1. Стратегічний аналіз

2. Стратегічне планування (вибір стратегії)

3. Реалізація стратегії.

Реалізація будь-якої стратегії підприємства спрямована на рішення трьох завдань:

- по-перше, встановлення пріоритетності серед адміністративних задач з тим, щоб їх ієрархія відповідала вибраній стратегії;

- по-друге, встановлення відповідності між вибраною стратегією і внутрішньоорганізаційними процесами з тим, щоб зорієнтувати підприємство на здійснювану стратегію;

• по-третє, вибір і приведення у відповідність із стратегією стилю лідерства і підходу до управління підприємством.

Щоб визначити місце управління стратегічними змінами, можна звернутись до узагальненої моделі елементів стратегічного управління, розробленої в Кренфілдськой школі менеджменту (рис.1.5).

Ресурси і ключові компетенції

Очикування зацікавлених осіб

Організаційна структура

Зовнішнє і внутрішнє середовище

Розподіл і контроль ресурсів

Базові передумови

Управління стратегічними змінами

Генерування сценаріїв для вибору стратегії

Відбір і оцінка стратегій

Рис. 1.5. Узагальнена модель елементів стратегічного управління Кренфілдськой школи менеджменту.

Проблеми стратегічного аналізу і вибору стратегій детально освітлені в багатьох підручниках по стратегічному менеджменту, тому звернемося до третьої «точки опори».

Управління організаційними змінами (на рисунку — управління стратегічними змінами, оскільки тепер воно залежить від стратегічного контексту організації) є одним з ключових елементів підсистеми (процесу) впровадження стратегій» і знаходиться в єдиному полі з організаційною структурою, а також розподілом ресурсів і контролем.

Багато в чому необхідність звернення до розподілу ресурсів і контролю на стадії упровадження стратегій витікає з їх функціонального ослаблення при проведенні змін, особливо в перехідному стані, а адекватність організаційної структури вибраної корпоративної стратегії одна з умов успішної її реалізації.

Під управлінням стратегічними змінами розуміється структурований процес, задача якого – запропонувати, впровадити і закріпити зміни у відповідності з організаційно-економічними і компетентісними можливостями підприємства з урахуванням факторів зовнішнього середовища.

Чітке визначення процесу управління стратегічними змінами сформульовано також російським ученим В. Тарасовим: «Управління змінами – це здійснення організаційних змін за допомогою проведення організації ( або її підрозділу) через усвідомлення необхідності змін, ініціацію, здійснення перетворень і контроль над результатами» [13].

Звичайно, не можна одностайно стверджувати, що впровадження змін є необхідною вимогою для будь-якого підприємства і його самоціллю. Проте, на основі наведених вище обґрунтувань, можна зробити висновок, що утримання стійких конкурентних позицій і соціально-економічний успіх підприємства не можливий сьогодні без вчасних перетворень, які з огляду на високий динамізм бізнес-середовища, необхідно здійснювати постійно. Багато закордонних та вітчизняних учених дотримуються саме такої думки. До того ж відзначається, що впровадження стратегічних змін, яке являє собою реакцію підприємства на зміни у зовнішньому середовищі, що вже відбулися, здебільшого невзмозі забезпечити стратегічного лідерства. Зокрема, український вчений - практик П. Шеремета стверджує: „Перемагають і утримують стійкі ринкові позиції тільки ті підприємства, темп змін в яких перевищує темп змін на ринку” [ 10 ].

Залежно від реакції підприємства на зміну ринкової ситуації А. Томпсон і Дж. Стрікленд виділяють три підходи до управління змінами ( рис 1.6).

СТ РАТЕГ І Я	Стратегічний підхід	Дії		Стратегія
	Реагування на зміни	висновок на ринок покращених товарів у відповідь на нові пропозиції конкурентів реагування на несподівані зміни попиту адаптація до змін в законодавстві		реагувати при необхідності захищати позиції підприємства
	Прогнозування змін	аналіз перспектив глобализациї ринку вивчення потреб, переваг і очікувань покупців відстежування технологічних розробок для прогнозування їх розвитку		прогнозувати можливі зміни доповнювати, адаптувати ресурси і конкурентні можливості підприємства розширювати асортимент і укріплювати систему збуту
	Активне управління змінами	першими розробляти і упроваджувати нові технології виводити на ринок інноваційні товари, що формують нові сегменти і галузі стати законодавцем галузевих стандартів		захопити ініциатіву в нас-тупальних діях ініціювати зміни в галузі, керувати їх темпами ставити конкурентів в положення наздоганяючих

Рис. 1.6. Підходи до управління стратегічними змінами в залежності від реакції на зміни зовнішнього середовища за Томпсоном-Стріклендом [ 11 ].