- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань 83
- •Vі. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові 108
- •Визначення поняття «фразеологізм»
- •1.2. Ознаки фразеологізму
- •1.3. Класифікація фразем
- •1.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •1.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •1.6. Стилістичні функції фразеологізмів
- •2.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •2.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •III. Теоретичні засади використання неологізмів у сучасному медіа-тексті
- •3.1. Суть поняття «неологізм»
- •3.2. Класифікація неологізмів та особливості їх використання у сучасному медіа-тексті
- •3.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •IV. Запозичення як поширене мовне явище сучасного світу
- •Поняття запозичення
- •4.2 Класифікція іншомовних запозичень
- •4.3 Функції запозичень у мовленні
- •4.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань
- •5.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •5.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •5.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VI. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •Сленг та жаргон як найпоширеніші соціальні діалектизми в літературі
- •Загальна характеристика експресивної лексики
- •Варваризми та іншомовні вкраплення
- •Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •6.5.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •6.5.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні авторки
- •6.5.3. Комп’ютерний жаргон у творах Ірени Карпи
- •6.6. Використання мовностилістичних засобів для увиразнення та посилення експресивності у прозі с. Жадана
- •6.6.1. Соціальні діалектизми як засоби відтворення сучасних реалій у творах с. Жадана
- •Вживання варваризмів та іншомовних вкраплень
- •Типологія дитячих та юнацьких видань
- •Стан та проблеми дитячої періодики
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •Лексичний рівень дитячих журнальних видань на прикладі «Барвінку»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Причини занедбання наукового стилю мовлення
- •2. 2. Поняття наукового стилю української мови. Основні риси та різновиди
- •2.3. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.3.1. Поняття мовної норми. Лексичні норми
- •2.3.2. Термінологічна лексика та професіоналізми на сторінках навчальних видань
- •2.3..3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.3.4. Паронімія у наукових виданнях
- •Росіянізми та кальки російських лексем у науковому стилі
- •2.3.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.3.7. Мовні кліше та штампи
- •2.3.8. Проблеми слововживання у науково-методичній літературі
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України “Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять” дсту 4303:2004
- •Тема 1. Основні поняття електронної комерції
- •1. В якому році була прийнята в Україні Національна програма інформатизації?
- •2. Що означає поняття “електронний бізнес”?
- •3. Що розуміють під поняттям “електронна комерція”?
- •4. Які існують типи електронної комерції?
- •5. Які основні сфери поширення електронної комерції?
- •6. Які основні можливості і переваги електронної комерції?
- •Тема 3.1. Функції держави Семінарське заняття 2
- •Реферати
- •Запитання та завдання для активізації пізнавальної діяльності студентів
- •Мовностилістичний аналіз періодичного видання
- •Додаток д
1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
Прикметник, як ніяка інша частина мови, має невичерпні можливості збагачувати й уточнювати словник дітей, надавати висловленню точності чи образності, яскравого емоційного забарвлення, адже мовлення молодших школярів бідне й безбарвне саме через обмежене вживання прикметників, невміння використовувати їх багатозначність і синоніміку.
У мовленні прикметники набувають нових значень та емоційних відтінків, конкретизуються, розширюються і збагачуються їхні лексичні значення. Вільне та змістовно виправдане використання прикметників передбачає формування вмінь застосовувати їх у контекстах, що характеризуються різними стилістичними, жанровими та іншими особливостями.
Наявність у тексті великої кількості прикметників свідчить про його «описовість», а вона знижує напругу дії і вимагає від читача більшої смислової зосередженості. Наприклад:
«Далеко-далеко у високих горах жив дуже сильний і страшний вітер. Був він уже досить старий. Його сива борода за роки стала довгою і кудлатою, що він і сам не бачив її кінця» (О. Польова «Дідуган-вітрюган»)
Прикметники роблять текст особливо зримим, виразним, допоможуть побачити картину і передати почуття автора. Наприклад:
«Падають листочки
Буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє-чисте» (К. Перелісна «Золота осінь»).
Прикметник формує пізнавальну активність читачів. Використання прикметників не лише збагачує словниковий запас дитини, а й формує «описову» культуру мовлення.
Щоб розглянути роль прикметників у виданні, було умовно поділено тексти журналу на 3 групи: художні твори, пізнавальна та ігрова інформація.
Щодо використання прикметників у художніх творах, варто зазначит, що саме вони створюють «описовість» тексту, формулюють основні характеристики об’єкта, що дає можливість дитині уявити його. Завдяки прикметникам можемо відчути всі емоційні відтінки. Наприклад:
«Вона пахне скрипучими кораблями і солоними океанами, холодними крижаними горами і гарячим піском пустелі, гладенькими блискучими акулами і м’якими білими ведмедями, потертими шкіряними валізами і новенькими квитками, стоптаними запилюженими підошвами і обтертими пекучими колінами…» [2. – № 1. – с. 6].
Якби не було використано прикметники, то текст залишився б сухим та нудним, не відчувалася б та емоційна близькість із героями.
Прикметники у викладі ігрової інформації перетворюються на провідний елемент гри, адже в цьому й полягає суть розваги. Більшість ігор журналу мають на меті сформувати пізнавальну активність дітей, оперуючи лише ознаками. Наприклад: підрубрика «Прикмета» (пограй у лото – дізнаєшся осінню прикмету» [2. – № 9. – с. 16].
Приходимо до висновку, що «описова» функція прикметника найголовніша при створенні та розв’язанні подібних ігор.
Використання прикметників у викладі пізнавальної інформації досить обмежене, оскільки діти погано сприймають скупчення прикметників у невеликих текстах такої тематики. Невелика їх кількість у таких текстах доцільна. Наприклад:
«Австралійська ящірка – гекана, коли на неї хтось нападає, залишає свого хвоста і намагається чимдуж утекти. А тим часом її хвіст…пищить, відволікаючи увагу кривдника» [2. – № 6. – с. 18].
Основними критеріями прикметників цієї групи є влучність, доцільність, точність в описовості.
Отже, можна стверджувати, що в журналі «Барвінок», прикметник найчастіше виконує функцію «описовості».