8. Оцінка та формування виробничого потенціалу

Під виробничим потенціалом розуміється той обсяг робіт у наведених одиницях виміру витрат праці (нормо-годин), що може бути . виконаний протягом деякого періоду часу основними виробничими робітниками на базі наявних виробничих фондів при дво- чи трьохзмінному режимі роботи, оптимальній організації праці та виробництва.

Основним елементами виробничого потенціалу є:

• основні фонди;

• середньоспискова чисельність виробничого персоналу;

• енергетичні ресурси;

• технології виробництва;

• інформація.

Потенціал підприємства визначається виробничим потенціалом усіх робочих місць. Робочі місця - це первинні елементи підприємства, як системи, від числа і ступеня використання яких залежать усі інші показники.

Показниками, які дозволяють оцінити вищенаведені елементи є:

1. фондовіддача:

Фо= Q/ВОВФ

де Q - обсяг виробництва;

вовф - середньорічна вартість ОВФ.

2. показник використання активної частини основних фондів за часом (коефіцієнт змінності):

Кзм=Тф/N

Тф - фактично відпрацьоване число верстатозмін за добу;

N—загальне число наявних верстатів у певному періоді.

3. показник використання активної частини ОФ за продуктивністю праці (ПП):

ПП=Fp/Tp

Fp - фонд робочого часу робітника;

Т_р — трудомісткість одиниці продукції.

3. показник ПП в розрахунку на одного працівника:

Ппсер=В/Чсер

В - виручка від реалізації;

Ч_СЄр - середньорічна чисельність виробничо-промислового персоналу.

5) показник віддачі заробітної плати:

Взп=В/Фз.п+Фм.з

Фз.п- фонд заробітної плати;

Ф м.з- фонд матеріапьного заохочення.

3. показник енерговіддачі:

Енв=В/Вер

Вер - вартість енергетичних ресурсів.

7. ефективність використання технологій:

Етех=В/Вт

Вт- вартість технологій.

7. показник частки продукції, що виробляється прогресивними технологіями:

Чпт=Впр/В

В_пр - вартість продукції, виробленої прогресивними технологіями.

7. ефективність використання інформаційного забезпечення:

Еінф.заб=В/Вінф.заб

Вінф.заб - вартість використання інформаційних ресурсів.

Як підсумок вище наведеного застосовують інтегральний показник ефективності виробничих потужностей:

Коп=В/П

П-величина виробничого потенціалу;

В - результат реалізації виробничого потенціалу.

8. Характеристика шляхів підвищення ефективності виробничого потенціалу

Виробничий потенціал являється одним з основних елементів сукупного потенціалу підприємства, тому від його ефективності функціонування залежить перспективність розвитку конкретного підприємства.

Під виробничим потенціалом розуміється той обсяг робіт у наведених одиницях виміру витрат праці (нормо-годин), що може бути . виконаний протягом деякого періоду часу основними виробничими робітниками на базі наявних виробничих фондів при дво- чи трьохзмінному режимі роботи, оптимальній організації праці та виробництва.

Шляхи підвищення ефективності виробничого потенціалу:

• Нарощування обсягів виробництва продукції для максимального завантаження виробничих потужностей та зменшення простоїв обладнання.

• Підвищення спеціалізації працівників на кожному конкретному виді продукції чи на виробництві певних деталей, що дасть змогу пришвидшити темпи виробництва продукції.

• Вдосконалити кількість і якість трудових ресурсів, задіяних у процесі виробничої діяльності шляхом підвищення їхнього освітньо-кваліфікаційного рівня та проведення на підприємстві тренінгів.

• Розробити оптимальну виробничу структури, при якій кожен працівник буде мати визначене коло завдань та обов»язків.

• Розробити оптимальну структуру необхідних ресурсів, тобто визначити кількісні та якісні параметри ресурсів.

• Використання науково-технічного прогресу для модернізації обладнання на і технології виробництва продукції;

• Використання передових методів управління виробництвом;

• Підбір найкращого, з погляду виробничих умов, методу організації виробництва. Є два метода організації виробництва: потоковий і непотоковий.Непотоковому виробництву властиві такі ознаки:-на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з них невелика і недостатня для нормального завантаження устаткування-робочі місця розташовані однотипними робочими групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій.-предмети праці у процесі обробки переміщуються складними маршрутами, внаслідок чого існують великі перерви між операціями.Непотоковий метод має наступні модифікації: одинично-технологічний,партійно-технологічний, предметно-груповий.Потокове виробництво - високоефективний метод організації виробничого процесу.

Потокове виробництво має такі ознаки:-за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань.-робочі місця розташовуються послідовно за ходом технологічного процесу-технологічний процес має високу коопераційну диференціацію, на кожному робочому місці виконується одна або декілька подібних операцій.-предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими партіями згідно з ритмом роботи.

• Підвищення ефективності основних виробничих фондів може бути забезпечено підвищенням їхньої технічної досконалості, а також покращенням їхнього використання.

До шляхів підвищення технічної досконалості основних виробничих фондів відноситься: їхнє технічне удосконалення, реконструкція виробництва на базі нової техніки, використання прогресивних технологічних процесів, модернізація обладнання.

Покращення екстенсивного використання основних фондів досягається зменшенням планових та усуненням позапланових простоїв обладнання, покращенням стану обладнання, підвищенням рівня спеціалізації виробництва, своєчасним забезпеченням робочих місць матеріалами, електроенергією, оснащенням і пристроями, підйомно-транспортними засобами.

Для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів велике значення мають своєчасна заміна фізично спрацьованого й технічно застарілого обладнання, модернізація діючого устаткування, запровадження нових технологій та інтенсифікація виробничих процесів.

Притому, якщо підвищення рівня екстенсивного використання основних фондів обмежено календарним фондом часу їх роботи, то покращення інтенсивного використання основних фондів необмежено, як необмежений науково-технічний прогрес.