11. Основні положення логічного та структурного аналізу складної системи.

Аналіз системи здійснюється з метою визначення впливу структури та параметрів системи на її показники ефективності. Він може бути якісним та кількісним. Зрозуміло, що саме кількісний аналіз дозволяє знайти закономірності, що лежать в основі побудови системи. Адже аналіз не є самоціллю: його виконання спрямоване на подальше удосконалення властивостей системи. А це вже є задачею синтезу, оскільки веде до зміни параметрів елементів системи (параметричний синтез) та на зміну структури системи (структурний синтез).

Звертаючись до створення та використання складних систем, можна відмітити, що воно йшло шляхом логічних міркувань, виходячи з практичного досвіду їх використання. Дійсно, якщо взяти за приклад військовий штаб, можна наочно впевнитися в логіці його розвитку як складної системи. Поступово, штаб оформлявся як орган управління, відповідаючи на вимоги управління: з’являлися нові посади: начальник артилерії, начальник розвідки, начальник матеріального забезпечення і т.д. Назви посад були різними, але призначення та обов’язки залишалися однаковими. Формування штабу як складної системи відбувалося, таким чином, за логічними міркуваннями. Таким же чином формувалися функціональні обов’язки.

Тільки з розвитком математичних методів дослідження систем з’явилися конструктивні методи дослідження та обґрунтування властивостей системи, функціональних зв’язків та впливів на ефективність її роботи.

Кількісний аналіз показників ефективності складної системи вимагає створення математичної моделі системи.

Розробка математичної моделі складає один з найважливіших та складних етапів дослідження системи. Дійсно, складна система має таку сукупність елементів та зв’язків між ними, таке розмаїття елементів за призначенням, принципами побудови та структурою, що визначити конкретні методи їх дослідження не стає можливим.

Дослідження операцій: 1) використання наукового методу; 2) комплексними науковими колективами; 3) для вирішення задач, пов’язаних з управлінням організованими системами з метою одержання рішень, що найкращим чином відповідають цілям системи.

12. Методика розробки структурної схеми складної системи.

Визначення призначення системи.

Визначення умов функціонування системи.

Знання принципів побудови системи.

Виділення основних структурних частин системи: об’єкту управління та органу управління.

Визначення характеру взаємодії об’єкту та органу управління.

Розподіл на елементи та визначення зв’язків між ними.

Хрестоматійний приклад: Фірма має три підрозділи:

виробництво;

збут;

фінанси.

Протиріччя між цілями підрозділів.

13.

14. Приклад розробки структурної схеми системи воєнного призначення

Розглянуті питання ілюструються на прикладі роботи стартової батареї ракетної частини. Обговорюється запуск балістичної ракети.

Порядок синтезу складної системи розглядається на прикладі побудови зенітного ракетного комплексу.

Постановка задачі.

Відповідно до основних структурних одиниць СС визначаємо:

Систему управління;

Систему виконавчу;

Систему забезпечення.

Втім, до синтезу ЗРК можна підходити більш конкретно, якщо визначити її складові відповідно до функціонального призначення:

Систему розвідки;

Систему наведення ракети;

Систему виконавчу: ракету;

Систему забезпечення.

До системи розвідки слід віднести всі складові, що дозволяють визначити характеристики повітряної обстановки: наявність цілей, їх приналежність, їх характеристики і т. д.

Система розвідки одержує інформацію від своїх засобів та дані зовнішні (вищій штаб, сусіди, наземні війська).

Тому розглянемо свою складову системи розвідки: РЛС.

Завдання станції розвідки: відтворити повітряну обстановку, визначити цілі та їх характеристики.

Дані від станції розвідки поступають на КП. Вирішується задача ціле розподілу.

Команда подається на вогневі засоби. Починає роботу СНР, або ССЦ.

Дані поступають на ЕОМ для наведення ПУ та розрахунку моменту старту ракети.

Польот ракети корегується СУпр.