- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань 83
- •Vі. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові 108
- •Визначення поняття «фразеологізм»
- •1.2. Ознаки фразеологізму
- •1.3. Класифікація фразем
- •1.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •1.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •1.6. Стилістичні функції фразеологізмів
- •2.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •2.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •III. Теоретичні засади використання неологізмів у сучасному медіа-тексті
- •3.1. Суть поняття «неологізм»
- •3.2. Класифікація неологізмів та особливості їх використання у сучасному медіа-тексті
- •3.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •IV. Запозичення як поширене мовне явище сучасного світу
- •Поняття запозичення
- •4.2 Класифікція іншомовних запозичень
- •4.3 Функції запозичень у мовленні
- •4.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань
- •5.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •5.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •5.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VI. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •Сленг та жаргон як найпоширеніші соціальні діалектизми в літературі
- •Загальна характеристика експресивної лексики
- •Варваризми та іншомовні вкраплення
- •Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •6.5.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •6.5.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні авторки
- •6.5.3. Комп’ютерний жаргон у творах Ірени Карпи
- •6.6. Використання мовностилістичних засобів для увиразнення та посилення експресивності у прозі с. Жадана
- •6.6.1. Соціальні діалектизми як засоби відтворення сучасних реалій у творах с. Жадана
- •Вживання варваризмів та іншомовних вкраплень
- •Типологія дитячих та юнацьких видань
- •Стан та проблеми дитячої періодики
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •Лексичний рівень дитячих журнальних видань на прикладі «Барвінку»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Причини занедбання наукового стилю мовлення
- •2. 2. Поняття наукового стилю української мови. Основні риси та різновиди
- •2.3. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.3.1. Поняття мовної норми. Лексичні норми
- •2.3.2. Термінологічна лексика та професіоналізми на сторінках навчальних видань
- •2.3..3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.3.4. Паронімія у наукових виданнях
- •Росіянізми та кальки російських лексем у науковому стилі
- •2.3.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.3.7. Мовні кліше та штампи
- •2.3.8. Проблеми слововживання у науково-методичній літературі
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України “Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять” дсту 4303:2004
- •Тема 1. Основні поняття електронної комерції
- •1. В якому році була прийнята в Україні Національна програма інформатизації?
- •2. Що означає поняття “електронний бізнес”?
- •3. Що розуміють під поняттям “електронна комерція”?
- •4. Які існують типи електронної комерції?
- •5. Які основні сфери поширення електронної комерції?
- •6. Які основні можливості і переваги електронної комерції?
- •Тема 3.1. Функції держави Семінарське заняття 2
- •Реферати
- •Запитання та завдання для активізації пізнавальної діяльності студентів
- •Мовностилістичний аналіз періодичного видання
- •Додаток д
1.2. Ознаки фразеологізму
Мовознавці наводять певні ознаки, які дозволяють зарахувати конкретний вислів до фразеологічних одиниць. До них відносять семантичну цілісність, стійкість компонентного складу, членовану оформленість, відтворюваність, чіткість будови, еквівалентність слову, неперекладність тощо. Деякі з цих пунктів, а саме стійкість і неперекладність ми вважаємо суперечливими. Про перший із них уже йшлося вище, а другий краще було б уточнити так: неможливість дослівного перекладу. Саме це часто призводить до вживання калькованих одиниць (особливо в періодиці). Так, О. О. Пономарів вважає, що «фразеологізми треба відтворювати мовою, якою написано даний текст, або мовою оригіналу. Якась третя мова тут абсолютно недоречна» [9, 142]. Найбільш правильно, на наш погляд, ознаки фразеологізмів обґрунтовано в праці науковців В. Д. Ужченка та Д. В. Ужченка, де називаються чотири основні критерії:
цілісність значення – формується внаслідок переосмислення вільного словосполучення-прототипу, мотивувального фрагмента дійсності; виявляється у відносній ідентифікації фразеологізму певним словом, здатності його виступати окремим членом речення; відносною стабільністю (що не заперечує варіативності) компонентного складу й структури;
фразеологічна відтворюваність пояснюється тим, що фразеологізми існують у мові вже як готові блоки, своєрідні кліше, які можна видозмінювати й використовувати для вторинної номінації реалій;
відносна постійність компонентного складу та структури зумовлена певною обмеженістю використання фразеологічних одиниць; природною є лише трансформація в межах норми;
експресивність постає з найголовнішого призначення фразеологізмів – увиразнювати мову, надавати їй образності та емоційності [14, 21-23].
Однак експресивність не є обов’язковою ознакою фразеологізмів, про що свідчать випадки вживання їх у науковому та офіційно-діловому стилях (мовні штампи, кліше, складені найменування).
Серед мовознавців поки що немає єдиної думки, які мовні утворення належать до фразеологізмів. Очевидно, слід розрізняти фразеологізми у вузькому розумінні (власне фразеологізми) і в широкому значенні (фразеологічні вирази).
Власне фразеологізми своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам або словосполученням: бути на сьомому небі – почуватися щасливим; брати за душу – розчулювати; робити з мухи слона – перебільшувати. Для фразеологізмів властиве певне емоційно-експресивне забарвлення. Наприклад, прислівник тривожно лише вказує на стан людини, в той час як фразеологізм «коти шкребуть на серці» має ще й виразне експресивне забарвлення, викликає певні емоції: «Ніби все правда і правильно, а десь на серці коти шкребуть» (В. Собко).
У фразеологічних виразах слова більшою мірою, ніж у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. Самі фразеологічні вирази, як правило, позбавлені певного емоційно-експресивного забарвлення. Але вони, як і власне фразеологізми, функціонують у мовленні як готові, усталені поєднання двох або більше слів. До фразеологічних виразів належать:
- мовні кліше і штампи: ринкові реформи, соціальна програма, сфера обслуговування, мати велике значення;
- складені найменування: річ у собі, коефіцієнт корисної дії, адамове яблуко (борлак), грудна жаба, білий гриб, м'яка вода, Чорне море;
- прислів'я та приказки: Вовків боятися – в ліс не ходити. З великої хмари малий дощ буває;
- крилаті вислови: «Борітеся – поборете» (Т. Шевченко). «Лиш боротись – значить жить» (І. Франко).