16. Особливості оцінки ефективності функціонування складних систем воєнного призначення.

Для розуміння особливостей оцінки ефективності функціонування складних систем воєнного призначення слід підкреслити загальні особливості ведення бойових дій, як здійснення операцій.

Перш за все, слід відмітити складнощі у одержанні потрібної інформації. Тут треба врахувати

величезні обсяги потрібної інформації;

обмежений час на її здобування;

протидію противника.

Кожний з перелічених факторів, у свою чергу, може бути розкритий у множину більш конкретних факторів.

По-друге, слід підкреслити, що здійснення операції (бойових дій) відбувається в умовах активної протидії противника. Це веде до:

втрат матеріальних засобів в процесі здійснення операції;

великих психологічних навантажень;

дефіциту часу на підготовку та прийняття рішень і т. д.

Не менш складною проблемою є потреба системного підходу до моделювання процесів у військовій галузі. Ці процеси є одними з найскладніших у соціально-управлінській діяльності і тому вимагають застосування методів дослідження складних систем. З точки зору дослідження операцій, тут під операцією розуміють або всю складну систему, або одну з її складових.

Прийняття рішення командиром представляє собою вибір одного із деякої множини варіантів, що розглядаються: X_iX (до уваги не приймаються біологічні, психологічні і інші механізми, якими командир може керуватися при цьому).

Така загальна постановка не веде до визначення конкретного методу дослідження. Тут потрібно враховувати, перш за все, можливості дослідника щодо кількісної оцінки варіантів, що розглядаються. Адже прийняття рішення на виконання певної операції відбувається у різних умовах. Тому умови проведення операції будуть впливати на можливості використання тих чи інших методів дослідження.

17. Способи визначення критеріїв ефективності складних систем.

Орган управління – елемент системи управління, призначений для відпрацювання рішення та видачі його на об’єкт управління.

Орган управління працює з інформацією:

Мета функціонування системи, тобто задача, що стоїть перед нею на даний час;

Стан об’єкта управління;

Умови функціонування об’єкту управління.

Орган управління може бути розгорнутий у певну структуру, яка відтворює задачі підготовки, обґрунтування та прийняття рішення. До структури треба включити:

Засоби одержання інформації;

Засоби обробки інформації;

Засоби передачі інформації.

Засоби обробки інформації, у свою чергу, можуть складати структуру, до якої входять:

Керівна ланка – та, що приймає рішення;

Механізм обробки інформації, який здійснює одержання, класифікацію, зберігання інформації та на її основі обробляє інформацію.

18.

19.Стуктура органу управління

Орган управління

Виконавча система

Керуюча система

Інформаційна система

20. Вимоги до математичної моделі.

Огляд складних систем веде до висновку, що до них входять різні складові, які можна розділити на дві групи:

- Технічні засоби: технічні пристрої, ПЕОМ.

- Люди.

Два підходи до математичного опису: детермінований та імовірнісний.

Класичний приклад детермінованого підходу – опис транспортної системи: тут все визначено постановкою задачі. Такий же опис здійснюється взагалі у задачах математичного програмування. Детермінований підхід можна розповсюдити на опис функціонування технічних засобів. Але! Все залежить від обраного показника ефективності.

Сюди можна віднести методи ТМО.

Враховуючи, що стандартні умови функціонування СС – невизначеність, детермінований підхід стає обмеженим. Тому вихід на імовірнісні методи описання є більш обґрунтованим та відповідним.

Слід врахувати, що детермінований підхід взагалі не можна розглядати для опису дій людини чи колективу. На початку, спираючись на досягнення у дослідженні автоматичних систем, він був апробований. Але результатів не дав.

Тому – імовірнісне описання.

Математичний опис може виконуватися зверху вниз, або навпаки.

При побудові різноманітних моделей можуть використовуватися різноманітні математичні, кібернетичні й інші методи:

загальна алгебра;

теорія диференціальних рівнянь;

функціональний аналіз;

теорія ймовірностей;

теорія матриць;

теорія множин;

теорія графів;

теорія мереж;

теорія автоматів;

теорія алгоритмів;

теорія інформації;

теорія розпізнавання образів;

обчислювальна математика;

теорія ігор;

теорія масового обслуговування;

теорія надійності;

математична логіка;

математична лінгвістика.

