7. Методичний інструментарій оцінки вартості упп

Оцінка вартості потенціалу підприємства безпосередньо пов'язана з теорією зміни вартості грошей у часі, тому що:

• існує певна часова різниця між моментом вкладання коштів у підприємство як об'єкт оцінки та моментом отримання доходів від користування ним як товаром;

• існування такої різниці обумовлює необхідність урахування як інфляційних очікувань, так і ризику неотримання прогнозованих доходів.

Тому застосовується часова оцінка грошових коштів, яка ґрунтується на певних визначеннях:

• грошовий потік - це грошові суми, що виникають в певній хронологічній послідовності;

• звичайний грошовий потік - це такий грошовий потік, в якому всі суми розрізняються за величиною;

• ануїтет - це грошовий потік, в якому всі суми рівновеликі та виникають через однакові проміжки часу;

• грошовий потік може виникати наприкінці, на початку та в середині періоду;

• дохід, одержуваний на інвестований капітал, з господарського обороту не вилучається, а приєднується до основного капіталу;

• часова оцінка грошових потоків враховує ризики, пов'язані з інвестуванням;

• ризик - це вірогідність отримання в майбутньому доходу, що співпадає з прогнозною величиною;

• ставка доходу на інвестиції - це процентне співвідношення між чистим доходом і вкладеним капіталом.

Часова оцінка грошових потоків передбачає використання шести стандартних функцій складного процента або шести функцій грошової одиниці:

1. Майбутня вартість одиниці (складний процент) – дозволяє визначити майбутню вартість суми, яку має інвестор сьогодні, виходячи із ставки процента, терміну накопичення та періодичності нарахування процентів, що передбачаються:

FV = PV * (1 + r)ⁿ

FV — майбутня вартість;

PV — первинний внесок (поточна вартість);

r — процентна ставка (ставка дисконту);

n - число періодів нарахування процентів;

(1 + r)ⁿ - фактор майбутньої вартості або фактор накопичення.

Компаундування (нарахування) — операція, що дозволяє визначити величину майбутньої вартості за допомогою складних процентів.

2. Поточна вартість одиниці (дисконтування) - дає можливість визначити теперішню вартість суми, якщо відома її майбутня величина, період за який цю суму накопичено та процентна ставка.

PV = FV / (1 + r)ⁿ = FV *1 / (1 + r)ⁿ,

Величину 1/(1+г)^п називають дисконтним множником або фактором поточної вартості.

Дисконтування — процес визначення теперішньої вартості потоку готівки шляхом коригування майбутніх грошових надход­жень за допомогою коефіцієнта дисконтування.

3. Майбутня вартість ануїтету - це сума всіх членів потоку платежів з нарахованими на них відсотками на кінець періоду, тобто на дату останньої виплати:

Ануїтет - це особливий грошовий потік, представлений однаковими сумами через однакові проміжки часу.

Залежно від моменту здійснення першого ануїтетного платежу розрізняють:

А) звичайний ануїтет всі платежі відбуваються в кінці періодів

Б) авансовий ануїтет, платежі відбуваються на початку кожного періоду

теперішня вартість ануїтету - це сума ануїтету, зведена до теперішнього періоду з врахування певної відсоткової ставки.

Приведена вартість звичайного ануїтету:

PVA = A * (1-(1+r)^-n)/r

(1-(1+r)^-n)/r - називають дисконтним множником ануїтету, фактором поточної вартості або фактором Інвуда. .

Приведена вартість авансовано ануїтету:

PVA = A *[((1-(1+r)^-(n-1))/r)+1]

4. Періодичний внесок на погашення позики (внесок на амортизацію одиниці)

Ця функція використовується для розрахунку фіксованої суми ануїтетного платежу. Під амортизацією тут розуміють процес погашення боргу за визначений період часу.

А= PVA/ [(1-(1+r)^-(n-1))/r]

Множник 1/ [(1-(1+r)^-(n-1))/r] називається фактором внеску на погашення позики або фактором внеску на погашення одиниці.

5. Майбутня вартість ануїтету (зростання одиниці за період) Використання цієї функції доцільно за умов визначення майбутньої вартості суми, яку буде накопичено за рахунок надходження ануїтетних платежів при заданій процентній ставці.

PVA = A * ((1+r)ⁿ-1)/r

((1+r)ⁿ-1)/r називається фактором майбутньої вартості ануїтету

6. Періодичний внесок до фонду нагромадження (фактор фонду відшкодування)

Дана функція дозволяє визначити розмір грошового внеску, який слід періодично депонувати на рахунок, щоб через певний період часу мати необхідну суму коштів при заданій ставці дисконту.

А=(FVA*r)/ ((1+r)ⁿ-1)

Множник r/ ((1+r)ⁿ-1) називається фактором періодичного внеску до фонду нагромадження або фактором внеску до фонду відшкодування.