24.Єкспертні системи

Експертна система — це складний програмний комплекс, робота якого ґрунтується на використанні знань фахівців (експертів) у певній предметній області і який включає такі основні елементи: базу знань; розв’язувач; робочу пам'ять; пояснювальну компоненту; компоненту придбання знань; інтерфейс користувачf.

Типова структура ЕС показана на рис. 2.

База знань ЕС призначена для зберігання знань, що описують предметну область та правила перетворення цих знань. Вона може бути побудована на основі будь-якої з розглянутих вище моделей представлення знань.

Розв’язувач, який використовує дані з робочої пам'яті і знання з бази знань, формує послідовність правил, які застосовані до вихідних даних, призводять до розв’язання задачі.

Робоча пам'ять призначена для зберігання вихідних і проміжних даних задачі, що розв’язується у поточний момент.

Пояснювальна компонента використовується для пояснення як отримано (або чому не отримано) те або інше рішення проблеми і які знання при цьому використовувалися. Завдяки цьому підвищується довіра користувача до результатів роботи системи, а також полегшується тестування системи.

Компонента придбання знань від експерта автоматизує процес наповнення ЕС знаннями про ту або іншу предметну область.

Користувальницький інтерфейс має функцію організації дружнього і результативного спілкування користувача з системою.

ЕС, як правило, мають два режими роботи: придбання знань і консультації.

У режимі придбання знань експертом у даній предметній області здійснюється її опис у вигляді сукупності фактів і правил та наповнення бази знань знаннями з використанням компоненти придбання. Даний процес проходить за участю інженера по знаннях.

У режимі консультації спілкування з ЕС здійснює кінцевий користувач, що одержує результат і спосіб одержання рішення. Даний користувач може і не бути фахівцем у даній предметній області, але одержувати від ЕС рішення на рівні експерта.

25. Архітектура експертної системи.

Одна з основних труднощів управління полягає у необхідності приймання рішень в умовах невизначеності. Дійсно, на будь-якому рівні управління у військовій справі виникають задачі, розв’язання яких не може бути отримано тільки на базі точних розрахунків у зв’язку з великою кількістю та різноманітністю факторів, параметрів або внаслідок того, що деякі з них не можуть бути виміряні. Як можна кількісно оцінити відданість батьківщині або належну кваліфікацію? Як можна виміряти втомленість або розгубленість людини чи екіпажу? Адже всі ці фактори впливають на прийняття рішення.

Слід також підкреслити, що у військовій справі йде необмежена інформаційна боротьба. Тому завданням кожної з противних сторін є пошкодження інформації будь-яким шляхом.

Все це привела до необхідності пошуку методів та засобів одержання потрібних для прийняття рішення даних іншим шляхом, обминаючи виміри та математичні обґрунтування. Одним з таких методів став метод експертних оцінок.

Експертні оцінки – кількісні та (або) порядкові оцінки процесів чи явищ, що не піддаються безпосереднім вимірам. Е.О. засновані на судженнях спеціалістів (експертів). Від латинського expertus – дослідний.

26. Системи підтримки прийняття рішень Сучасні системи підтримки прийняття рішення (СППР), що виникли як природний розвиток і продовження управлінських інформаційних систем і систем управління базами даних, являють собою системи, максимально пристосовані до вирішення завдань повсякденної управлінської діяльності, є інструментом, покликаним надати допомогу особам, що приймають рішення (ОПР) . За допомогою СППР можуть вирішуватися неструктуровані і слабоструктуровані багатокритеріальні задачі. СППР, як правило, є результатом мультидисциплінарного дослідження, що включає теорії баз даних, штучного інтелекту, інтерактивних комп'ютерних систем, методів імітаційного моделювання. Ранні визначення СППР (на початку 70-х років минулого століття) відображали наступні три моменти: (1) можливість оперувати з неструктурованими або слабоструктуріро-ванними завданнями, на відміну від завдань, з якими має справу дослідження операцій; (2) інтерактивні автоматизовані (тобто реалізовані на базі комп'ютера) системи; (3) поділ даних і моделей. Наведемо визначення СППР: СППР - сукупність процедур з обробки даних і суджень, що допомагають керівникові в прийнятті рішень і заснована на використанні моделей [17]. СППР - це інтерактивні автоматизовані системи, що допомагають особі, що приймає рішення, використовувати дані та моделі для вирішення слабоструктурізірованних проблем [17, 20]. СППР - це система, яка забезпечує користувачам доступ до даних та / або моделям, так що вони можуть приймати кращі рішення [7]. Останнє визначення не відображає участі комп'ютера в створенні СППР, питання можливості включення нормативних моделей до складу СППР та ін СППР - в більшості випадків - це інтерактивна автоматизована система, яка допомагає користувачеві (ОПР) використати дані та моделі для ідентифікації та вирішення завдань і прийняття рішень. Система повинна мати можливість працювати з інтерактивними запитами з досить простим для вивчення мовою запитів. 1) СППР використовує і дані, і моделі; 2) СППР призначені для допомоги менеджерам у прийнятті рішень для слабкоструктурованих і неструктурованих задач; 3) Вони підтримують, а не замінюють, вироблення рішень менеджерами; 4) Мета СППР - поліпшення ефективності рішень. Ідеальна СППР: (1) оперує зі слабкоструктурованих рішеннями;(2) призначена для ОПР різного рівня;(3) може бути адаптована для групового та індивідуального використання;(4) підтримує як взаємозалежні, так і послідовні рішення;(5) підтримує 3 фази процесу рішення: інтелектуальну частину, проектування і вибір;(6) підтримує різноманітні стилі й методи рішення, що може бути корисно при вирішенні задачі групою ОПР;(7) є гнучкою і адаптується до змін як організації, так і її оточення;(8) проста у використанні і модифікації;(9) покращує ефективність процесу прийняття рішень; (10) дозволяє людині управляти процесом прийняття рішень за допомогою комп'ютера, а не навпаки;(11) підтримує еволюційне використання і легко адаптується до мінливих вимог;(12) може бути легко побудована, якщо може бути сформульована логіка конструкції СППР;(13) підтримує моделювання;(14) дозволяє використовувати знання.