1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту

Читач молодшого шкільного віку не може надовго концентрувати свою увагу. Для того, аби текст не був одноманітним і нудним, потрібно вводити дієслова, адже:

1) дієслова надають фразі динамічності – риси, властивої мовленню дітей молодшого шкільного віку. Наприклад:

«Біжить та й біжить, а назустріч йому зайчик…Та й побіг. Біжить та й біжить. Зустрічає його вовк…Та й побіг. Знову біжить та й біжить. Зустрічає його ведмідь…» (Казка «Колобок);

2) дієсловами, найчастіше, виділяють логічні наголоси, тобто найвагоміші за значенням слова. Наприклад:

« Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать» (Т. Шевченко «Сон»);

3. дієслова задають ритміку всього тексту, додають виразності, емоційності. Наприклад:

«Мело, мело по всій землі, Мело, сніжило…» (Б. Пастернак «Зимова ніч»);

4. при використанні дієслів рими перебувають у найближчому сусідстві. Наприклад:

«Добре-добре, побіжу,

Дітлахам допоможу!» (К. Чуковський «Доктор Айболить»);

5. «чисті» дієслова, не захаращені прикметниками, краще сприймаються. Наприклад:

«Оце хату побілю,

Оце трохи підсиню,

Оце підведу» (М. Воробйов «Мати»);

6. дієслова застосовують для створення нового ритмічного малюнка, що містить у собі елемент несподіванки. Наприклад:

« Ще здалеку угледіла його білочка, прискакала і відгризла йому вуха»

(М. Воробйов «Гриб і Грибів Гриб»).

Журнал «Барвінок» для дітей молодшого та середнього шкільного віку, тому сюжети в ньому повинні бути не нудними, а динамічними. Значна кількість дієслів якраз і створює відповідне враження.

Ефект дієслівної градації сприяє наростанню напруги. Наприклад:

«Не базікай, не патякай, не пащекуй, не лопоти…помовчи» [2. – № 12. – с. 11].

У журналі часто використовується повтор дієслів, що створює новий ритмічний малюнок і несе в собі елемент несподіванки. Наприклад:

« Та йди вже, Найдо, йди…лишись!» [2. – № 9. – с. 29].

У часописі дієсловами виділяють логічні наголоси, тобто найважливіші за значенням слова. Наприклад:

«Ледь продерши очі,

Чи всі книжки порахував,

Й до школи знову неохоче,

З дітьми, ще сонний, почвалав» [2. – № 3. – с. 29].

У журналі також є ліричні вірші, присвячені пам’ятній даті. У них саме дієслова задають ритміку всього тексту, додають виразності, емоційності, створюють відповідний настрій. Наприклад:

«…Буває, часом сліпну від краси,

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво…» [2. – № 8. – с. 6].

Дієслова в журналі «Барвінок» активно використовуються в ігрових рубриках, адже вони спонукають до дій. Наприклад:

«Придумай назву» [2. – № 2. – с. 16], «Розв’яжи кросворд і отримай….» [2. – № 5. – с. 6], «Заповни клітинки» [2. – № 7. – с. 16], «Здійсни бажання» [2. – № 8. – с. 5].

Отже, приходимо до висновку, що від використання дієслів залежить динаміка й ритмічний малюнок тексту, що збагачує розповідь.

У дитячій періодиці дієслова повинні активно викори­стовуватися, бо вони служать конструктивним елементом побудови руху, розвитку подій у текстах.

Проаналізувавши ситуацію, що склалася на ринку дитячої періодики, ми прийшли до таких висновків:

• Дитячі журнали виконують найголовнішу функцію – збагачують маленького читача знаннями.

• Змістове наповнення видань відповідає тематиці.

• Мова дитячих періодичних видань відповідає віку маленького читача. Нові поняття у кожному номері підвищують розумові здібності дитини.

• Мова періодики дуже різноманітна: широке використання фразеологізмів збагачує текст; оказіоналізми знижують рівень «дорослості»; введення нових іменників збагачує словниковий запас; прикметники сприяють розвитку образного мислення; дієслова створюють «мелодику тексту», тому дитині цікавіше поринати у світ невідомого.

• Проблема русизмів, на жаль, досі є актуальною, оскільки більшість дитячої періодики – закордонний продукт.

• Переклад закордонних текстів не завжди є адекватним з мовних та логічних аспектів.

