4. Лексичний рівень дитячих журнальних видань на прикладі «Барвінку»

Моральний, інтелектуальний, естетичний розвиток дітей безпосередньо пов'язаний із духовним збагаченням. Величезну роль у соціалізації особистості відіграє слово. Входження дитини у цей всесвіт відбувається, у першу чергу, за допомогою літератури, спеціально створеної для дітей. Саме дитяча література живить розум та уяву дитини, відкриваючи нові світи, образи та моделі поведінки, будучи могутнім засобом духовного розвитку особистості.

Мова дитячого видання – особливий різновид літературної мови, і вона має свої засоби виразності, дієвості, емоційності, свої естетичні ідеали.

Для дитячих видань характерний так званий стандарт, закріплений за певними тематичними, логічними поняттями. Більшість журнальних кліше (стандартів або стереотипів мовлення) характеризується звичними функціями. Журнал в багатьох своїх жанрах користується стандартними засобами, розрахованими на багаторазове застосування, на певний емоційний вплив.

Оскільки ми розглядаємо читацьку аудиторію переважно молодшого шкільного віку, то актуальними залишаються питання про уміння належно використовувати теоретичні знання у практичних мовленнєвих ситуаціях. Не дарма дітей віддають до школи в 6 років, адже тоді повноцінно починає формуватися вміння позначати й розрізняти кількісні та якісні характеристики мовлення. Саме в цей період у маленьких читачів відбувається засвоєння орфографічних правил, розвиток усного й писемного мовлення шляхом збагачення словника (особливе місце посідають фразеологізми).

Отже, якісний лексичний рівень дитячих журнальних видань – запорука нормального формування комунікативно-мовленнєвих умінь дитини.

Журнал «Барвінок» має якісний лексичний рівень. Цьому сприяло співробітництво з авторами шкільних підручників, освітніх проектів, іншими фахівцями. Майстри слова зосереджували увагу не лише на розробці тем, а й на актуалізації змісту та методичному інструментарії. Це дало змогу повніше скористатися однією із переваг журналу, коли читач, подібно до факультативів, спецкурсів, системно засвоює певний обсяг поглиблених знань, що входять до кола його світоглядних цінностей.

Виразною є нова тональність видання. У кожному номері подано інформацію про нові явища та реалії, що не лише збагачує словниковий запас дитини, а й розширює її кругозір. Це дає малечі відчуття завтрашнього світу, розумінням того, що в майбутньому вирішальними будуть її знання, таланти і здатність до саморозвитку.

Родзинкою журналу є введення творів малих жанрів, що знайомлять читача із милозвучністю, багатогранністю, глибиною української мови. Оскільки публікаціями в часописі опікуються найкращі журналісти, члени Національної спілки письменників України, то вони несуть найкращі традиції змістового оформлення видання. Вони переймаються насиченістю мовними засобами: неологізмами, оказіоналізмами, фразеологізмами.

Оскільки «Барвінок» є високоякісним українським продуктом, то русизмів у ньому немає. Проте, наявні діалектизми, що не відомі дітям і не вказано їх значення. Також зустрічається розмовна лексика, але, зважаючи на вік читача, вона має право на існування у текстах, задля зниження офіційності викладу.

Лексичний рівень журналу формує у майбутньому комунікативні уміння читача. Сам журнал позиціонує власну читацьку аудиторію як «родини з вищими вимогами до читання і виховання своїх дітей».

Отже, приходимо до висновку, що журнал «Барвінок» має високий лексичний рівень і є якісним україномовним продуктом.