Під математичною моделлю бойових дій військ (операції) розуміється система математичних залежностей і логічних правил, які дозволяють з необхідною повнотою і у визначеному взаємозв’язку подати найбільш суттєві сторони збройної боротьби і з заданою точністю визначити шукані величини. За її допомогою можливе багаторазове відтворення майбутньої операції, її окремих епізодів (етапів) і отримання практичних рекомендацій. В порівнянні з фізичним моделюванням застосування математичних моделей забезпечує економію сил, засобів і часу.

За своїм призначенням моделі діляться на штабні і дослідницькі. Штабні моделі призначаються для безпосереднього використання в штабах і в процесі управління військами (силами). Дослідницькі моделі використовуються головним чином у науково-дослідних закладах для обґрунтування вимог до озброєння і бойової техніки, способів їх застосування; оцінки ступеня впливу різних факторів на результати бойових дій; аналізу областей застосування різних математичних методів і інших питань моделювання. Дослідницькі моделі відрізняються від штабних більшим ступенем деталізації обстановки і більшою кількістю вихідних даних.

За масштабом операцій (бойових дій), які відтворюються, розрізняють моделі стратегічного, оперативного і тактичного рівнів. Для кожного рівня характерні свої показники ефективності, свій ступінь деталізації вихідних даних і математичного опису процесів збройної боротьби.

Залежно від цільової направленості математичні моделі можуть бути оціночними і оптимізуючими. В оціночних моделях елементи рішень і варіанти планів дій сторін вважаються заданими і входять в число факторів, які підлягають урахуванню у вихідних даних. Підсумком моделювання є очікувані результати дій сторін або необхідні наряди сил та засобів по різних варіантах рішень.

Оптимізуючі моделі дозволяють знаходити найкращий (оптимальний) результат дій військ за прийнятим критерієм ефективності. В них елементи рішень і розроблюваних планів є пошуковими величинами. За допомогою штабних оптимізуючих моделей можуть бути отримані відповіді на головні питання, які виникають у командуючих (командирів) і штабів під час вироблення замислу операції і прийнятті рішення на її проведення (визначення напрямків головних ударів, забезпечення вигідного співвідношення сил і засобів, доцільну побудову угруповань військ і т. ін.).

Розроблені математичні моделі можуть складати комплекс штабних моделей для безпосереднього використання у військах.

До найважливіших принципів створення комплексів математичних моделей відносять:

централізовану розробку за єдиним планом на загальних оперативно-тактичних, інформаційних і математичних основах;

цілеспрямованість створюваних комплексів, конкретність їх призначення;

безпосереднє керівництво і участь у розробці моделей штабів, що їх замовляють;

забезпечення зміни структури (адаптація) комплексів стосовно до конкретної обстановки та їх удосконалення;

безперервне супроводження розроблюваних комплексів штабами, що їх замовляють і науково-дослідними закладами.

Для найефективнішого застосування математичні моделі повинні задовольняти певному переліку вимог до них.

Під достовірністю моделі розуміють достатньо точне відображення найбільш суттєвих сторін процесів, що моделюються, і властивих їм закономірностей. Відповідно до вимог достовірності математична модель повинна давати результати, які відповідають реальним показникам операції (бою).

Вимога оперативності застосування полягає в тому, що результати моделювання повинні бути отримані і використані за той час, який відводиться штабам на вирішення завдань планування бойових дій, або за інші задані терміни.

Вимога системного підходу означає, що комплекси інформаційних та розрахункових задач і математичних моделей, які використовуються в тому чи іншому органі управління, повинні бути складовими елементами загальної системи штабних моделей.

Вимога уніфікації критеріїв і нормативів полягає в проведенні розрахунків і моделюванні операцій (бойових дій) різного масштабу з використанням узгодженої системи критеріїв ефективності та нормативів.

Під забезпеченням безпеки обробки інформації розуміють виключення можливості її розголошення на всіх етапах виконання розрахунків і моделювання. Вимога забезпечення безпеки може бути виконана, якщо в ході розробки моделі здійснюється комплекс спеціальних заходів, які включають організаційні, програмні і технічні заходи захисту.

Вимога єдності інформаційної бази даних належить до комплексів математичних моделей бойових дій. Згідно з даною вимогою всі моделі комплексу повинні використовувати загальні інформаційні масиви (єдині бази даних). Це дозволяє зменшити трудомісткість підготовки вихідних даних та підвищити оперативність проведення розрахунків у штабах.