• Погляд крізь призму критичного сприйняття на ринок дитячої періодики засвідчив одне – Україні потрібно не лише підтримувати вже створений за радянських часів продукт, а й докласти зусиль до створення нового, що прищеплював би любов до рідної землі, мови та народу.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши дані Книжкової палати України імені Івана Федорова, книжкової виставки-ярмарку «МЕДВІН: Книжковий світ» за 2009–2011 роки, можна зробити висновок, що ринок сучасної дитячої періодики переповнений. Проте якість таких видань незадовільна. Вимоги батьків та дітей до друкованої продукції різко знизилися. Сучасні дитячі журнали, що представляють свою продукцію широкій аудиторії споживачів, не відповідають ані ДСТУ, ані мовним нормам. За контент-аналітичним дослідженням, причинами стали:

1. небажання після розпаду СРСР створювати новий продукт, тобто безідейність видавців;

2. масова закупівля закордонних дитячих періодичних видань;

3. неадекватність перекладу, невідповідність українським реаліям;

4. не врахування норм української мови;

5. бездіяльність влади.

Протистояти масовому занепаду на ринку дитячої періодики змогли лише «старожили», тобто видання, які були створені в СРСР. До них належить дитячий літературно-художній і загальноосвітній журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку «Барвінок».

«Барвінок» 83 роки невпинно конкурує з іншими дитячими періодичними виданнями. Щодо мовного наповнення журналу можемо виділити як позитивні, так і негативні моменти.

Отже, негативні риси журналу: використання значної кількості діалектизмів без пояснень та уточнень; забагато розмовно-просторічної лексики; наявність технічних помилок набору. До позитивних аспектів можна зарахувати те, що журнал видається українською мовою; у кожному номері друкуються зразкові художні твори; активне насичення журналу оказіоналізмами, фразеологізмами, термінами; витримано стиль написання.

Журнал «Барвінок» ввібрав у себе найкращі традиції літературного слова. Візитівкою видання є авторські оказіоналізми, що пронизують увесь номер журналу. Їх активно й доцільно використовують у заголовках рубрик та підрубрик. Не поступаються й фразеологізми, що привчають читачів до культури слова.

Самостійні частини мови створюють емоційний малюнок тексту. Вдало підібрані іменники знайомлять маленьких читачів із абстрактними і конкретними поняттями, власними й загальними назвами. Прикметники створюють ефект «описовості», приналежності до подій у тексті. Ретельно підібрані дієслова творять динаміку сюжету.

Усі мовні засоби, що наявні в журналі «Барвінок», доповнюють один одного та розкривають модель поведінки видання – пропаганду дитячого читання, прищеплення національної свідомості та патріотизму, міцної духовно-моральної основи.

Матеріали зі сторінок видань зібрали Даценко К. та Денисенко Є.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аркадьева Т. Г. Семантико-ассоциативный компонент в значении окказионализмов детской речи [Текст] / Т. Г. Аркадьева //Детская речь. Проблемы и наблюдения : Межвуз. сб. науч. трудов. – Л. : ЛГПИ, 1989. – 54 с.

2. Барвінок // Літературно-художній і загальноосвітній журнал для літей молодшого та шкільного віку. – К. : Новий друк. – 2008. – № 1–12.

3. Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів [Текст] / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. – К. : Наук. думка, 1989. – 154 с.

4. Бондаренко Ю. Медіапсихологічні проблеми сучасних дитячих періодичних видань [Текст] / Ю. Бондаренко // Медіакритика. – 24.10.11.

5. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. ГСТУ29-62002. - [Чинний від 2002.08.01]. – К. : Держстандарт України, 2001.

6. Видання. Основні види. Терміни та визначення. ДСТУ 3017—95. - [Чинний від 1996.01.01]. – К. : Держстандарт України, 1995.

7. Воробйов М. Зелені трав’яні зайчики [Текст] / М. Воробйов. – К. : Веселка, 1991. – 22 с.

8. Давиденко Т. С. Структурно-функціональні особливості преси для дітей періоду незалежності України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук із соц. комунікацій: спец. 27.00.01 «Теорія та історія соціальних комунікацій» / Т. С. Давиденко [Текст]; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2008. – 15 с.

9. Калмикова Л. О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти: навч. посіб. / Л. О. Калмикова [Текст]. – К. : НМЦВО, 2003. – 229 с.

10. Крутій К. Л. Дитячі оказіоналізми як продукт мовної системи / К. Л. Крутій [Текст] // Дошкільна освіта. – 2009. – № 4(26). – с. 34-43.

11. Назарова Н. Мы делаем книги для детей / Н. Назарова [Текст]. – К. : Полиграфия. – 1976. – № 1. – с. 11-14.

12. Огар Е. І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки: навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / Е. І. Огар [Текст]. – Л. : Аз-Арт, 2002. – 155с.

13. Огар Е. І. Особливості семіотики сучасної дитячої книжки / слово – зображення – форма // Книга і преса в контенті культурно-історичного розвитку суспільства: Зб. наук. праць / Е. І. Огар [Текст]. – Л., 1998. – № 8.

14. Українська мова / Уклад. О. А. Росінська [Текст]. – Донецьк: ВКФ «БАО», 1999. – 400с.

