6. Т

   3. Більше 100 мР/год

   4. Більше 200 мР/год

   имчасовий режим №4 захисту населення у випадку ускладнення обстановки на АЕС вводиться, коли експозиційна доза досягає:

1. 1,51 – 15 мР/год

2. 15 – 100 мР/год

6. Т

   3. Більше 200 мР/год

   4. Більше 300 мР/год

   имчасовий режим №5 захисту населення у випадку ускладнення обстановки на АЕС вводиться, коли експозиційна доза досягає:

1. більше 50 мР/год

2. більше 100 мР/год

Тема 5. Організація навчання населення з цивільної оборони.

1. Навчання з цивільної оборони є одним з основних завдань ЦО і повинні організовуватися:

1. лише на державних підприємствах

2. на всіх об’єктах господарської діяльності

3. за місцем роботи

4. за місцем проживання

2. Головна мета навчання населення з ЦО:

1. перевірка стану готовності штабу ЦО до дій та взаємодій під час НС

2. розвиток умінь та навичок практичних дій при виконанні заходів з ЦО

3. виховання стійкості, впевненості в своїх силах та в ефективності заходів ЦО та надійності засобів захисту

4. виховання організованості та дисципліни

5. розвиток вміння правильно поступати в НС мирного та воєнного часів

3. Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО здійснюється:

1. на курсах ЦО з відривом від виробництва раз на рік

2. на курсах з відривом від виробництва раз у 3-5 років

3. в навчальних закладах підвищення кваліфікації

4. безпосередньо на об’єктах

4. Форми проведення занять з ЦО:

1. теоретичні заняття

2. практичні заняття

3. проведення змагань, вікторини

4. заняття проводяться спонтанно

5. Методи навчання з ЦО:

1. усне викладення учбового матеріалу (в формі розповіді, бесіди, пояснення)

2. показ (демонстрація) методів та дій вчителем

3. вправи

4. тренування

5. самостійне вивчення матеріалів та посібників

6. складання учнями плану-конспекту

6. План-конспект з ЦО:

1. складається учнями

2. це робочий документ, який дозволяє викладачупровести урок організовано, правильно та повно викласти зміст теми

3. складається в довільній формі

4. складається за певною формою

Тема 6. Організація й проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення у нс.

1. Рятувальні роботи з метою врятування людей та надання їм допомоги включають:

1. розвідку району лиха та осередку ураження

2. знезаражування території, будівель, споруд

3. розчищення завалених проїздів

4. розкриття розвалених, пошкоджених захисних споруд і рятування людей

5. укріплення або обвалення пошкоджених будівель і споруд

2. Визначення першочергових рятувальних робіт, їх обсягу, необхідних сил та засобів проводиться за:

1. даними прогнозу

2. даними розвідки

3. вказівками адміністративного керівництва

4. обставинами

3. Після встановлення зв’язку з потерпілими в завалених сховищах насамперед з’ясовують:

1. необхідність надання їм медичної допомоги

2. необхідність надання їм води та їжі

3. забезпеченість повітрям

4. кількість людей у завалі

4. Для надання допомоги забруднненим радіоактивними речовинами людям необхідно:

1. запитати, яку дозу вони отримали

2. запропонувати їм таблетку гарену з Al-2

3. запропонувати їм протигаз

4. направити на санітарну обробку

5. Якщо на зруйнованій мережі газопостачання утворюється вогняний факел, слід:

1. якомога швидше перекрити кран газопроводу

2. обережно перекривати кран газопроводу, зменшуючи поступово тиск в мережі

6. Проводячи знезаражування необхідно:

1. перебувати в індивідуальних засобах захисту

2. розміщуватися з підвітряної сторони від місця аварії

3. обов’язково використовувати воду

4. починати за принципом від простого до складного

7. Для визначення необхідності дезактивації:

1. з’ясовують у людини, якку дозу вона отримала

2. визначають ступінь забруднення зони, з якої вона потрапила на дезактивацію

3. визначають ступінь зменшення лейкоцитів в крові

4. проводять дозиметричний контроль її радіоактивного забруднення

5. спостерігають за станом здоров’я людини

8. Воду можна дезактивувати:

1. відстоюванням

2. фільтруванням

3. перегонкою

4. додаванням питної соди

9. Дегазація це:

1. заходи, спрямовані на знезаражування або видалення ОР або СДЯР

2. провітрювання приміщення з метою очищення його від отруйних газів

3. обробка радіаційно забрудненої території дезактивуючими газами

10. Для дегазації застосовують:

1. хімічні речовини, які нейтралізують або руйнують ОР чи СДЯР

2. хлорне вапно

3. оцтову кислоту

4. борну кислоту

11. Дегазація провітрюванням (природна дегазація) проводиться:

1. влітку 45 діб

2. якщо є час і немає інших засобів дегазації

3. влітку 6 діб

4. взимку 45 діб

12. Дезинфекцію проводять:

1. після встановлення санепідстанцією зараженості людей

2. з метою запобігання розповсюдження інфекційних хвороб

3. в якості превентивного засобу

4. для знищення чи знешкодження ОР