск (обидва видання мають подібний формат і приблизно однакову кількість сторінок) становить: 43 одиниці в «Порадниці» та 75 – в «Україні молодій».

Серед функцій, які найчастіше виконують фразеологізми в газеті «Порадниця», – оцінна й увиразнення. Для «України молодої» найбільш характерні емоційно-експресивна, асоціативна, функція створення гумору, іронії та сатири. Однак усі одиниці є засобами образності та яскравості, надання висловленому дотепності.

Більшість фразем в обох виданнях є однозначними та мають здатність вступати в синонімічні та антонімічні зв’язки, що було показано за допомогою наведення відповідників (де це можливо й доречно), а також варіантів висловлювання. За функціональним призначенням фразеологія публіцистики здебільшого книжна й побутово-розмовна; широковживана; середньої або сильної експресії. Більшість має синоніми й антоніми; багатозначність трапляється рідко.

Фразеологічне багатство української мови широко використовують у сучасній періодиці. Воно є різноманітним за семантикою і походженням: вживається велика кількість висловів виробничо-професійного, побутового походження, народних приказок і крилатих висловів. Значна частина використаних фразем утворюється внаслідок трансформування традиційних стійких одиниць способами поширення їхнього компонентного складу, повної або часткової видозміни семантики та контамінації. Такі одиниці трапляються найчастіше в заголовках, підзаголовках і врізах до статей. Вживають також власне авторські фразеологізми, які з часом можуть перейти до розряду традиційних, тому становлять особливу цінність для розвитку мовознавчої науки.

Матеріали зі сторінок видань зібрала Мельничук О.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. / М. Ф. Але-фіренко. – Х. : Вид-во при Харк. держ. ун-ті, 1987. – 136 с. – С. 46-70.

2. Баран Я. А. Фразеологія у системі мови. / Я. А. Баран. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1997. – 176 с. – С. 74-77, 115-121.

3. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове): учеб. пособ. / В. В. Виноградов. – М. : Высшая шк., 1986. – 640 с. – С. 26-33.

4. Дудников А. В., Арбузова А. И., Ворожбицкая И. И. Русский язык: учеб. пособ. / А. В. Дудников, А. И. Арбузова, И. И. Ворожбицкая. – К. : Вища шк., 1983. – 352 с. – С. 22.

5. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. / М. А. Жовтобрюх. – К. : Наукова думка, 1984. – 256 с. – С. 80-84.

6. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик. – К. : Вища школа, 1972. – 404 с. – С. 71-77.

7. Калашник В. С., Колоїз Ж. В. Словник фразеологічних антонімів української мови. / В. С. Калашник, Ж. В. Колоїз. – К. : Довіра, 2001. – 284 с.

8. Ладоня І. О. Українська мова: навч. посіб. / І. О. Ладоня. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К. : Вища шк., 2001. – 158 с. – С. 36.

9. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: навч. посіб. / О. Д. Пономарів. – [2-ге вид., стер.]. – К. : Либідь, 2001. – 240 с. – С. 142-143.

10. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: підруч. / О. Д. Пономарів. – 3-тє вид., перероб. і допов. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с. – С. 120-128.

11. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. / Л. Г. Скрипник.– К. : Наукова думка, 1973. – 300 с. – С. 80-87, 98-100.

12. Современный русский язык: учеб. пособ. / Р. Н. Попов, Д. П. Валь-кова, Л. Я. Маловицкий, А. К. Федоров. – М. : Просвещение, 1978. – 464 с. – С. 124-129.

13. Сучасна українська мова: підруч. / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – 3-тє вид., перероб. – К. : Либідь, 2005. – 488 с. – С. 97-102.

14. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: навч. посіб. / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – К. : Знання, 2007. – 494 с. – С. 16-26, 246-261.

15. Фразеологічний словник української мови. – 2-ге вид. – К. : Наукова думка, 1999. – 980 с.

16. Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: навч. посіб. / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2000. – 688 с. – С. 165-172.

17. Ющук І. П. Українська мова: підруч. / І. П. Ющук. – К. : Либідь, 2004. – 640 с. – С. 230-231, 247-251.

18. Ярещенко А. П. Сучасний фразеологічний словник української мови. / А. П. Ярещенко, В. І. Бездітко, О. В. Козир, Н. Г. Немировська. – Х. : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2009. – 640 с. – С. 13-14.

Завдання для самостійного виконання

Вправа 1. Збагатити речення фразеологізмами та розширити зміст.

1. Вовк біг крізь хащі, щоб його не побачили мисливці.

2. Альона боялася сказати щось зайве.

3. Коли міліція приїхала на виклик, хлопців на місці злочину вже не було.

Вправа 2. Знайти в реченнях фразеологізми та утворити з ними нові.

1. Я собі думала, як ото наші хлопці грають у мовчанку. ( Леся Українка )

2. Жив собі, як вареники у маслі. ( Ю. Збанацький )

3. Хто баляндраси точить, хто лає подушне й мирське. ( Є. Гребінка )

Вправа 3. Із поданих словосполучень виписати ті, що належать до фразеологізмів.

Хоч до рани прикладай, клювати носом, сидіти тихесенько, ходити по воду, ні пари з уст, стояти близенько, бути вічно молодим, взяти до уваги, брати участь, по городу князь ходить, швидко читати, мало правди говорити, жити мирно з сусідами, на ловця і звір біжить, дуби зелені навесні, корови на пасовиську, дивитися крізь пальці, слухати з затуленими вухами.

Вправа 4. Дати пояснення фразеологізмам.

1. Один як палець.

2. Одна ластівка весни не робить.

3. Ось де собака заритий.

4. Перемивати кісточки.

5. Принцеса на горошині.

Вправа 5. Знайти й виписати 5 фразеологізмів з української літератури, дати їм характеристику.

Вправа 6. Знайти та визначити тип фразеологізмів згідно з класифікацією В. Виноградова.

«Арт – інвестиції: аби оцінили, треба врізати дуба?» [ДТ. – 07.10.2011. – №36].

«Як Цушко п’ятами накивав» [УП. –21.05.2007].

«Опозиція розповіла, хто вставляє палиці їй в колеса» [УП. – 15.07.2010].

«Бермінале – 2010: ложка дьогтю?» [ДТ. – 27.02.2010. – №8].

«Дамоклів меч міністерського «щастя» [Д. – 11.11.2006. – № 196].

«На Житомирщині 22-річний молодик поцупив комп'ютер і накивав п'ятами» [ЖМ. – 13.10.2011].

«Язиката Хвеська» Кокотюхи: інструкція, як тримати язик за зубами»

[ВЗ. – 14.09.2009].

«Як він з’їв собаку, а потім «забруднився». Євген Гришковець працюватиме на українському каналі» [ДТ. – 16.09.2006. – №35].

«Квартирна черга у Львові зрушить з «мертвої точки»» [ВМ. – 29.09.2011].

Вправа7. Визначити, коли вільні словосполучення перетворюються на фразеологізми.

1. «Карантин – час бити байдики?» [НП. – 20.11. 2009].

2. «Крапля оптимізму» [ДТ. – 03.06.11. – №20].

3. «Чи є в Україні «білі круки»?» [ДТ. – 01.04.11. – №12].

4. «І сміх, і сльози, і любов…» [РВ. – 09.06.11. – №41].

Вправа 8. Визначити стрижневе слово фразеологізмів за приналежністю до частини мови.

1. «Україна стискається немов шагренева шкіра» [ДТ. – 09.09.2011. – №32].

2. «Ступка на свій ювілей «дасть джазу» і посадить «Вишневий сад» [ДТ. – 19.08.2011. – №29].

3. «Яким ликом шитий бюджет» [ УМ. – 02.09.2004. – №162].

4. «Ну і ну! Невже знову чупакабра?» [СН. – 17.05.2011].

5. «70-й сезон відкрито. Прем’єра пройшла на «ура». [М. – 27.12.10].

Вправа 9. Визначити, до якого різновиду модифікованих фразем належать фразеологізми.

1. «Якби ви знали, глядачі…». Довге відлуння київського джазу» [ДТ. – 07.11.2009].

2. «Дамоклова земля». Євген Пашковський: "Вони дурість посіяли і її пожинають" [УЛГ. – 08.04.2011].

3. «Раду іде в небо. «Київ модерн-балет», один із кращих вітчизняних театрів, може зникнути з культурної карти» [ ДТ. – 24.04.2010].

4. «Ви чули, як звучить абсурд?» [ДТ. – 21.11. 2009]

5. «Ukrainian Fashion Week: вечори на хуторі під назвою «Київ» [ДТ. – 20.03.2011 №11]

6. «Мовчання – не золото» [УП. – 07.04.2008]

Вправа 10. Визначити різновид етимології новоутворених фразеологізмів.

1. «Комунальне БТІ Полтави: ділили «шкуру невбитого ведмедя» [П. – 02.06.2011].

2. «Браття в літературі! Об’єднуйтеся!» [ДТ. – 10.10.2009. – №38].

3. «Украдене слово» [ДТ. – 25.03.2011. – №11].

4. Українська «поттеріана»: у казці тільки дівчата [ДТ. – 15.07.2011. – №26].

5. Хто є хто "на службі народові" [УП. – 22.09.2008].

Вправа 11. Виправити неправильні визначення.

1. «Дамоклів меч, або Кожне рішення Європейського суду – є повідомлення про злочин» [ДТ. – 09.01.11] – фразеологічне сполучення.

2. «Андрій Мисик: Проблему відомчих гуртожитків можна буде зрушити з мертвої точки» [В. – 30.03.2009] – фразеологічне зрощення.

3. «Акціонер «Надра Банку» вставляє «палиці в колеса» Фіртану» [ДТ. – 11.05.11] – фразеологічна єдність.

4. «… Президент намилив шию Табачнику…» [ДТ. – 06.07.11] – фразеологічне сполучення.

5. «Курс на «Культуру» [ДТ. – 08.07.11 №25] – етимологічне походження – література.

6. «Не вкрадене «Щастя». Український фільм – вперше в головному конкурсі Канського кінофестивалю» [ ДТ. – 17.04.2010 №15]» – етимологічне джерело – історичний досвід.

7. «У бій ідуть самі «мудаки». Ноу-хау від українських кінематографістів: кінопроект, побудований на кумівстві» [ДТ. – 17.10.2010. – № 40 ] – етимологічне джерело – крилаті вислови із художніх фільмів.

8. «Коні винні?» [Інформаційний портал депутатів Львівської ради ] – етимологічне джерело – крилаті вислови.

9. «Дух, що огріває наші душі» [ЗП. – № 102. – 2011 ] – модифікована фразема – скорочення фразеологічної одиниці.

10. «Сім гріхів українського театру» [ДТ. – № 25 ]– модифікована фразема – скорочення фразеологічної одиниці.

11. «І сміх, і сльози – і любов. Актриса Мальвіна Швідлер: розрізнені сторінки» [ДТ. – 11.07.2009. – № 26] – модифікована фразема – заміна компонентного складу.

12. «Прем’єра в інтернаті Макаренка . Дитяча театральна студія ліцею № 4 «Драма-клаб» цього тижня вперше виїхала на гастролі … Прем’єра про­йшла на «ура» [КП. – 28.04.11] – стрижневе слово в фраземі – дієслівне.

13. «Як Таня Малярчук не з’їла собаки» [ДТ. – 09.12.2006. – № 47] – стрижневе слово в фраземі – вигукове.

Вправа 12. Знайти в тексті фразеологізми і класифікувати їх за класифікацією В. Виноградова.

1. «Коли опозиція в парламенті, як то кажуть, вставляє палиці в колеса коаліційного велосипеда, – це зрозуміла тактика політичної боротьби. Коли відбуваються дискусії між двома фракціями – БЮТ і НУ-НС, які восени минулого року створили парламентську більшість, – це також нормальний процес, оскільки в кожної сторони може бути свій індивідуальний погляд на те або інше питання, і треба шукати спільний консенсус» [ Д. – 26.06.2008. – № 111].

2. «Отримавши вчора зранку порядок денний на четвер, рядові депутати чухали потилиці. Замість постанов про звільнення і призначення членів Кабміну, як домовилися напередодні на погоджувальній раді, першим у списку стояв розгляд проекту Держбюджету на 2010 рік. Обурені БЮТівці, які наполягали на першочерговому призначенні міністрів, щоб заповнити вакантні місця в уряді, лаяли опозицію і пророкували, що та знову блокуватиме трибуну» [ УМ. – 09.10.2009. – № 187].

3. «Ось такі реалії колись дуже патріотичної Львівщини... У статті «Криголам не може плавати в болоті» львівський журналіст Остап Дроздов уже відверто каже про те, що Львів перестав бути українським П’ємонтом. Ви згодні з цим? І якщо це так, то чи залишається у вас бодай крапля оптимізму?» [Д. – 07.04.11. – №61].

Вправа 13. Знайти фразеологізм, визначити суфікс і встановити позитивно- чи негативнооцінний відтінок.

1. «Серед глядачів ми помітили одного з братів Капранових. На ярмарку письменники-близнюки не готували, зате читали свою нову п'єсу (хоча куліш у Капранових, як відомо, пальчики оближеш)» [ВЗ. – 19.12.11].

2. «У самісіньке серце вразив останній злочин тутешніх "квартирантів": спершу вони методично почали вирубувати велетенські осокори в центрі Гідропарку, а, зрештою, добралися й до внутрішнього озера, де ще рік тому можна було в тиші помилуватися неляканими дикими каченятами. Земснарядом тут намили величезну купу піску, а довкола тепер розчищеної від дерев і кущів водойми з'явилися дерев'яні будиночки – чи то кемпінг, чи ще одна забігайлівка. З'ясувати не вдалося: кажуть, що це тепер приватна територія» [ОБ. – 25.11.10].

3. «Путін і Медведєв перемили Україні кісточки» [УП. – 30.10.09].

4. «Псевдосоцпрацівники почали частенько «хвилюватися» та навідуватися до людей похилого віку, здебільшого, сільських жителів. Після таких візитів старенькі часто недораховуються сотні-другої, а то й тисячі… «Опіку» небайдужого до чужих грошей «соціального працівника» відчув на собі і 84-річний житель Житомирщини. Його гостини влетіли старенькому у кругленьку суму» [ЖМ. – 22.09.11].

5. «… Перед великим монітором спинилася. Голос із динаміків кликав тебе. Ти обернулася і зустріла його очі, які кричали, вабили, пускали бісики, манили до себе» [НВ].

Вправа 14. Розподілити фразеологізми за типами модифікації.

«Платонічні» енерговідносини , «Початий край роботи», «Палець до рота не клади», «Пузаті страви», «Лиха доля бараболі», «Пільг не буде. А ми ні сном, ні духом», «Потрібен диплом – сходи наліво», «Над Іраном нависнув меч» [УМ. – 2011], «Люди з голоду мруть, а в них …«бабла» кури не клюють», «Депутатам впала в око ніким не забудована ділянка лісу», «А влада точить кров з народу…» [УМ. – 08. – 2001].

Вправа 15. Виписати фразеологізми книжного характеру (за класифікацією Шанського).

«Ляси точити всі можуть, а ось стримати слово…», «Зайвий мільйон або Яблуко розбрату» , «У відповідь не потупити погляд, Рано чи пізно всі повертаємось до Альма-матер…», «Головне – зберегти мовчання», «Смачний уїк-енд або оригінальний спосіб заморити черв'ячка», «Підкласти свиню – значить вижити» [МУ. – 07.09. – 2000], «Забруднене довкілля нікому не муляє очі», «Євро-2012 не за горами, а у нашому місті ще й кіт не валявся!», «Із року в рік. Історія повторюється» [ВЗ. – 19.02. – 2002].

