23. Методи теорії інформації у дослідженні складних систем.

Термін інформація у сьогоденні використовується надзвичайно широко. Дійсно, немає жодної сфери діяльності людини та суспільства в цілому, де б не застосовувалися поняття, пов'язані з цим терміном. Дослідники тваринного та рослинного світу стверджують, що у ньому також має місце обмін інформацією. Тому інформацію можна розглядати як загально наукове поняття або навіть як філософську категорію. Тим більше стає необхідним визначитися з цією категорію, точно встановити сутність та зміст інформації.

Якщо звернутися до довідкової офіційної літератури, можна знайти різні визначення поняття інформації.

"Информация (от лат. informatio – разъяснение, изложение) – сведения об окружающем мире и протекающих в нем процессах, воспринимаемые человеком или специальными устройствами."

"Информация – первоначально – сведения, передаваемые людьми устным, письменным или другим способом (с помощью условных сигналов, технических средств и т.д.); с середины 20-го столетия – общенаучное понятие, включающее обмен сведениями между людьми, человеком и автоматом, автоматом и автоматом; обмен сигналами в животном и растительном мире; передачу признаков от клетки к клетке, от организма к организму; одно из основных понятий кибернетики."

Розуміючи неосяжність поняття інформації, спробуємо дати спочатку не її визначення, а її тлумачення. При цьому введемо певні обмеження розгляду. Оскільки дослідження обміну інформацією у тваринному та рослинному світі зараз дозволяють лише фіксувати факт її наявності, але не розкривають механізмів, що лежать в основі обміну, у подальшому будемо вести мову лише про людське суспільство. За цих умов спробуємо виділити певні риси інформації.

1. Інформація як правило передбачає наявність двох об'єктів: джерела інформації та її одержувача. Надалі будемо розглядати як одержувача тільки людину. Дійсно, якщо інформація передана на певний технічний засіб, вона об'єктивно існує, але не стає надбанням людини, не може бути використана.

2. Матеріальним або фізичним носієм інформації є сигнал. Тому обмін інформацією може здійснюватися тільки за допомогою сигналів.

3. Інформація, що надходить до людини з навколишнього середовища у вигляді сигналів, сприймається нею тільки через свої органи чуттів.

4. Не кожний сигнал несе інформацію для конкретної людини. Дійсно, наприклад, звуковий сигнал "red snow" може зрозуміти лише людина, яка володіє англійською мовою. Це означає, що одержання інформації передбачає наявність попередніх домовленостей між джерелом та одержувачем інформації (наявність певних знань у одержувача).

5. Інформація завжди має певну цінність для одержувача. Результатом одержання інформації є поява нових знань у одержувача. Якщо одержана інформація не несе ніяких знань, її цінність дорівнює нулю, вона стає просто непотрібною.

Якщо перелічені властивості інформації не викликають заперечень, можна запропонувати таке її визначення:

Інформація - це результат дії із зовнішнього середовища на конкретний суб'єкт, який веде до появи у нього нових знань.