
- •Лекція 7.Загальна характеристика логіки нуково-педагогічного дослідження
- •1.Проблема і тема досліджень.
- •2.Актуальність
- •3.Об’єкт і предмет дослідження.
- •4.Гіпотеза і положення, які захищаються.
- •5.Мета і задачі дослідження, його логіка.
- •Експериментальне вивчення практики рішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового досвіду.
- •6.Новизна, значення для науки та практики.
- •7.Теоретична і практична значимість.
2.Актуальність
Всі характеристики які розглядалися взаємопов’язані, вони доповнюють і виправляють один одного. Висування проблеми і формування теми передбачають обґрунтування актуальності дослідження, відповідь на питання: чому дану проблему слід в наш час вивчати?
Слід розрізняти актуальність дослідження наукового напрямку в цілому, з одного боку, і актуальність самої теми в середині даного напрямку, - з іншого боку. Актуальність напрямку, як правило, не вимагає складної системи доказів. Інша справа обґрунтування актуальності теми. Необхідно достатньо переконливо показати, що саме ця тема має бути досліджена, що саме вона серед інших, деякі з яких вже досліджувались, найбільш доцільна. При цьому в працях теоретико-прикладного характеру, які мають нормативну частину, важливо розрізняти практичну і наукову актуальність теми. Будь-яка проблема може вже бути вирішена в науці, але не доведена до практики; не актуальна для науки і тому не слід знову досліджувати, дублювати попередній дослід; необхідно впроваджувати те, що є в науці. Дослідження можна вважати актуальним в тому разі, якщо актуальний не лише даний науковий напрямок, але і сама тема актуальна в двох випадках: її наукове рішення, по-перше, відповідає вимогам практики, а по-друге, заповнює пробіл в науці, яка в даний час не володіє науковими засобами для рішення цієї актуальної наукової задачі.
В багатьох випадках в дослідженнях обґрунтовується актуальність напрямку, а актуальність теми дослідження обґрунтовується недостатньо або незадовільно. Перш за все дуже часто немає вказівок на практичну актуальність, або вона зазначає лише в загальному вигляді.
Не менш важливо уникати і протилежної крайнощі, коли актуальність обґрунтовується лише недоліками практики.
3.Об’єкт і предмет дослідження.
Педагогічна дійсність дуже різноманітна та нескінченна. Вчений же повинен отримати деякі кінцеві результати в її дослідженні. Якщо він не відокремить в об’єкті, на який направлено його увагу, головний, ключовий пункт, аспект або зв’язок, він може розплистись думкою по древу, піти одразу у всіх напрямках. Тому необхідно розрізняти з одного боку, всю об’єктивну сферу, на яку направлена увага дослідника, а з іншого-то, відносно чого він забов’язується отримати нове педагогічне знання. Для рішення конкретних задач дослідника доведеться залучити багато інших, вже не нових знань, отриманих наукою і не тільки педагогічною. Але нове слово буде вимовлено про щось одне, що відокремлюється як спеціальний та оригінальний предмет вивчення і це буде реальний внесок в педагогічну науку. Коли ця умова залишається поза увагою наукового робітника як раз і трапляється, що його висновки повторюють загальновідомі положення. А це говорить про те, що дослід практично не склався, бо кінцева мета не досягнута, заради якого і проводилось-отримання нового знання.
Необхідність отримання нового знання визначає в дослідженні все останнє. Тому, розкриваючи будь-яку характеристику педагогічного дослідження, одразу треба встановити відношення даної характеристики до такого знання. Визначаючи актуальність, дослідник думає про те, на скільки гостра потреба науки і практики в новому знанні певного виду, а місце і специфіку недостатнього знання визначають, ставлячи проблему. Предмет дослідження слід описати і коротко висловити нове знання.
Визначаючи об’єкт дослідження, слід дати відповідь на питання:” що розглядається?” А предмет визначає аспект розглядання, дає уяву про те, як розглядається об’єкт, які нові відносини, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриває даний дослід.
Чітке визначення предмета позбавляє дослідника від заздалегідь безнадійних спроб”охопити не охопиме”, вимовити все, при тому-нове, про емпіричний об’єкт. Формулювання предмета дослідження-результат урахування завдань, реальних можливостей і емпіричних описів об’єкта, які є в науці, а також інших характеристик дослідження
. Об'єктом педагогічного дослідження виступає те, що досліджується, предметом - те, що у цьому об'єкті набуває наукового пояснення.
Визначити об'єкт означає дати відповідь на запитання: що розглядається у дослідженні? Об'єкт педагогічного дослідження завжди лежить у площині цілеспрямованого навчально-виховного процесу (у широкому розумінні слова): теорії і методики організації, змісту та принципів пізнавальної діяльності, форм, методів, прийомів і засобів діяльності вчителя й учнів. Основними об'єктами педагогічних досліджень можуть бути:
• діяльність вчителів та учнів;
• педагогічні стосунки між об'єктами і суб'єктами навчання та виховання;
• організація та управління пізнавальною діяльністю школя рів;
• організація та управління навчально-виховним процесом; • управління навчально-виховними закладами тощо.
Предмет дослідження - це та сторона, аспект чи точка зору, з якої до слідник пізнає цілісний об'єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш сут тєві (з точки зору дослідника) його ознаки
Предметом педагогічних досліджень можуть бути:
> мета освіти чи виховання;
> прогнозування результатів педагогічного процесу;
> зміст, форми й методи організації навчання та виховання;
> характеристики діяльності вчителя та учні£
> суперечності в навчально-виховному процесі;
> шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу;
> характер педагогічних вимог до організації навчання та виховання;
> педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку освітніх процесів;
> педагогічні відносини між учасниками навчально-виховного процесу;
> діяльність і навчання школяра та основні характеристики цього процесу.