2. Сутність та характеристика процесу упп

Управління потенціалом - це цілеспрямований вплив на ресурси та можливості організації (підприємства) для забезпечення досягнення поставлених цілей.

Мета управління потенціалом - забезпечення ефективного функціонування у поточному періоді та виживання у перспективі.

Завдання управління потенціалом підприємства:

• дослідження поточного стану потенціалу підприємства;

• виявлення найбільш вагомих у поточному періоді та на перспективу елементів потенціалу, що у найбільшій мірі сприяють досягненню поставлених цілей;

• цілеспрямована дія на усі елементи потенціалу підприємства для задоволення потреб споживачів та отримання прибутку;

• виділення ключових факторів успіху, які впливають на процес управління потенціалом підприємства.

Процес управління потенціалом включає:

Функції управління потенціалом:

• аналітична (діагностична) - передбачає збір та опрацювання інформації для забезпечення процесу управління;

• організування - передбачає структурну побудову підприємства на основі врахуваня та виділення елементів потенціалу, що є визначальними для ефективної роботи підприємства, а також підбір кадрів та визначення горизонтальних та вертикальних зв'язків на підприємстві, які дозволяють моксимально використовувати та задіювати ресурси для успішної роботи;

• планування - охоплю систему планування та бюджетування підприємтсва для належного ресусного забезпечення роботи підприємства та визначення джерел їх поповнення;

• котролювання та регулювання - здійснюють перевірку процесу управіння та визначають необхідність втручання у процес управління з допомогою фунції зворотного зв'язку або регулювання.

Методи управління потенціалом - це способи впливу на окремих робітників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства. Розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління.

Економічні методи управління реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах шляхом використання товарно-грошових відносин.

Соціольно-психологічні методи реалізують мотиви соціальної поведінки людини. В наш час традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій стимулюючий вплив. Все більшого значення набувають такі фактори, як: змістовність та творчий характер праці, можливості для прояву ініціативи, соціальне визнання власної праці тощо. Тому розуміння закономірностей соціальної психології та індивідуальної психіки людини є необхідною умовою ефективного управління. Реалізація соціально-психологічних методів управління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціального орієнтування та регулювання, групової динаміки, вирішення конфліктних ситуацій, гуманізації та демократизації праці.

Організаційні методи управління реалізують мотиви примусового характеру. Їх існування обумовлене зацікавленістю людей у спільній організації праці. Організаційні методи управління — це комплекс способів та прийомів впливу на людей, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва.

Управлінські рішення - вибір альтернативи, акт, який спрямований на вирішення проблемної ситуації.

Стилі керівництва– це звична манера поведінки керівника щодо підлеглих.

Автократичний стиль – це поведінка керівника, який має достатній обсяг влади для нав’язування своєї волі підлеглим.

Демократичний стиль – це поведінка керівника, який намагається не нав’язувати свою волю підлеглим, а створює клімат у колективі, де працівники мотивують себе самі до праці через потреби вищого рівня.

Ліберальний стиль – це поведінка керівника, який надає своїм підлеглим майже повну волю у виборі завдань та контролю за ними.