5. Основні фактори та передумови ефективного упп

Ефективне управління потенціалу розуміють – це таке співвідношення можливостей використання окремих елементів, ресурсів і компетенцій, що дозволяє підприємству досягнути оптимальних результатів діяльності для досягнення цілей.

Ефективність управління потенціалом можна пов'язати із пошуком альтернативних шляхів його використання з підсумком на найкращому.

Загальну ефективність управління потенціалом розраховується, як відношення додаткових надходжень від поліпшення потенціалу до затрат, які спричинили ці поліпшення.

Передумови ефективного управління потенціалом:

• організаційна побудова підприємства, що відповідає поставленим цілям та дозволяє їх досягнути з максимальним ефектом;

• інформаційне забезпечення та підтримка процесу управління потенціалом підприємства;

• наявність ситеми стратегічного планування, яка визначає цілі щодо розвитку і управління потенціалом підприємства;

• ефективний менеджмент, орієнтований на макисмально ефективне використання ресурсів підприємства для досягнення поставлених цілей;

• формування та застосування системи контролінгу на підприємстві для оцінки результативності процесу управління потенціалом підприємства.

Фактори, що впливають на ефективне управління потенціалом

Зовнішні	Внутрішні
економічні соціальні політичні нормативні ринкові (на вході - умови конкуренції на ринках ресурсів, на виході - умови конкуренції безпосередньо у галузі)	стратегія підприємства досвід і навики менеджерів принципи організації та ведення бізнесу моральні цінності та амбіції керівників загальноприйняті в межах підприємства цінності та культура

6. Інформаційне забезпечення упп

Ефективність управління потенціалом підприємства визначається наявністю достовірної та релевантної інформації про його стан, основні характеристики та перспективи розвитку.

Інформаційне забезпечення управління потенціалу підприємства - це наявність зовнішньої та внутрішньої інформації щодо предмету вивчення та можливість її повного та цілеспрямованого опрацювання для вироблення необхідних управлінських рішень щодо розвитку потенціалу.

Зовнішня інформація характеризує загальноекономічні, галузеві та регіональні умови функціонування об'єкту вивчення. До неї відносять:

• дані про рівень інфляції;

• темпи економічного розвитку галузі;

• рівень політичної стабільності держави;

• можливі ринки збуту;

• стадія їх життєвого циклу;

• рейтинги інвестиційної привабливості підприємстві галузі;

• законодавчі обмеження щодо входу на галузевий ринок.

Джерелами зовнішньої інформації є:

1. програми уряду;

2. законодавства;

3. дані держкомстату;

4. інформаційні галузеві бюлетені;

5. дані інформаційних служб;

6. засоби масової інформації;

7. бази даних Internet;

8. результати маркетингових досліджень;

9. особисті контакти оцінювача.

Внутрішня інформація характеризує безпосередню діяльність об'єкта та його внутрішні бізнес-процеси. До неї відносять:

• ретроспективні дані про історію діяльності підприємства;

• загальна стратегія його розвитку та її складові;

• характеристика потенціалу підприємства;

• ділова репутація, дані фінансової звітності.

Джерела внутрішньої інформації:

1. бізнес-план;

2. результати опитувань персоналу, дані функціональних служб;

3. аналіз фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про майно, додаток до фінансової звітності);

4. внутрішня документація, що регламентує порядок здійснення діяльності (інструкції, положення, методики виконання робіт).

За функціями управління уся інформація поділяється на:

• планову - характеризує параметри діяльності підприємства на майбутній період;

• нормативно-довідкову;

• облікову - це та, що фіксується у фінансовій та статистичній звітності;

• оперативну - характеризує поточні бізнес-процеси.

За часовим аспектом інформацію поділяють на:

1. ретроспективну - про минулий стан;

2. поточну - на момент оцінки;

3. прогнозовану - майбутні очікування.

Вимоги до інформації:

1. релевантність - відповідність кількості і якості інформації вимогам, обумовлених цілями;

2. комплексність - комплексне врахування зовнішніх і внутрішніх умов функціонування;

3. достатність (повнота) - має містити мінімальний, але достатній для ухвалення правильного рішення склад (набір показників);

1. актуальність - визначається ступенем збереження цінності інформації для прийняття рішень у момент її використання;

2. своєчасність - надходження інформації не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу;

3. точність - ступінь близькості одержаної інформації до реального стану об'єкту, процесу, явища;

4. вірогідність - властивість інформації відбивати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю.