2.3.4. Паронімія у наукових виданнях

Серед слів нашої мови є досить багато таких, які мають однаковий корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, наявністю постфікса тощо. Це пароніми – слова (фразеологічні одиниці й синтаксичні конструкції), що за повної або часткової семантичної відмінності подібні за формою. Унаслідок цього вони можуть неправильно тлумачитися. Наприклад, слова «зумовити» й «обумовити» за звучаниям різняться мало (лише префіксами), проте у реченні вони можуть чітко розмежовуватись за значениями: зумовлювати – бути причиною чогось (створювати передумови для виникнення чогось); обумовлювати – обмежувати певною умовою.

Семантичні зв'язки між паронімами бувають різні – синонімічні й антонімічні, іноді пароніми можуть бути близькими за своїм значенням або перебувати у складі однієї тематичної групи лексики, належати до однієї сфери діяльності [10, с. 58].

Найчастіше в наукових текстах трапляються такі пароніми: виключно –лише, тільки («цей багаточлен належить виключно аргументу...») // винятково – дуже, особливо, надзвичайно (це питания має винятково важливе значения); призводити – має негативний підтекст // приводити – передає нейтральну дію; мимохітъ // мимохідь; важкий // тяжкий, керуючий // керівний // керований; ефектно // ефективно; формувати // формулювати; зв'язати // пов 'язати; пальне // паливо; познайомити // ознайомити та ін.

Наприклад, слово «напрямок» використовують для позначення фізичного руху від одного об'екта до іншого, а слово «напрям» означає вид діяльності, шлях розвитку чогось, спрямованість думок, інтересів, суспільну, літературну, наукову школу тощо.

Найчастше, особливо у навчальній літературі з математики, замість слова «вигляд» вживають слово «вид»: «рівняння набуде виду»; «зведемо функіцію до виду» тощо. У подібних словосполученнях треба вживати слово «вигляд», оскільки йдеться про зовнішні зміни в математичних виразах – про спрощення, ускладнення формул, різноманітні перетворення. Проте помилки трапляються i в інших контекстах, наприклад: «У процесі математичного моделювання розглядають заготовку з контуром довільного виду» (треба – вигляду).

5. Росіянізми та кальки російських лексем у науковому стилі

Росіянізми – одна з поширених вад науково-навчальних текстів.

Серед загальновживаних найчастіше зустрічаються: любий (будь-який), із-за (через), получається (виходить).

Терміни-росіянізми також не винятки у навчальній літературі, наприклад, у таких речениях: Вертикальний тигельний висічний прес призначений для висікання запечатаних паперових або картонних листів (треба задрукованих); У вертикальних тигельних висічних пресах листи вирубуютъся поодинці (треба висікаютъся); Листи розділяються у звичайному плоскоста­пельному самонакладі i транспортуються в зону висічки за допомогою ланцюга із захватами (треба висікання i захоплювачами); Для останньої зони, яку видно з точки Р, QP становиться дотичною до хвильового фронту (треба стає); Форма поверхні ролика остається незмінною на протязі значного часу... (треба залишаєтъся i протягом).

Кальки російських лексем, як виявилося, часто вживаються не лише в усній формі наукового стилю, а також i в писемній. Найуживанішими є багаточиселъні й малочиселъні (треба численні й нечисленні), всезагалъний (треба загальний), cniвnaдamu (треба збігатися), cniвставляти (треба зіставляти), слідуючий (треба наступний). Наприклад, у реченні: «Розмістимо перпенди­кулярно відрізку SP непрозорий екран з круглим отвором, центр якого співпадає з точкою О» (звичайно, треба збігається).

Існування зазначених слів в україській мові теоретично можливе, відповідні словотворчі моделі є: багатогалузевий, моловідомий, всеосяжний, співіснувати тощо. Але при творенні традиційно вживаних слів «численний – нечисленний, зіставляти, збігатися» тощо українська мова виразно виявила риси своєї індивідуальності, тому вживання замість них зазначених кальок «є не що інше, як недостатнє опанування лексичних норм, руйнування того, що давно склалося» [5; с. 28].