Сутність та класифікація основних елементів виробничого потенціалу
Під виробничим потенціалом розуміється той обсяг робіт у наведених одиницях виміру витрат праці (нормо-годин), що може бути . виконаний протягом деякого періоду часу основними виробничими робітниками на базі наявних виробничих фондів при дво- чи трьохзмінному режимі роботи, оптимальній організації праці та виробництва.
Основним елементами виробничого потенціалу є:
основні фонди ;
середньоспискова чисельність виробничого персоналу;
енергетичні ресурси ;
технології виробництва - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, засобах їх об'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам;
інформація - це відомості про навколишній світ і процеси що відбуваються в ньому.
За іншою класифікацією виробничий потенціал може бути представлений у вигляді схеми з наступними елементами:
Виробничий потенціал
Засоби
виробництва
Потенціал
виробничого персоналу
Потенціал землі та
природно-кліматичні умови
Потенціал
основних фондів (засоби праці)
Потенціал
нематеріальних активів
Потенціал
оборотних фондів (предмети праці)
Виробничий персонал – це виконавці, які запроваджують у життя рішення керівників, безпосередньо організують плани організації, зайняті створенням матеріальних цінностей або наданням виробничих послуг, перевезенням вантажів, тощо.
Засоби виробництва – речі або їх комплекс, за допомогою яких людина виробляє життєві блага, тобто це інструменти і обладнання, машини і устаткування, земля і дорога, виробничі будівлв і споруди:
основні фонди - це вартість матеріально-речовинних цінностей, що використовуються підприємствами у виробничій та невиробничій сферах діяльності тривалий час (понад рік);
Земля- специфічний засіб виробництва, що функціонує у всіх галузях народного господарства; кліматичні умови – це природні умови, які сприяють або перешкоджають діяльності підприємства.
Оборотні фонди — це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню.
Нематеріальні активи - являють собою інтереси, що містяться в нематеріальних об'єктах (навичках менеджменту та маркетингу, кредитних рейтингах, гудволі та різноманітних юридичних правах або інструментах (товарних знаках, авторських правах, франшизах, патентах, контрактах)).
Також можна навести приклад виробничо-майнового потенціалу, який складається з наступних елементів:
будівлі та споруди;
машини і обладнання;
земельні ділянки;
нематеріальні активи.
Будинки - це будівельно - архітектурні об'єкти, основним призначенням яких є створення умов для праці, соціально - культурного обслуговування, зберігання матеріальних цінностей.
Спорудження - інженерно - будівельні об'єкти, призначені для створення і виконання технічних функцій (шахти, нафтові свердловини, дороги, греблі, естакади) або для обслуговування населення (спорудження для міського благоустрою).
До машин і обладнання відносяться пристрої, що перетворюють енергію, матеріали й інформацію. З економічної точки зору машинами й обладнанням вважають всі види активної частини основних фондів, що безпосередньо впливають на предмет праці, тобто силові та робочі машини й обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, а в окремих випадках і дорогий інструмент.