1.Загальні відомості про складні системи

Система ─ організована, цілісна, упорядкована множина взаємопов’язаних, взаємозалежних і взаємодіючих об'єктів, призначена для цілеспрямованого відношення з множиною компонентів середовища.

Складною системою називається система, що складається з ієрархій взаємозалежних і взаємодіючих між собою і середовищем систем мінімального рівня ієрархії і має спроможність до стійкого зберігання або цілеспрямованого досягнення необхідних станів (або характеристик станів) в умовах впливу зовнішніх факторів (компонентів середовища).

Таким чином, можна сформулювати три основні ознаки складних систем: ієрархічність; складні структурні взаємовідносини систем мінімального рівня ієрархії і підсистем між собою і з середовищем; наявність єдиної цільової функції на всіх рівнях ієрархії.

В складних системах процес існує на багатьох рівнях, причому діє принцип підпорядкування нижчих рівнів вищим. Це означає, що кожна система за своїм складом є частиною більш великої системи (системи вищого рівня) і цілі кожної системи підпорядковані цілям систем більш високого рівня і служать засобом для їх досягнення. Ієрархія систем є відбитком ієрархії цілей.

Система мінімального рівня ієрархії є організована множина підсистем, спроможна виконувати основні завдання системи більш високого рівня ієрархії.

Підсистема ─ організована множина елементів, спроможна виконувати одну із задач системи мінімального рівня.

Під структурою системи розуміється побудова і внутрішня форма організації системи із систем мінімального рівня, підсистем і елементів із їхніми взаємозв'язками, що визначаються розподілом функцій і цілей, виконуваних системою. Структура ─ це спосіб організації цілого зі складових частин. Ефективність структури визначається кількістю, значенням, формою й змістом її складових частин, а також місцем, яке вони займають у цілому, та існуючими між ними відношеннями.

Якість системи ─ сукупність характеристик, що визначають придатність систем для використання відповідно до функціонального призначення, спроможність її до досягнення поставленої мети.

Мета системи ─ головний необхідний результат функціонування системи в змістовному уявленні. Мета системи математично подається цільовою функцією. Цільова функція є узагальнений функціональний критерій оцінки (пошуку) оптимальної якості системи

через її параметри . Кількісне значення цільової функції, яке визначене для конкретних

значень параметрів системи , виражають через показник якості системи.

Середовищем функціонування системи (зовнішнім середовищем) називається множина компонентів (об'єкти, процеси, явища), із якими система взаємопов’язана, зміна яких впливає на стан системи і чиї властивості змінюються в результаті функціонування системи.

Поведінка системи ─ це її реакція на вплив. При цьому варто виділяти внутрішню і зовнішню поведінку. Внутрішня ─ забезпечує функціонування системи. Зовнішня ─ спрямована на досягнення мети системи.

Складна система озброєння (СCО) ─ сукупність взаємопов’язаних бойових і технічних засобів, що обслуговуються особовим складом та призначених для виконання самостійних бойових завдань і експлуатаційних функцій. ССО включає: зброю, військову техніку, засоби її технічного обслуговування, ремонту й евакуації з поля бою, учбово-тренувальні засоби і особовий склад, що експлуатує всі ці засоби.