
- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань 83
- •Vі. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові 108
- •Визначення поняття «фразеологізм»
- •1.2. Ознаки фразеологізму
- •1.3. Класифікація фразем
- •1.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •1.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •1.6. Стилістичні функції фразеологізмів
- •2.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •2.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •III. Теоретичні засади використання неологізмів у сучасному медіа-тексті
- •3.1. Суть поняття «неологізм»
- •3.2. Класифікація неологізмів та особливості їх використання у сучасному медіа-тексті
- •3.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •IV. Запозичення як поширене мовне явище сучасного світу
- •Поняття запозичення
- •4.2 Класифікція іншомовних запозичень
- •4.3 Функції запозичень у мовленні
- •4.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань
- •5.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •5.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •5.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VI. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •Сленг та жаргон як найпоширеніші соціальні діалектизми в літературі
- •Загальна характеристика експресивної лексики
- •Варваризми та іншомовні вкраплення
- •Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •6.5.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •6.5.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні авторки
- •6.5.3. Комп’ютерний жаргон у творах Ірени Карпи
- •6.6. Використання мовностилістичних засобів для увиразнення та посилення експресивності у прозі с. Жадана
- •6.6.1. Соціальні діалектизми як засоби відтворення сучасних реалій у творах с. Жадана
- •Вживання варваризмів та іншомовних вкраплень
- •Типологія дитячих та юнацьких видань
- •Стан та проблеми дитячої періодики
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •Лексичний рівень дитячих журнальних видань на прикладі «Барвінку»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Причини занедбання наукового стилю мовлення
- •2. 2. Поняття наукового стилю української мови. Основні риси та різновиди
- •2.3. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.3.1. Поняття мовної норми. Лексичні норми
- •2.3.2. Термінологічна лексика та професіоналізми на сторінках навчальних видань
- •2.3..3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.3.4. Паронімія у наукових виданнях
- •Росіянізми та кальки російських лексем у науковому стилі
- •2.3.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.3.7. Мовні кліше та штампи
- •2.3.8. Проблеми слововживання у науково-методичній літературі
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України “Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять” дсту 4303:2004
- •Тема 1. Основні поняття електронної комерції
- •1. В якому році була прийнята в Україні Національна програма інформатизації?
- •2. Що означає поняття “електронний бізнес”?
- •3. Що розуміють під поняттям “електронна комерція”?
- •4. Які існують типи електронної комерції?
- •5. Які основні сфери поширення електронної комерції?
- •6. Які основні можливості і переваги електронної комерції?
- •Тема 3.1. Функції держави Семінарське заняття 2
- •Реферати
- •Запитання та завдання для активізації пізнавальної діяльності студентів
- •Мовностилістичний аналіз періодичного видання
- •Додаток д
1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
Мовлення дітей характеризується значною кількістю інновацій та оказіоналізмів; сюди зараховують, з одного боку, унікальні слова, яких немає в нормативній мові та створені дитиною на основі комбінації відомих кореневих й афіксальних морфем за продуктивними словотвірними моделями (або за схожістю звукового складу) з чіткою внутрішньою формою, а з іншого боку, оказіоналізмами вважають загальновживані слова літературної мови, що набули в дитячому мовленні свого змістового наповнення, своїх семантичних характеристик, які виходять за межі традиційно закріплених [10; с. 34-43].
Дитячі оказіоналізми характеризуються спільною рисою, що вирізняє ці слова за ознакою своєрідного сприйняття, усвідомлення, пошуків внутрішньої форми слова, його формальної й змістової мотивованості у співвідношенні з відомими словами чи значеннями слів [1; с. 54].
Приклади оказіоналізмів ми простежили у творчості Миколи Воробйова:
«…крапотить ізраночка…» цей оказіоналізм є наслідком орієнтованості індивідуально-авторської мови на живу розмовну;
«…сховаюсь у дімочок…» новаторська авторська пестлива форма загальновживаного слова «дім»;
«…нехотячи збила…» калькування з російської мови (відповідник – ненароком);
«…така золотонитка… » композити відносного прикметника;
«…ходить горбунько…» логічно-змістові кореляти атрибутивних сполук.
Активне використання оказіоналізмів є доцільним і навіть ефективним. Переходячи на мову дитини, що базується на асоціаціях реалій за тими чи іншими ознаками, їх співвіднесеність за цими ознаками, ми можемо наголосити в ігровій формі на найголовнішому. Такий метод ефективний для дошкільного й молодшого шкільного віку читачів.
Читацька аудиторія журналу «Барвінок» – діти віком від 6 до 12 років, тому активне використання оказіоналізмів доцільне. Їх вживають переважно для назв рубрик чи підрубрик.
Наприклад:
«Калиндарик нагадайлик» – заголовок рубрики-звернення до читачів [2. – № 1. – с. 4];
«Свинобанк» – підзаголовок пізнавальної рубрики «Хто? Що? Як? Де? Коли? Чому?» [2. – № 6. – с. 29];
«Мультляндія» – назва пізнавальної рубрики [2. – № 3. – с. 22];
«Країна вигравалія» – заголовок конкурсу [2. – № 4. – с. 13];
«Посірятко Мося» – підзаголовок розважальної рубрики « А мій може…» [2. – № 5. – с. 19];
«Подобраніч» – підзаголовок розважальної рубрики «Перехрестя веселих забав» [2. – № 6. – с. 29];
«Сміхотунчики» – звертання до читачів у розважальній рубриці «Веселий кіш» [2. – № 7. – с. 28];
«Розсипанка» – назва ігрової рубрики [2. – № 8. – с. 16];
«Хованець ховає» – назва ігрової підрубрики [2. – № 8. – с. 22];
«Бабугорлиця, бабоквітка, бабулесенька, бабуляля, бабурибонька» – звертання до бабусь в ігровій рубриці «Бабусі України» [2. – № 9. – с. 4];
«Дідечко, дідко, дідунець» – звертання до дідусів у ігровій рубриці «Бабусі України» [2. – № 9. – с. 5];
«Мамоясочко, мамунятко» – звертання до матусь у ігровій рубриці «Бабусі України» [2. – № 9. – с. 5];
«Реготальні ліки» – підзаголовок пізнавальної рубрики «Секретні файли про тебе» [2. – № 10. – с. 20];
«Цілющі коротульки» – підзаголовок пізнавальної рубрики «Секретні файли про тебе» [2. – № 10. – с. 21];
«Конкурс для читайликів» – заголовок конкурсу [2. – № 11. – с. 4];
«Читальня барвінкоманія» – заголовок конкурсу [2. – № 12. – с. 13];
Оказіоналізми впадають в око, роблячи назви рубрик, підрубрик, конкурсів більш помітними для читачів. Крім того, оказіоналізми свідчать про авторську небайдужість. Тому використання такого мовного засобу в журналі «Барвінок» викликає лише схвалення.