
- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань 83
- •Vі. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові 108
- •Визначення поняття «фразеологізм»
- •1.2. Ознаки фразеологізму
- •1.3. Класифікація фразем
- •1.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •1.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •1.6. Стилістичні функції фразеологізмів
- •2.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •2.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •III. Теоретичні засади використання неологізмів у сучасному медіа-тексті
- •3.1. Суть поняття «неологізм»
- •3.2. Класифікація неологізмів та особливості їх використання у сучасному медіа-тексті
- •3.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •IV. Запозичення як поширене мовне явище сучасного світу
- •Поняття запозичення
- •4.2 Класифікція іншомовних запозичень
- •4.3 Функції запозичень у мовленні
- •4.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань
- •5.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •5.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •5.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VI. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •Сленг та жаргон як найпоширеніші соціальні діалектизми в літературі
- •Загальна характеристика експресивної лексики
- •Варваризми та іншомовні вкраплення
- •Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •6.5.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •6.5.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні авторки
- •6.5.3. Комп’ютерний жаргон у творах Ірени Карпи
- •6.6. Використання мовностилістичних засобів для увиразнення та посилення експресивності у прозі с. Жадана
- •6.6.1. Соціальні діалектизми як засоби відтворення сучасних реалій у творах с. Жадана
- •Вживання варваризмів та іншомовних вкраплень
- •Типологія дитячих та юнацьких видань
- •Стан та проблеми дитячої періодики
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •Лексичний рівень дитячих журнальних видань на прикладі «Барвінку»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Причини занедбання наукового стилю мовлення
- •2. 2. Поняття наукового стилю української мови. Основні риси та різновиди
- •2.3. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.3.1. Поняття мовної норми. Лексичні норми
- •2.3.2. Термінологічна лексика та професіоналізми на сторінках навчальних видань
- •2.3..3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.3.4. Паронімія у наукових виданнях
- •Росіянізми та кальки російських лексем у науковому стилі
- •2.3.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.3.7. Мовні кліше та штампи
- •2.3.8. Проблеми слововживання у науково-методичній літературі
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України “Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять” дсту 4303:2004
- •Тема 1. Основні поняття електронної комерції
- •1. В якому році була прийнята в Україні Національна програма інформатизації?
- •2. Що означає поняття “електронний бізнес”?
- •3. Що розуміють під поняттям “електронна комерція”?
- •4. Які існують типи електронної комерції?
- •5. Які основні сфери поширення електронної комерції?
- •6. Які основні можливості і переваги електронної комерції?
- •Тема 3.1. Функції держави Семінарське заняття 2
- •Реферати
- •Запитання та завдання для активізації пізнавальної діяльності студентів
- •Мовностилістичний аналіз періодичного видання
- •Додаток д
2.3..3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
Українська мова за свою довгу історію виробила надзвичайно розвинену синоніміку, здатну задовольнити найрізноманітніші потреби мовного загалу в тому, щоб найменувати, передавати те чи інше поняття з усіма його найтоншими відтінками й виразити всю гаму пов'язаних iз ним емоційно-експресивних та оцінних нюансів [7; с. 296].
Синоніми – слова однієї частини мови, які є назвою того самого поняття; вони спільні за своїм основним значениям, але відрізняються семантичними відтінками або емоційно-експресивним забарвленням.
Розрізняють семантичні (понятйні, ідеографічні), стилістичні та семантико-стилістичні синоніми. Наявність близьких або тотожних за значениям слів дає можливість вибрати з кожного синонімічного ряду найточніше, найдоречніше слово, що має велике значения для наукового стилю.
Тотожні за значениям синоніми (дублети) становлять невелику групу слів. Найчастіше це паралельні назви в термінології, одна з яких –запозичене слово, інша –українське: координувати – погоджувати, превалювати – переважати, домінувати – панувати, переважати; фіксувати – записувати, запам 'ятовуватщ, локальный – місцевий.
3 ряду слідуючий, наступний, подалъший i далыиий перше слово в українській мові не вживають – це русизм. Слово «наступний» вживається зi словами «день, тижденъ, зупинка» та под., тобто конкретними поняттями i тоді, коли явище, про яке йдеться повторюється («наступним кроком буде виведення формули...» – за контекстом перед цим уводили поняття, потрібні для виведення цієї формули, а третім кроком буде перетворення у ряд Фур'є. Отже, в цьому контексті слово «наступний» доречне. Але перед переліком необхідно вживати слово «такий», що, на жаль, майже не зустрічається у навчальній літературі, яка видається в авторській редакції). Слова «подальший» i «дальший» вживають зі словами «життя, доля, робота», тобто з абстрактними поняттями (Подальший розгляд стосуватиметься…).
Багато сумнівів зазвичай викликає вибір серед слів «тепер, зараз, нині, сьогодні». У наукових текстах автори надають перевагу словам «зараз» i «сьогодні», які вживають у значенні «у наш час, останнім часом». Але таке значения мають слова «тепер, нині», а «зараз» означає, що щось відбувається у момент розмови, цієї миті, секунди, хвилини.
Одним iз обов'язкових елементів навчального видання є запитання для самоконтролю, які найчастіше у сучасних виданнях називають питаннями, а це слово має дещо інше значення – проблема, тема.
Синоніми служать не лише для найточнішого висловлювання думки; вони допомагають також знайти найдоречніший cпосi6 висловлення.
Антоніми – слова однієї частини мови, що мають протилежне значення [9; с. 132]. Антонімія найповніше i найвиразніше виявляється у лексиці як спосіб наочного зіставлення, порівняння контрастних понять: «3i збільшенням впливу числа Re зменшуєтъся вплив числа Gr – число Грасгофа "вироджується"».
У науковому стилі за допомогою антонімів протиставляють одні поняття іншим: відняти i додати, помножити й поділити, додатні й від’ємні. На позначення того, що відбувається з температурою, можна зустріти такі слова, як зростає i спадає, збілъшуєтъся i зменшуетъся, хоча насправді температура може лише підвищуватися i знижуватися; це саме стосується частоти. А от напруга може зростати i спадати, навантаження (в енергетиці) –збільшуватися i зменшуватися, потужність – підвищуватися й знижуватися. Інколи у наукових текстах можна побачити «змішування» антонімічних пар, коли потужність підвищується i падає, а температура збільшується i знижується.