4.4. Пресові з'єднання посадкою на конус
Пресові з'єднання посадкою на конус використовуються для закріплення деталей на кінцях валів. Тиск на конічній поверхні утворюється у результаті затягування гайки (рис. 4.3).
Перевагами таких з'єднань порівняно з пресовими цилідричними є:
1) більш легкі монтаж і демонтаж деталей без спеціального обладнання (наприклад, пресів);
2) гарне центрування деталей;
3) беззазорність.
Якщо потрібно, з'єднання може бути посилене шпонкою.
Рисунок 4.3 – Пресове з'єднання посадкою на конус
Теми для додаткового самостійного вивчення
1. Особливості конструювання пресових з'єднань.
2. Розрахунки деталей пресових з'єднань на міцність.
3. Навантаження пресових з'єднань згинальним моментом.
35
Лекція 5
ЗВАРНІ З'ЄДНАННЯ
5.1. Характеристика і призначення зварних з'єднань
Зварні з'єднання – основний тип нерознімних з'єднань. Це з'єднання деталей шляхом місцевого нагрівання їх матеріалу до розплавленого або пластичного стану без прикладання зовнішньої сили або з прикладанням зовнішньої сили (відповідно електродугове та контактне зварювання).
Зварні з'єднання належать до нерухомих, нерознімних, напружених з'єднань. Навантаження між звареними частинами передається безпосередньо через шов, який має приблизно таку саму міцність, як і основний метал конструкції.
Напруження, що виникають у зварному з'єднанні в процесі зварювання, називають залишковими. У розрахунках такі напруження не враховують.
Зварювання використовують не тільки як спосіб з'єднання деталей, але й як технологічний спосіб виготовлення самих деталей. Зварні деталі у багатьох випадках заміняють литі та ковані. Використання зварних і штампозварних конструкцій дозволяє у багатьох випадках знизити витрати матеріалу або масу конструкції на 30 – 50% , зменшити вартість виробів у 1,5 – 2 рази.
Основна умова при проектуванні зварного з'єднання – це забезпечення рівноміцності шва та з'єднуваних деталей.
5.2. Переваги та недоліки зварних з'єднань
Переваги:
1) економія металу;
2) зменшення трудомісткості;
3) відносно низька вартість устаткування для зварювання;
4) можливість автоматизації процесу;
5) герметичність швів;
6) можливість отримання рівноміцного з'єднання;
7) практично будь-яка товщина деталей.
36
Недоліки:
1) висока концентрація напружень у зоні шва;
2) жолоблення деталей;
3) низька несуча здатність при вібраційному навантаженні;
4) складність контролю шва;
5) залежність якості шва від кваліфікації зварника (у разі ручного зварювання).
5.3. Види зварних з'єднань і типи зварних швів
Залежно від взаємного розміщення частин зварного з'єднання розрізняють такі види з'єднань (рис. 5.1):
1) стикові (а);
2) напусткові (б);
3) таврові (в);
4) кутові (г).
У курсі деталей машин звичайно вивчають два типи зварних швів (рис. 5.1):
1) стикові (А);
2) кутові (Б).
Таврові та кутові з'єднання можуть виконуватися стиковими або кутовими швами.
Рисунок 5.1 – Види зварних з'єднань і типи зварних швів