Вправа 16. Розподілити фразеологізми відповідно до класифікацій:

«Новий закон? Нам від цього ні холодно ні жарко», «Тяжко, хоч в петлю лізь!», «Закон недоторканості – камінь спотикання», «Ця криза зведе нанівець все!», «В той час як ми гнемо спину, хтось валяє дурня на Мальдівах», «Комп'ютерний геній: за і проти», «З корабля на бал, або У студентів канікул майже не буде!», «Згладжуємо гострі кути» [КП. – 2005. –2010].

Вправа 17. Вибрати фраземи, створені на фольклорній основі.

«Дурень думкою багатіє», «Земля селянам, заводи – студентам»,

«Герої нашого часу – антигерої», «Чиїх курчат восени рахуватимемо?», «Собака буває кусючою, лише від життя собачого…» [КГ 26.11.2010], «Правду кажуть: не місце прикрашає людину, а людина місце», «Пусти цапа у капусту», «Павутина брехні: порятунок чи загибель?», «З місця злочину втік і від арешту втече» [ГС. – 10.10.2010].

Вправа 18. Що є джерелом для модифікованих фразем? Установити відповідність [УМ. – 2002].

А) «Місця суду змінити не можна"; 1)калька з російської літератури;

Б) «Хто замовляв таксі на Дібровку?"; 2) модифіковані назви кінофільмів;

В) «Між війною і миром" ; 3) змінені рядки пісень із кінофільмів;

Г) «Чекай мене, мамо, хорошого сина" ; 4) крилаті вислови з кінофільмів.

Вправа 19. Знайти в текстах фразеологічні одиниці.

1. «Нині з порожнім гаманцем годі й сідати за кермо, принаймні тим, хто звик порушувати правила дорожнього руху. Навіть за водіння мотоцикла без шолома доведеться платити кругленьку суму – 85 гривень» [Д. – 07.10.08. – № 179].

2. «З початком кризи відпочивати простому українцеві стає дедалі проблематичніше. Адже скопити кругленьку суму на фешенебельний курорт стає дедалі важче. До того ж і з екологією не все так просто в нашій країні – то холера лютує, то банальна кишкова паличка псує таку довгоочікувану відпустку. Закордонні південні курорти теж останнім часом не гарантують стабільності – то палають вогнем революцій, то труять туристів недоброякісною горілкою, то лякають відпочивальників акулами на узбережжі...» [ТАТ.-11.08.11 №141].

3. «Транслюючи повчання екс-прем’єра, його прес-служба стверджувала: «Якщо уряд не знайде адекватної, ефективної відповіді на ці дві проблеми, це може призвести до «дестабілізації гривні». Але якщо раніше прості українці у це негайно б повірили і кинулися рятувати свої кровні, то сьогодні така заява сприймається як відверта спроба підставити ніжку новому уряду і його прем’єру, які без месіанського надриву «видають» непогані макроекономічні показники. Тут доречно нагадати, що, перебуваючи при владі, саме Ющенко втілював «міцну гривню». Про занадто високу ціну цієї міцності та загрозливу залежність від зовнішніх ринків для вітчизняної промисловості експерти говорили вже давно. Але ось «повісити» результати цієї політики тепер, судячи з усього, пропонується на Кінаха. Гривня для В. Ющенка вже, виходить, не своя, а «чужа»?» [Д. –18.01.02. – №10].

Вправа 20. Знайти фразеологічні одиниці й визначити відтінок суфіксів.

1. «Та вони всі «гнилі»! Увесь час стараються «підставити ніжку». Коли людина чимось хвора, вона неодмінно підсуне тобі свій шприц, аби й ти заразився. Від наркоманів краще триматися подалі...» [Д. – 07.11.98. – № 214. – 07.11.98].

