1.Проблема і тема досліджень.

Дослідження починається з визначення проблеми, яка відокремлюється для спеціального вивчення. Ставлячи проблему, дослідник відповідає на запитання:”Що слід вивчити з того, що раніше не було вивчено?“

Як правило, особливо в такій науці як педагогіка, яка вивчає особливий вид практичної діяльності і покликана впливати на неї, дослідник іде безпосередньо чи опосередковано від запитів практики, і в кінцевому разі рішення будь-якої наукової проблеми сприяє покращенню практичної діяльності. Але сам запит практики не є науковою проблемою. Він служить стимулом для пошуків наукових засобів рішення практичної задачі і тому припускає звертання до науки.

Вирішити практичну задачу засобами науки-визначити співвідношення цієї задачі з галуззю невідомого в науковому знанні і в результаті наукового дослідження отримати знання, які потім будуть покладенні в основу практичної діяльності, направленої на рішення даної задачі. Ця галузь невідома в науковому знанні,”біла пляма на карті науки” і є наукова проблема. Виявити її і сформулювати не просто. Для цього потрібно:1.Багато знати; 2. Знати, яких знань не вистачає.”Знання про не знання“- в цьому сутність наукової проблеми. Висуваючи проблему, дослідник констатує недостатність досягнутого, до цього моменту, рівня знань, обумовлену відкриттям нових концепцій, які вже існують або поява таких нових запитів суспільної практики, які вимагають виходу за межі вже отриманих знань, руху до нових знань. Тому як педагогіка-наука суспільна, вона орієнтується в першу чергу на суспільну практику, на необхідність переборювати недоліки практичної педагогічної діяльності, що відбивається в її результатах, тобто в навчанні і вихованості як в якостях особистості випускника того чи іншого учбово-виховного закладу. Із’яни педагогічної теорії також, як правило, виявляються і усвідомлюються в зв’язку з конкретними проявами її практичної неефективності.

Щоб перекласти практичну задачу на мову науки, співвіднести цю задачу з науковою проблематикою, необхідно врахувати всі структурні ланки, які пов’язують науку з практикою, з їх змістом. Проблема має знайти відбиток в темі дослідження. Питання про те, як назвати наукову працю, не зовсім легке. Тема так чи інакше має відбивати рух від досягнутого наукою, від звичного до нового, мати момент зіткнення старого з новим. Назва теми дослідження в процесі роботи може уточнюватись, корекціюватись але вона завжди повинна знаходитися в рамках предмету дослідження. Існують певні вимоги до формування теми: в назві теми відбити проблему, галузь дослідження і обмеження; в назві не слід вживати слова: “проблема“, «роль», «шляхом».В назві бажано уникати сполучника «і», бо доведеться вивчати не одну, а дві проблеми.

Вибір проблеми та визначення теми педагогічного дослідження Проблема - питання чи комплекс питань, які об'єктивно виникають у ході розвитку пізнання і вирішення яких передбачає суттєвий теоретичний та практичний результат.

Алгоритм обґрунтування передбачає висвітлення таких аспектів досліджуваної проблеми:

1. Сутнісний зміст проблеми - відтворює головні, найбільш гострі суперечності між існуючими теоретичними знаннями і практичним станом питання, що досліджується.

2. Соціальний запит - підтверджує продиктовану змінами соціальних умов необхідність вирішення більш загальної проблеми педагогіки, складовою частиною якої є запроваджена проблема дослідження.

3. Запити практики - узагальнені дослідником вказівки на конкретні труднощі в розв'язуванні педагогічних задач, помилки і недоліки в роботі, що зумовлені відсутністю відповідних наукових положень та рекомендацій; прогресивні явища, які вимагають узагальнення, аналізу та подальшої науко­вої розробки.

4. Запити науки - характеризують необхідність дослідження для роз витку педагогіки, визначають місце проблеми дослідження в загальному науковому знанні, вказують наукову наступність розроблюваної проблеми.

5. Розробленість проблеми - показує існуючий рівень висвітлення проблеми в педагогіці та суміжних науках.

6. Ідея дослідження - містить вказівки на головні напрямки дослі­ дження чи його концепцію.

7. Стратегія дослідження - вказує на основні принципи і шляхи змі­ни існуючого чи розробки нового теоретичного знання.

8. Тактика дослідження - визначає головні відомі науці теоретичні й методологічні положення, виходячи з яких слід розробляти теоретичні передумови дослідження як засіб підвищення практичної ефективності навчально-виховного процесу.

Проблема повинна відбиватися у темі дослідження.

Тема дослідження.відтворює основний зміст наукової роботи і визна­чається її кінцевим результатом.

При формулюванні теми дослідження варто дотримуватися таких ви­мог.

> у формуванні теми важливо відтворити та узгодити об'єкт, предмет і мету дослідження;

> тема повинна вказувати на зміст проведеного дослідження;

> формулювання теми має бути конкретним;

> у темі необхідно висвітлити спрямування на дослідження конкретного аспекту педагогічної теорії чи практики;

> у темі необхідно чітко визначити, чия діяльність - учнів певного віку чи вчителів буде досліджуватися:

> доцільно обрати лише один предмет дослідження;

> тема повинна забезпечувати цілісність педагогічного дослідження, єдність і логічний зв'язок усіх його методологічних характеристик