
- •1.Розкрийте зміст поняття «мова».
- •2.Норма літературної мови.
- •3.Що регламентують орфоепічні норми? Наведіть приклади.
- •4.Що ви розумієте під орфографічними нормами? Наведіть приклади. Назвіть словники, що фіксують орфографічні норми.
- •5.Що передбачають стилістичні норми? Наведіть приклади.
- •6.Стиль мови. Назвіть основні стилі сучасної української літературної мови.
- •7.Головні ознаки офіційно-ділового стилю. Наведіть приклади готових словесних формул, що вживаються у текстах офіційно- ділового стилю. Наведіть приклади текстів офіційно- ділового стилю.
- •8.Документ як основна одиниця офіційно-ділового стилю. Функції документів.
1.Розкрийте зміст поняття «мова».
Мо́ва — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання. Мова – слово багатозначне.
Мова є засобом комунікації, інструментом порозуміння між людьми, спілкуванням між народами. Адже у процесі суспільної діяльності люди мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших, давати поради й розпорядження або одержувати їх Без мови не може існувати будь-яке виробництво, не може розвиватися наука, техніка, культура, мистецтво, преса, радіо і телебачення.
Мова є також знаряддям формування і вираження думки, основою духовності народу, мідного і надійною опорою самоусвідомлення особистості, імпульсом до творчого самовираження людини не тільки в національній культурі, а й у світовій цивілізації.
Розрізняють людську, формальну і тваринну мови. Наука, яка займається вивченням мови називається мовознавством або лінгвістикою.
2.Норма літературної мови.
Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні.
Є такі норми літературної норми:
- орфоепічні - регулюють вимову звуків, звукосполучень і наголосу в словах;
- лексичні - вживання слів у властивому їм значенні та правильне поєднання слів за змістом у реченні і словосполученні;
- граматичні - правильне творення і вживання слів та їх форм, правильна побудова словосполучень і речень;
- стилістичні - вживання мовних засобів відповідно до їх стилістичного забарвлення та стилю мовлення;
- орфографічні - правильний запис слів;
- пунктуаційні - правильну розстановку розділових знаків.
- графічні (передавання звуків на письмі);
- морфологічні (правильне вживання морфем);
3.Що регламентують орфоепічні норми? Наведіть приклади.
Орфоепічні норми – це загальноприйняті правила літературної вимови. Систему норм літературної вимови вивчає орфоепія.
Українська орфоепія включає норми вимови звуків (голосних і приголосних), а також звукосполучень у процесі асиміляції, подвоєння, подовження, спрощення, збігу звуків.
Орфоепічні норми регламентують правила вимови звуків, звуко-сполук та граматичних форм слів. Вивчення правильної вимови спрямовується на подолання помилок, серед яких насамперед виокремлюють фонематичні та фонологічні.
Фонематичні помилки - це порушення, пов'язані зі змішуванням фонем, із заміною однієї фонеми іншою, наприклад: вимова с замість з
[везти] [вести]
[казка] [каска]
вимова т замість д
[родовиї] [ротовиї]
Такі помилки спотворюють зміст слова. Інколи фонематична помилка зумовлюється пропуском однієї з фонем, наприклад:
Правильно Неправильно
плутати -путати
плутаю –путаю
Фонетичні помилки - це суто вимовні недогляди, що виявляються у вимові різних варіантів звуків, наприклад: директор - діректор, тираж – тіраж.