2. «Розкішна циганка а-ля Есмеральда у своєму класичному вбранні з розкльошеною спідницею та глухим корсетом просила глядачів «позолотити ручку», відьми і «чортиці» загравали з публікою, грізно розмахувала косою не хто інша, як сама Смерть, мило посміхалися дівчата в ярмулках...» [Д. –11.10.02. – № 185].

3. «Коли після рішення ООН міністр оборони США Роберт Гейтс піддав різкій критиці європейців за їхній вклад у це відчуження унаслідок їхньої поведінки щодо Туреччини, його недипломатична відвертість викликала неабиякий переполох у Парижі й Берліні. Проте Гейтс влучив у саме яблучко» [Д. – 08.07.10. – № 118].

Вправа 21. Знайти в тексті фраземи.

1. «І цілого світу мало» виразно демонструє, що агент 007 почав виправлятися. Може, під натиском феміністок, що вже давно називають Бонда «уособленням наймерзенніших рис чоловічого шовінізму», а може під впливом часу і побоювань продюсерів, що консервативний і часто передбачуваний герой обридне масі. Головне, що Джеймс Бонд змінюється. Він уже кохає. Принаймні показує, що кохає. Він перестав міняти жінок, мов рукавички. І він – страшно подумати! – починає програвати. На початку «І цілого світу...» Бонд не виконує завдання, і нафтомагната, до якого він приставлений охоронником, убиває маніяк, який мріє захопити світ. Закінчується, звичайно ж, усе добре – дочку і спадкоємицю магната, вже згадану Електру Кінг, агент рятує, а разом з нею і світ. Та чого ж насправді хоче бравий агент, якщо і світу йому замало? Швидше від усього, на це запитання можна буде отримати відповідь тільки через два роки, коли вийде наступна серія комерційно успішного і найзнаменитішого у світі циклу про агента 007» [Д. – 27.01.00. – № 13].

2. «Світ села – це світ Божественного й гріховного. Виявом цього є сільські пересуди, плескання язиками. Зрештою, часом видається, що цю історію про Дарусю нам переповідають самі ці сільські жінки, готові добряче перемити кісточки сусідам (бо ж самі весь час тільки й нишпорять та грішать). Але між кумасями (Марія, Варвара), які часом з’являлися на сцені, та Одаркою встановлено невидиму ниточку розуміння: попри часом занадто сильний цинізм, жорстокість у судженнях, гротеск, блюзнірство, вони все одно розуміють, що Даруся така, як її створив Бог. І вони приймають її. Так, ця божевільна – ласий шматочок для їхніх пліток, але вони часто виказують лише власну ницість і глупоту» [Д. –16.12. – № 228].

Вправа 23. Розподіліть фразеологізми на групи за класифікацією В. Виноградова.

Тримати камінь за пазухою, терпцю немає, бере досада, страх бере, бити байдики, собаку з’їсти, тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, берегти як зіницю ока, прикусити язика, точити ляси, узяти верх, не сходити з язика, теревені правити, звести очі, байдики бити, зачепити гордість, глек розбити, викинути коника, покласти край, ні в сих ні в тих, давати волю ногам, чужими руками, хоч до рани прикладай, ласкаво просимо, вивести на чисту воду, грати першу скрипку, загрібати жар.

Вправа 24. Замініть трансформормований фразеологізм оригіналом та визначіть тип модифікації.

1. «Не хочу вчитися, а хочу вчити» [«АіФ № 16. – квітень. – 2003. – с.4].  2. «Банкірів на «переправі» не міняють?» [«Демократична Україна». – 20.11.2009]. 3. «Світло у відключці» [«АіФ» № 17. – квітень. – 2003. – с.7, с.4]. 4. «Одна голова смішно, а дві – діагноз?» [«УМ». – 7.07.2011]. 5. «Усі ми – діти Мамаєві» [«УМ». – 21.09.2012].