
- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань 83
- •Vі. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові 108
- •Визначення поняття «фразеологізм»
- •1.2. Ознаки фразеологізму
- •1.3. Класифікація фразем
- •1.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •1.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •1.6. Стилістичні функції фразеологізмів
- •2.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •2.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •III. Теоретичні засади використання неологізмів у сучасному медіа-тексті
- •3.1. Суть поняття «неологізм»
- •3.2. Класифікація неологізмів та особливості їх використання у сучасному медіа-тексті
- •3.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •IV. Запозичення як поширене мовне явище сучасного світу
- •Поняття запозичення
- •4.2 Класифікція іншомовних запозичень
- •4.3 Функції запозичень у мовленні
- •4.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •V. Особливості функціонування запозичених слів на сторінках сучасних українських періодичних видань
- •5.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •5.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •5.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VI. Жаргонізми як лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •Сленг та жаргон як найпоширеніші соціальні діалектизми в літературі
- •Загальна характеристика експресивної лексики
- •Варваризми та іншомовні вкраплення
- •Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •6.5.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •6.5.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні авторки
- •6.5.3. Комп’ютерний жаргон у творах Ірени Карпи
- •6.6. Використання мовностилістичних засобів для увиразнення та посилення експресивності у прозі с. Жадана
- •6.6.1. Соціальні діалектизми як засоби відтворення сучасних реалій у творах с. Жадана
- •Вживання варваризмів та іншомовних вкраплень
- •Типологія дитячих та юнацьких видань
- •Стан та проблеми дитячої періодики
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •Лексичний рівень дитячих журнальних видань на прикладі «Барвінку»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Причини занедбання наукового стилю мовлення
- •2. 2. Поняття наукового стилю української мови. Основні риси та різновиди
- •2.3. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.3.1. Поняття мовної норми. Лексичні норми
- •2.3.2. Термінологічна лексика та професіоналізми на сторінках навчальних видань
- •2.3..3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.3.4. Паронімія у наукових виданнях
- •Росіянізми та кальки російських лексем у науковому стилі
- •2.3.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.3.7. Мовні кліше та штампи
- •2.3.8. Проблеми слововживання у науково-методичній літературі
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України “Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять” дсту 4303:2004
- •Тема 1. Основні поняття електронної комерції
- •1. В якому році була прийнята в Україні Національна програма інформатизації?
- •2. Що означає поняття “електронний бізнес”?
- •3. Що розуміють під поняттям “електронна комерція”?
- •4. Які існують типи електронної комерції?
- •5. Які основні сфери поширення електронної комерції?
- •6. Які основні можливості і переваги електронної комерції?
- •Тема 3.1. Функції держави Семінарське заняття 2
- •Реферати
- •Запитання та завдання для активізації пізнавальної діяльності студентів
- •Мовностилістичний аналіз періодичного видання
- •Додаток д
4.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
У кінці ХХ – початку ХХІ ст. більшу частину запозичень, які вільно використовуються в газетах та інших засобах масової інформацції, становлять англіцизми, і це є характерним не тільки для української мови. У 90-ті роки ХХ ст. відбувалась українська америкоманія. Американізми стали приходити в українську мову вже не як екзотизми. Почалось активне поповнення нашої лексики з галузі економіки та інших сфер. Особливо популярним став американський сленг (бакси, буч, дрінки).
Англіцизми в українській мові можна поділити за сферами вживання так:
1) загальновживані англіцизми ;
2) англіцизми з обмеженою сферою вживання ;
а) спеціальні англіцизми ;
б) сленгізми/жаргонізми .
Загальновживані англіцизми – це ті, що широко вживаються в різних соціальних і вікових групах мовців. Вони дуже швидко освоюються.
Є такі групи загальновживаних англіцизмів:
1. Ті, що прийшли в українську мову давно й асимілювались нею. Вживання вільне: лідер, бойкот, допінг, кекс, мітинг, спорт.
2. Ті, що донедавна вважалися надбанням «західного, капіталістичного світу», а тепер наповнюються українським змістом. Колись вони мали негативний відтінок і використовувались з іронією: бізнес, стриптиз, комікс, тинейджер, менеджер, шоу, джин та ін.
3. Англійські лексеми, які стали популярними завдяки появі в них нових значень на українському ґрунті: кемпінг, дансинг, мотель, рокер та ін.
4. Новітні англіцизми, які сьогодні мають досить часте вживання, швидко засвоїлися українською мовою: дилер, рієлтор, дистриб’ютор, саміт, шейпінг, роумінг, ноу-хау, хіт, бартер.
Спеціальні англіцизми – це слова та вислови, що вживаються групами людей, пов’язаних між собою професійними ознаками, родом діяльності, тобто спеціальні слова, відомі невеликому колу людей (спеціалістам з ком-п’ютерних технологій, банкірам, спортсменам, спеціалістам в галузі моди тощо).
Уживання таких слів засобами масової інформації ще не означає, що їх значення зрозуміле всім носіям мови та що вони повністю освоєні українською мовою. Для цього в текстах і репортажах подається їхнє пояснення.
Англійські жаргонізми є певною визначальною рисою окремої групи молоді, а також уживаються в засобах масової інформації, виконуючи певну стилістичну функцію.
Під сленгізмами/жаргонізмами розуміємо англійські слова та вислови, які колись були характерні тільки для певних груп мовців (хіпі, рокери), а нині мають ширше вживання: дрінк, дабл, лейбл, скул, топ, бренд, шоп, драйв.
Англійські дієслова-сленгізми набувають показника українського дієслівного узгодження: дрінкати – випити, спікати – говорити.
Уся англо-американська лексика українського сленгу може бути поділена на декілька предметно-тематичних груп:
а) популярна музика: бенд, реп, трек, чарт, хіт, ремікс, сингл ;
б) назви одягу, взуття: стрейч, слакси, легінси, топ ;
в) фаст-фуд: гамбургер, біг-мак, джус, спрайт ;
г) назви людей: коп, бебіситер, боді-гард, омбудсмен,бой-френд, супервумен [1].