15. http://www.ukrbook.net/ (офіційний сайт Книжкової палати України)

Завдання для самостійного виконання

Вправа 1. Закінчити речення фразеологічними зворотами з довідки. Усно пояснити значення фразеологізмів та їхню роль у реченні.

1. Від щастя молодята були на ...

2. Місто своє він знає як ...

3. Нові будинки в столиці ростуть як ...

Довідка. Як з гуски вода. Як білка в колесі. На сьомому небі. Як свої п'ять пальців. Як дві краплі води. Як гриби після дощу.

Вправа 2. Перекладіть подані речення українською мовою.

1. Весною дни становятся длиннее, а ночи короче. 2. С охоты я всегда возвращался с самой лучшей дичью. 3. Наиболее глубокое место было у мельницы. 4. Высочайшей вершиной Кавказских гор является Эльбрус. Казбек ниже Эльбруса. 5. У матери самые добрые и ласковые руки. 6. Слово острее штыка и быстрее пули.

Вправа 3. Спробуйте пояснити дитині слова: голобля, комбінувати, рельєфний, лимарювати, крейсер.

Вправа 4. Проставте усі можливі варіанти переносу.

Книжка, садівник, ходжу, підживляти, подвір'я, низько, вільний, академія, Орися, корінний, Вінниця, життя, сіллю, приклад, визнати, розбити, відкинути, стійкий, восьмигранний, ЛАЗ-105, Олександра, близь­кий, убозтво, Л. П. Косач.

Вправа 5. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте омоніми та омоформи. 1. Люлі-люлі, нал..тіли гулі, стали ґелґотати, люльку кол..хати! 2. А позаду Сагайдачний, що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний! 3. А Дике Поле, Дике Поле! По груди коням д..ревій.

Вправа 6. Відредагуйте текст. За віконечком кружляють сніжиноньки, річеньки й озера скуті крижинками, а Калинонька відчиняє своє чарівне віконечко у літечко, аби нагадувати вам про духмянонькі пахощі, мелодійні звуки...

Вправа 7. Визначте правильний варіант для пояснення терміна в дитячому виданні. 1. Пара – газообразний стан води, що є прямим наслідком її нагрівання. 2. Філософія – особлива форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності й пізнання, буття людини, відносин людини і світу. 3. Пірат – розбійник, якого можна зустріти на морі.

Вправа 8. Доберіть до іменника прикметник, що стоїть у дужках, узгодивши його за лексичним і граматичним значенням. Апарат, погода (літальний, льотний); погляди, стан (матеріальний, матеріалістичний); ніж, цех, речення (складний, складальний, складений); стрічка, ранок (червоний, червневий).

Вправа 9. Відредагуйте текст із дитячого видання. 1. На протязі віків, люди прагнули передати свої знання від покоління до покоління. 2. Пізнайко говорив багатьма язиками. 3. Автор хоче розповісти тобі про пригоду, саме тобі, мій малесенький нетямущий друже. 4. Гарнесенька дівчинонька йшла по садочку, на голові в неї був маленький віночок, а черевички мала вона біленькі-біленькі, та такі красиві, чепурненькі. 5. В наш час проблема екологічного дисбалансу відбувається в наслідок індиферентного ставлення людей до проблем флори і фавни. 6. У клітинах людини міститься дизоксирибонуклеїнова кислота. 7. Дітки, ви знаєте, чому з’являється радуга на небі? Це тому, що існують такі явища, як дисперсія, інтерференція та дифракція світла. Це також обумовлює переливи кольорів на мильних бульках.

Вправа 10. Усього одна літера робить кумедними приказки про тварин –знайдіть її та замініть потрібною.

Віділлються совкові(В) овечі сльози. Вовка роги (Н) годують. Зайця ноги носять, а вовка дуби (З) годують. Дружба з вовком вилазить роком(Б). Хотів би риску (Б) з їсти і в соду(В) не лізти.

Вправа 11. Уставити г або ґ. Якось навесні сиділи друзі на г/ґ алявинці й розмовляли. Вони ділилися своїми думками про різне, на цей раз розмова була про цукерки. Сонечко вже проглядало веселими промінчиками, зігрівало все навколо, пташки затіяли свою г/ґ ру у пісочку на г/ґ анку, піднявся г/ґ алас, кожному хотілося щось сказати. — А як ви думаєте, чи люблять звірятка солоденьке? — запитала г/ґ ава. — Для мене немає нічого смачнішого за цукерки з вафлями. Я їх дзьобаю із задоволенням, — сказав г/ґ оробчик. — Друзі, а давайте приготуємо пирі г/ґ з а г/ґ русом? Це і смачно, і корисно. Так маленькі звірятка знайшли собі нове захоплення і г/ґ отувли солодощі кожен день.

ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РЕДАГУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